Органічне землеробство. Пріоритети 2017-го

Зважаючи на величезний інтерес українських фермерів до органічного виробництва, канадський проект UHBDP та один із його головних виконавців компанія «Інфоіндустрія» присвятили березневу конференцію саме цій темі. Форум проходив 16-17 березня в Одесі, зібрав рекордну кількість учасників – понад 200. В його роботі взяли участь також представники наукових установ України, компаній, які співпрацюють з фермерами, керівники асоціацій, які опікуються органічним землеробством.

Зібрання відкрив директор компанії «Інфоіндустрія» Дмитро Гордейчук. Учасників конференції привітав представник проекту UHBDP Володимир Терновський. Він звернув увагу на те, що дрібні селянські господарства в Україні виробляють близько 70% плодоовочевої продукції. Однак мають масу проблем, серед яких – низькі технологічність, продуктивність, якість продукції. Вони не мають можливостей для зберігання, переробки, кінцевої реалізації. Мета проекту – допомогти у розв’язанні цих проблем. Завдання полягає в тому, щоб до  2020 року залучити до участі в проекті 44 тисячі господарств, котрі щороку вироблятимуть 50 тисяч тонн плодоовочевої продукції на 40 млн доларів.

Світ потребує чистих харчів

Конференція працювала в широкому діапазоні проблем і питань, які стосуються органічного землеробства: від аналізу ринку, стану вітчизняної галузі, до конкретних рекомендацій щодо запровадження технологій без застосування хімії, проходження сертифікації, виходу на вітчизняний та зарубіжний ринки. Передусім спікери змалювали загальносвітову ситуацію, яка останніми роками відзначається тенденцією до стрімкого збільшення органічного виробництва. За даними, які навів президент Федерації органічного руху України Євген Милованов, площі сертифікованих за органічними стандартами земель станом на кінець 2015 року сягнули у світі 51 млн га, у країнах ЄС –  11 млн, у географічній Європі – 13 млн га. На першому місці за такими вгіддями Австралія, далі йдуть Аргентина, США, Іспанія, Китай. Україна зі своїми 410550 га займає останні рядки в органічному рейтингу. Проте за часткою сертифікованих угідь перше місце у світі посідає Ліхтенштейн – 30,2, Австрія – 21,3, Швеція –  16,9, Сан-Томе – 13,8, Україна – лише 1%. Проте наша країна протягом найближчого часу має всі можливості різко поліпшити показники органічного виробництва, оскільки попит на здорову їжу в світі, і зокрема у заможній Європі зростає.

Експорт: амбіції і можливості

Директор консультаційного органу з органічного напрямку ТОВ «КьюС» Ксенія Гладченко звернула увагу на такий факт. Якщо рівень споживання чистих харчів у провідних країнах світу щороку збільшується на 8-12%, то їхнє виробництво – лише на 4%. А тому Україна має гарні шанси зайняти солідну нішу на ринку органічної продукції. На прикладі кількох європейських країн Ксенія показала, які саме органічні продукти користуються підвищеним попитом. Наприклад, у Швейцарії яйця займають 24,3% органічного ринку, хліб – 20, овочі – 18,6, фрукти – 11,2, сири – 6,2, риба – 5, заморожена їжа – 4,1 молочна продукція – 11%. У британців дещо інші смаки: яйця – 4%, фрукти, овочі – 22, молочні продукти – 27, риба – 1, консервовані продукти – 15%, дитяча їжа – 10%, червоне м’ясо – 5, птиця -5%. Прикметно, що у 2016 році у Швеції споживання органічних продуктів зросло з 3,9 млрд до 25,4 млрд крон. Тобто майже у вісім разів! Великого поширення в цій країні набула он-лайн реалізація органічних продуктів, яка становить 25% ринку.

Своєрідним індикатором споживчого інтересу стала цьогорічна міжнародна виставка БіоФах(Нюрнберг, Німеччина). На ній чемпіонами попиту несподівано стали органічні продукти так званого швидкого споживання із категорії Super-food – батончики, де використовується соняшникове, гарбузове насіння, кунжут, різноманітна перероблена продукція з гарбузів і буряків, наприклад, соки, чіпси. Все, що раніше користувалося найбільшою популярністю, тепер у Європі пропонується в органічній якості. Експерт дійшла висновку, що у країнах ЄС існує система стимулювання виробництва та споживання органічної продукції. Наприклад, у Парижі кожні два тижні в одному з районів проходить органічний ярмарок, де споживачі можуть придбати продукцію напряму від фермера. Це своєрідна культура споживання, яка сформувалася у Європі. Другий канал збуту – супермаркети. Держави вимагають, щоб на полицях було не менше 5% органічних продуктів. В деяких землях Німеччини місцева влада ухвалила закони, згідно з якими у дитячих садочках має бути певний відсоток органічної продукції. Цей досвід варто було б запровадити і в нашій країні, вважає Ксенія Гладченко.

На жаль, Україна поки що не може запропонувати Європі широкого асортименту переробленої продукції. В основному поставляє зернобобові та олію. Про це говорила експерт із розвитку експорту Марія Махновець. Зернові в Україні займають  48,1% сертифікованих органічних площ, бобові – 4,6,  фрукти – 0,6%, виноград – 0,1, олійні культури ­— 16,2, овочі – 2%, інші культури — 28,5%. За даними «Органік Стандарту», найбільше імпортують української органічної продукції Нідерланди – 49,6, Німеччина – 34,6%, Велика Британія – 5,6, Швейцарія – 4,8%, Австрія – 1,2%. Чому саме вони? Ці країни мають порти, широку мережу переробних підприємств та трейдерів, які переробляють нашу сировину, упаковують і відправляють кінцевому споживачу. Експерт ознайомила з рівнем цін на основні органічні культури (за сертифікатом EU Bio), що користуються попитом. Органічна продовольча пшениця з вімстом білку 13,5%  – 340-360 EUR/mt (DAP Німеччина (340 EUR/mt FCA за сертифікатом Bio Suisse). Органічна фуражна пшениця  – 230-240 EUR/mt FCA. Органічна кукуруза – 240-260 EUR/mt FCA. Органічний соняшник – 600 EUR/mt FCA. Органічна соя – 600-650 EUR/mt FCA.

Марія Махновець, як і Ксенія Гладченко, Євген Милованов та президент ГС «Органічна Україна» Олена Березовська, запропонували учасникам конференції детальну дорожню карту сертифікації органічної продукції та виходу з нею на зовнішні ринки, однак усі при цьому наголошували, що участь дрібних виробників у масовому експорті буде можлива лише за умови розвитку обслуговуючої сільськогосподарської кооперації, яка дасть змогу створити переробні підприємства, логістичні центри, сучасні овочеві та фруктові сховища та інше. А тому об’єднання виробників в кооперативи є головним рушієм розвитку вітчизняної органічної галузі.

Жива земля – основа органічного виробництва

Не менш потужним був технологічний блок конференції. Лекції на цю тему викликали жвавий інтерес, бо розповідали саме про те, як побудувати органічне виробництво. Лектори наголошували: жива земля – основа органічного виробництва, а тому передусім треба взятися за її оздоровлення, оскільки значні площі в Україні деградовані через ущільнення, засолення, закислення, забруднення хімічними елементами, важкими металами.

Директор ТОВ «Центр ефективних технологій» Віталій Сімонов ознайомив слухачів із інструментами біологізації землеробства, які розробила його компанія. Це мікробіологічні препарати, які відновлюють корисну біоту в грунті. Консультант-експерт ПП «Український технологічний центр» Наталія Остряніна розповіла про особливості виробництва інгредієнтів для харчової промисловості, старший науковий співробітник інституту ґрунтознавства та агрохімії імені О. Соколовського Лариса Шедей знайомила слухачів із технологією удобрення органічного саду, фахівець «Агроцентру ЄвроХім Україна» Володимир Забалуєв детально зупинився на агрохімічних інноваціях для стимуляції росту овочевих культур. Лінійку біопрепаратів від компанії «БТУ-центр» запропонував фахівець цієї компанії Володимир Сіленко, директор дослідного господарства «Сквирське», що на Київщині, Андрій Вдовиченко поділився досвідом органічного виробництва зернових у промислових масштабах. Провідний інспектор органу сертифікації «Органік Стандарт» Іван Гавран дав детальні поради щодо забезпечення високої якості органічної продукції, президент Академії органічного садівництва, власниця родинного розсадника Валентина Лановенко презентувала план створення домашнього грушевого бізнесу, в лекції наукового співробітника ТОВ «Агросфера» Олександра Гончарова йшлося про арбускулярну мікоризу та сучасні технології органічного рослинництва, інженер проектів асоціації «Укрсадпром» Андрій Матвієць навчав слухачів техніці та особливостям проектування плодово-ягідних насаджень та систем зрошення в органічному садівництві, фермер із Вінниччини Олександр Джига вразив аудиторію яскравими прикладами із власного досвіду, які свідчать про необхідність наукового підходу до організації живлення рослин, голова ФГ «Перлина струмка» Діана Буряк, в якому виробляється відома марка органічного вина «Петров», повідала про історію господарства та головні проблеми, які трапляються на шляху аграрного виробника. Керівник проекту «АГРО FM» Олександр Журавель презентував новий медійний ресурс для хліборобів та хлібоїдів, який дасть змогу аграріям дізнаватися про актуальні новини АПК, обмінюватися досвідом.

За традицією після закінчення основної частини конференції відбувся розіграш призів серед її учасників. Головний приз – смартфон – цього разу дістався подружжю Олександру та Юлії Бритвіним, власникам ОСГ із  Голопристанського району Херсонської області, яке займається розведенням риби та овочівництвом.

Наскільки була ефективною ця конференція? Про це запитуємо власника ОСГ із Біляївського району Одеської області Оксани Сергієнко. Вона з чоловіком тривалий час вирощувала городину борщового набору на сімейних паях. Та оскільки прибутки від реалізації овочів стали падати, задумалися над тим, як перейти на нішеві культури, зокрема ягоди. Допомогла участь у проекті UHBDP, навчання та спілкування з колегами додало впевненості у цьому рішенні. Але тепер родина Сергієнко зважилася на новий крок – впровадження органічної технології. Тут теж допоміг проект.

–Наша земля виснажена, засолена, через те не одержуємо від неї належної віддачі, – розповідає Оксана. – Хочемо відновити її природну структуру,  зважилися навіть на зменшення обсягів виробництва, бо більшу частину площ засіяли з осені сидератами. Плануємо протягом трьох років повністю оздоровити землю і перейти на органічну технологію. Сьогодні одержали дуже багато корисної інформації, яка нам знадобиться в майбутньому, взяли також низку контактів, котрі плануємо використати для сертифікації площ та продукції…

Наступного дня учасники конференції відвідали органічну ферму в Овідіопольському районі «Картарпур – Жива земля», де подружжя Сущенків вирощує, редьку та помідори.

Затим делегація проекту відвідала Інститут виноградарства та виноробства імені В. Таїрова, де співробітник цієї установи Ірина Ковальова ознайомила гостей з історією та основними напрямками досліджень. Кандидат біологічних наук Андрій Штирбу провів для гостей майстер-клас з обрізки виноградників. Завідуюча лабораторією інституту Вікторія Тарасова ознайомила гостей із лінійкою вин уславленого таїровського інституту, лекція супроводжувалася дегустацією чудових напоїв, вироблених на сонячних бесарабських землях.

Кожна така конференція – крок до підвищення ефективності фермерських та особистих селянських господарств. Судячи з активності учасників, глибини та професійності запитань, агротехнологічний рівень дрібних аграрів зростає. Будемо сподіватися, що одержані знання та новий досвід принесуть їм і державі загалом належну економічну віддачу. Держава одержить високоякісну продукцію, а фермери – справу, яка забезпечить їхнім родинам добробут.

Олександр КАРПЕНКО.

Інфоіндустрія

Читайте нас у Telegram