Очікується зростання судових процесів щодо невиконання форвардних контрактів на постачання зерна

Форвардні контракти в Україні – це інструмент, який дозволяє розвиватися аграрному сектору в умовах обмеженої доступності інструментів фінансування для агровиробників. Він базується на довірі та репутації. Цей інструмент дозволив зерновій галузі вийти на новий рівень розвитку, завдяки чому Україна значно наростила валові врожаї зернових та олійних та стала одним із глобальних гравців та суб’єктів забезпечення продовольчої безпеки. Аграрний сектор є важливою частиною економіки країни – складає 15% ВВП та забезпечує понад 40% валютної виручки від експорту.

Такий висновок проведеного круглого столу «Чи є майбутнє у форвардних контрактів в Україні?» за участю представників міжнародних та українських фінансових організацій, юристів, економістів, проведення якого ініціювала Українська зернова асоціація в партнерстві з ПроАгро Груп. Актуальності такого заходу додало очікування зростання судових процесів щодо невиконання форвардних контрактів на постачання зерна на січень-лютий 2021 року на зерновому ринку України. Генеральним партнером круглого столу виступило Адвокатське об’єднання Arzinger.

Мета заходу привернути увагу до критичної ситуації, яка склалася на ринку через невиконання форвардних контрактів, оскільки не всі учасники зернового ринку до кінця усвідомлюють можливі негативні наслідки. Під час круглого столу фінансисти, банкіри, юристи, аналітики та інші експерти спрогнозували подальші наслідки для зернового ринку України та знайшли шляхи виходу із критичної ситуації, яка склалася на ринку з форвардними контрактами.

Минулого року аграрії зазнали впливу непередбачуваних погодних катаклізмів – були регіони, де агровиробники втратили врожай, але загалом глобальної катастрофи з врожаєм та врожайністю не сталося. Навпаки, минулого року Україна зібрала близько 25 млн. т пшениці та більше 30 млн. т кукурудзи. Загалом аграрії минулого року зібрали близько 84 млн. т зернових та олійних, а це один з кращих  за обсягом врожай за всі роки Незалежності України.

Учасники  круглого столу відзначили важливість форвардних контрактів як інструменту доступного фінансування агровиробника та зниження цінових ризиків. «Система форвардних контрактів дозволяє виробнику отримати доступне фінансування на ведення свого бізнесу, продавши зерно завчасно, він має змогу планувати свої доходи та собівартість», – відзначив під час круглого столу Президент УЗА Микола Горбачьов. Керівник діяльності Міжнародної фінансової корпорації в Україні  (IFC) Олена Волошина наголосила, що форвардний контракт – це механізм захисту маржинального прибутку, а не інструмент отримання максимальної ціни.

Ситуацію на ринку збурило значне зростання цін на зерно на світовому ринку і деякі недобросовісні постачальники вирішили відмовитися від виконання раніше укладених контрактів, сподіваючись продати зерно на спотовому ринку за вищими цінами. За оцінками УЗА, за форвардами було законтрактовано близько 6-7 млн т кукурудзи з врожаю понад 30 млн. т. При цьому, близько в 30% форвардних контрактів відбулися дефолти.

«У всьому світі форвардні контракти є інструментом, який використовується дуже давно, в той час як в Україні його почали використовувати не так давно, всього 6-7 років тому. Проблема України в тому, що в нас фактично відсутня культура виконання контрактів», – заначила Олена Волошина. Чим швидше ми навчимося жити за цивілізованими правилами і дотримуватися контрактів та своїх зобов’язань, тим легше буде всім, додала вона.

«Фермерам потрібно задуматися про довгострокову перспективу, оскільки для них дуже важлива ділова репутація, довіра, яку вони формують до себе на ринку, як вони виконують свої зобов’язання. Дефолти за форвардними контрактами сильно нашкодять їхній репутації. Для всього сектору це буде не дуже добрий результат», – наголосила керівниця IFC в Україні.

«Форвардні контракти або префінансування майбутнього врожаю збільшили доступ малого та середнього товаровиробника до фінансування. Проте ситуація, яка склалася з форвардами на ринку, негативно впливає на динаміку розвитку аграрного сектору», – відзначила під час круглого столу заступник Голови Європейського банку реконструкції і розвитку в Україні Леся Кузьменко. За її словами, відмова учасників ринку від виконання форвардних контрактів підриває репутацію цілого сектору, відлякує інвесторі та погіршує інвестиційний клімат. Леся Кузьменко зазначила, що в такій ситуації багато покупців зерна змушені будуть переглянути свої портфелі префінансування майбутнього врожаю (форвардних контрактів) і це знизить доступність фінансування для товаровиробників.

CEO Агропросперіс Банк Сергій Щепанський наголосив, що стан судово-правової системи в Україні в такому стані, що єдиним критерієм для надання фінансування чи інвестування – це довіра. Удар по цьому основному критерію – довірі – через невиконання форвардів доволі значний. Репутація виробника, на яку орієнтуються інвестори та кредитори, сильно постраждала. На його думку банки будуть уважно вивчати поведінку виробників щодо виконання форвардних контрактів, коли будуть отримувати заявки на фінансування та приймати рішення щодо них. «Репутація сьогодні – це єдиний актив, який ніхто не може в агровиробника забрати», – наголосив Сергій Щепанський. Він також наголосив, що у тих відповідальних клієнтів, у яких були труднощі цьогоріч з виконанням своїх зобов’язань за аграрними розписками через проблеми з врожаєм, отримали пролонгацію та фінансування на наступний сезон.

Радник та співкерівник практики міжнародного вирішення спорів та арбітражу адвокатського об’єднання Arzinger Оксана Карел наголосила, що для боротьби з недобросовісними контрагентами потрібно подавати позов в міжнародний арбітраж і одночасно звертатися до українського суду з позовом про забезпечення в арбітражній справі, наприклад арештувати банківські рахунки. Це новий інструмент боротьби з недобросовісними контрагентами, який вже випробувала в українських судах компанія Arzinger. Такий крок дозволить контролювати активи контрагента та унеможливить виведення активів з компанії. Радник адвокатського об’єднання Arzinger Антон Молчанов наголосив, що ще одним варіантом для боротьби з недобросовісними контрагентами є ініціювання процедури банкрутства, яка дозволяє заблокувати всі доступні активи, в тому числі реально зібраний врожай для забезпечення виконання зобов’язань перед кредиторами. Також він розповів про механізми розшуку виведених активів та відповідальність менеджменту та власників бізнесу в рамках роботи з дефолт-контрагентами під час процедури банкрутства.

У лютому-березні починається процес активної контрактації зерна нового врожаю, але вже зараз спостерігаються певні відмінності від попередніх років і змінюються торгові та партнерські відносини між компаніями. Таку думку висловила аналітик аграрних ринків Чорноморського регіону Refinitiv Світлана Малиш. «Трейдери і експортери досить прискіпливо дивляться на постачальника і не дуже відкриті для укладення форвардних контрактів на зерно нового врожаю з компаніями, відмовилися постачати продукцію в цьому сезоні. За словами аналітика Refinitiv, виробники планують далі використовувати форвардні контракти в своїй діяльності, оскільки це дає їм можливість прогнозувати свої доходи та розвиватися.

Доцент Київської школи економіки Олег Нів’євський зазначив, що така поведінка, як відмові від виконання контрактів сповільнить економічне зростання. За його словами, наукові дослідження показують, що є чіткий зв’язок між виконанням контрактів та економічним зростанням. На думку економіста держава не повинна робити різких рухів, намагатися щось відрегулювати, втручатися в бізнес-діяльність.

Всі учасники круглого столу зійшлися в думці, що форвардні контракти – це важливий інструмент, який дозволяє отримати доступне фінансування виробнику, сприяє розвитку аграрного сектору та має майбутнє на українському зерновому ринку. Учасники погодилися також, що репутація та дотримання цивілізованих правил ринку – це чи не єдиний актив, на який звертатимуть увагу покупці, банки та партнери при укладанні контрактів та налагодженні партнерства.

Читайте нас у Telegram