Основу для рейдерства та бандитизму створюють білі плями в законодавстві
02.11.2018
IІI Щорічна Конференція аграрних юристів, яку компанія “ПроАгро” провела сьогодні у Києві, стала дієвою платформою для спілкування представників аграрної юридичної спільноти, обміну досвідом, розгляду правових ситуацій та збільшення рівня обізнаності щодо можливостей для розв’язання юридичних суперечок.Із доповіддю щодо проблеми рейдерства в агробізнесі та необхідності змін у законодавстві виступив генеральний директор УАК Павло Коваль. Він переконаний: боротьба з рейдерством на законодавчому рівні не вирішить повною мірою цієї проблеми.
– Потрібно працювати над тими системними питаннями в законодавстві, які й створюють базу для рейдерства. З позиції бізнесу, нам доцільно розрізняти два аспекти цього виду злочину. Адже іноді в Україні це виглядає як чистий бандитизм, для боротьби з яким на державному рівні створено достатню законодавчу базу. Скажімо, у Білоцерківському районі вночі 2 комбайни змолотили 30 га соняшнику і вивезли. До чого тут рейдерство? Але чи ми можемо біля кожного комбайна поставити поліцейського, який його охоронятиме? Натомість, у нас є випадки, коли цей правоохоронець охороняє права не фермера, а рейдера. Адже саме поняття «рейдерство» – це складна високо інтелектуально підготовлена робота юристів, аналітиків і економістів, які віднаходять прогалини в законодавстві, щоб здійснити певні маніпулювання і «віджати» активи, або на короткий термін земельні ресурси чи навіть оборотні активи, – переконаний Павло Коваль.
Він навів приклад, коли рейдери забрали врожай і продали, маючи підставні документи на землю. Реєстратора, який це вчинив, ніби позбавили ліцензії, але він вже через 3 місяці працював у іншій області. На жаль, таких випадків багато. Є й інші кейси, які стосуються обробітку землі, спільного землекористування. Орендар домовляється з сільським головою, незаконно на ній працює, аж раптом на цю землю з’являються інші претенденти. І з тих, хто хотів працювати на цій землі, ми робимо жертв рейдерства. Є й інші системні кейси щодо захоплення землі, які базуються на прогалинах у законодавстві. Наприклад, в Україні із 46 тисяч аграрних підприємств – 33 тисячі – фермерські. За законодавством, можливо передати у спадок фермерське господарство, але без землі. Бо земля оформлялась для створення фермерського господарства фізичною особою. Хоча це питання вирішувалось на рівні Конституційного Суду та Кабінету Міністрів. Через такі юридичні колізії у Полтавській області після смерті чоловіка його законна дружина фактично залишилась без засобів для існування. Фермер переписав на неї спадщину, а через 2 дні земля, на якій вони працювали понад 20 років, була переведена до загального фонду користування на рівні області. А ще через день земля, як ніби-то вільна, хоча й засіяна зерновими, була передана по конкурсу через список учасників АТО, які й гадки не мали про цю оборудку, зовсім іншій юридичній особі в оренду.
Про жахливі масштаби рейдерства свідчать постійні повідомлення із багатьох областей України. За словами Павла Коваля, члени УАК й інших профільних асоціацій скаржаться на побиття, стрілянину, навіть вбивства.
– Варто чітко розрізняти рейдерство і банальний бандитизм. Є два напрямки боротьби із цими злочинами. Один виник від безвиході, але він дуже небезпечний. Аграрії, щоб захистити свій бізнес, створюють загони самооборони. Причина цього – слабкість правоохоронних інститутів та корупція в державі. Такі загони на законних підставах вже озброюються. Це дуже небезпечна річ – коли ми паралельно беремо на себе функції держави, яка має монополію на насилля – як поліція чи прокуратура. Якщо нас не може захистити держава, маємо захистити себе самі. І, в окремих випадках, ми вже показали силу і відстояли свої права на активи. Ми довели рейдерам – разом аграрії – це сила, – наголосив Павло Коваль. На його думку, для боротьби з рейдерством треба активно підключатися інститутам громадянського суспільства – профільним асоціаціям, мас-медіа, а також юристам, яким варто ретельно готувати договори щодо реєстрації прав оренди нерухомого майна. Бо технології боротьби із рейдерством на законодавчому рівні неефективні. Особливо у передвиборчий період. Що й продемонструвала робота аграрного комітету, який вже 5 разів не зможе зібрати кворум – навіть коли вирішувалися питання підтримки АПК у бюджеті на 2019 рік. Свого часу Президент як суб’єкт законодавчих ініціатив вносив відповідний законопроект по боротьбі із рейдерством, який міг вирішити цю проблему, але був провалений парламентом.
Павло Коваль також зупинився на проблемі земельного рейдерства, яку спричинило невиконання закону «Про державний реєстр». За його положеннями, Держгеокадастр та Міністерство юстиції мали гармонізувати свої автоматичні бази щодо прав на нерухоме майно та реєстрацію земельних ділянок. Але ця інформація мала бути закріплена за певною земельною ділянкою, право на яку потрібно було оформляти через заяву. Не варто також забувати і про людський фактор, який теж посилює джерело рейдерства. Свого часу на хвилі лібералізації було відхилено нотаріальне закріплення певних документів. Завдяки цьому тепер довіреність можна написати на серветці у ресторані, прийти до реєстратора, майже законно вкрасти 100 га кукурудзи і дуже швидко їх продати.
– Інструменти боротьби з рейдерством мають бути чітко систематизовані. Якщо боротимемося на рівні законів – процес буде не швидкий. Але ж проблема є вже сьогодні. І буде завтра. Можемо також швидко реагувати шляхом внесення правок у підзаконні акти. З минулого року ми проаналізували, що при здійсненні реєстраційних дій допускається багато помилок. При цьому це переважно роблять не нотаріуси, а комунальні підприємства, що мають ліцензію. Профільні асоціації пропонували посилити за це відповідальність. Але не адміністративну, а кримінальну. Натомість, у Кримінальному кодексі вже є стаття, яка передбачає таке покарання. На жаль, жоден не чистий на руку реєстратор до кримінальної відповідальності притягнутий ще не був, – зауважив Павло Коваль.
ІЦ УАК
Інфоіндустрія
Читайте нас у TelegramПов’язані теми:
