Перехідні правила торгівлі з ЄС, вплив нових факторів на агросектор

Набрав чинності оновлений торговельний режим мiж Україною та Європейським Союзом. Він покликаний замінити автономні торговельнi заходи (АТЗ), що завершили свою дію 5 червня, та стати своєрідним “містком” до нової версії Поглибленої та всеосяжної зони вільної торгiвлi (DCFTA), передбаченими Угодою про асоціацію, що зараз перебуває в процесі погодження між Україною та ЄС.

Про нові умови говорили під час міжнародного онлайн вебінару УКАБ. За словами Олександри Авраменко, Голови комітету з євроінтеграції УКАБ, найгіршого сценарію вдалось уникнути: не відбулося різкого повернення до обмежень 2021 року. Натомість було запроваджено перехідний режим із частковим відновленням квот на майже 30 груп товарів. Нові квоти будуть діяти з 6 червня до 31 грудня 2025 року та становитимуть 7/12 від річних обсягів, встановлених Угодою про асоціацію, оскільки до кінця року залишається сім місяців.

Як це працює?

Відтепер на низку товарів – зокрема пшеницю та продукти її переробки, ячмінь, кукурудзу, яловичину, свинину, молоко і вершки, сухе молоко, масло й молочні жири, яйця та м’ясо птиці, томатну пасту, часник та інші – відновлено дію тарифних квот. У разі перевищення визначених обсягів експорту, постачальники зобов’язані сплачувати мита відповідно до тарифів, передбачених Угодою про асоціацію (DCFTA).

Важливо зазначити, що нові квоти суттєво обмежують доступ української продукції в порівнянні з майже повною лібералізацією доступу за режимом АТЗ. Разом з тим, імпорт у межах квот залишається безмитним.

Розподіл квот здійснюється за принципом: «хто перший подав заявку – той перший отримав доступ» (First Come – First Served). Для частини товарів встановлено додаткове розбиття на підперіоди –“червень-вересень” та “жовтень-грудень”, щоб забезпечити рівномірне постачання продукції протягом року.

Якi наслідки?

За попередніми оцінками УКАБ, можливі втрати для економіки України становитимуть близько 1,1 млрд євро до кiнця 2025 року. Це менше за 3,3 млрд євро, якi прогнозувалися у випадку повного повернення до правил 2021 року, але все ж є серйозним викликом для агросектору та економіки України в цілому.

Особливо боляче змiни вдарять по малих i середнiх фермерах. Вони становлять до 75% українського агросектору i часто працюють у найбiльш постраждалих вiд вiйни регiонах, серед яких Сумська, Чернігівська, Харківська, Херсонська, Миколаївська, Запорiзька областi. Пiдвищення тарифiв та втрата безмитного доступу до ринку ЄС роблять їхню продукцiю менш конкурентною.

Логiстика також залишається критичною проблемою. Зруйнована інфраструктура, блокування портів i висока вартість перевезень ускладнюють вихід на треті ринки, навіть за наявності попиту в ЄС.

Контекст з Брюсселя

Як повідомляє Politico, Єврокомісія виступила на захист свого рішення про тимчасове обмеження безмитного доступу української сільськогосподарської продукції на ринок ЄС, незважаючи на шквал критики з боку України та деяких європейських лібералів. Водночас керівник Брюссельського офісу УКАБ Назар Бобицький назвав це «кроком назад», вказуючи, що український експорт становить лише малу частку агроринку ЄС і не загрожує європейським фермерам. Комісія ж стверджує, що нові заходи є компромісом між підтримкою України та захистом фермерів країн-членів, зокрема Франції, Польщі та Румунії. Водночас, критики вважають, що Комісія піддалася політичному тиску, й навіть всередині Європарламенту лунають голоси про необхідність повного відновлення лібералізації. Євродепутатка, доповідач по Україні в комітеті міжнародної торгівлі Європарламенту Карін Карлсбро заявила, що це рішення шкодить іміджу ЄС як стратегічного партнера України.

Якi є перспективи?

Позицiя України полягає у тому, щоби якомога швидше активувати статтю 29 Угоди про асоцiацiю, яка дозволяє перегляд умов торгівлі та переходу до бiльш сталого i передбачуваного режиму. Європейські партнери, включно з профільними асоціаціями в агросекторі, вже висловили готовність до діалогу i визнали, що новi обмеження можуть відчутно вдарити по українських виробниках.

На думку Назара Бобицького, запровадження перехідного режиму хоч i не є ідеальним, але все ж дозволяє уникнути повного «відкату». Він створює умови для подальших переговорів i дає можливість утримати критичний експорт на плаву.

Водночас, фахівці закликають уряд i асоціації виробників до активнiшої адвокації українських iнтересiв у Брюсселі та пошуку нових логістичних i торговельних рiшень.

Читайте нас у Telegram