Практика судових органів з земельних питань в Україні

 В Україні спори у сфері земельних правовідносин виникають досить часто. Асоціація «Земельна спілка України» підготувала дайджест – Узагальнення та практика судових органів з земельних питань.

Інформаційний лист Вищого господарського суду України Про доповнення Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 № 01-06/249 “Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів від 19.11.2013 № 01-06/1657/2013.

У листі доводяться до відома правові позиції Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами перегляду судових рішень господарських судів у порядку, передбаченому розділом ХІІ-2 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають, зокрема, у сфері земельних правовідносин:

– у разі переходу права власності на об’єкт нерухомого майна до набувача цього майна, відбувається перехід тих прав на відповідну земельну ділянку, на яких вона належала відчужувачу – права власності або права користування;

– нормативна грошова оцінка земель є основною для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору (постанови від 20.08.2013 № 5017/781/2012, від 20.08.2013 № 5009/3430/12).

 

Висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України, за II півріччя 2012 р. від 01.03.2013р.

У висновках зазначено, що згідно із ч. 2 ст. 20 Закону України від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV “Про оренду землі” державна реєстрація договорів оренди землі проводиться в порядку, встановленому законом. У період дії вищезазначеного Закону, а саме з 1 січня 2004 р., набрав чинності ЦК України, ст. 182 якого передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації, а порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість і підстави відмови в ній установлюються законом.

Згідно із ст. 33 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить реєстрація суб’єктів права власності на землю; реєстрація права користування землею і договорів на оренду землі; видача документів, що посвідчують право власності і право користування землею.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 р. № 2073 “Про затвердження Порядку державної реєстрації договорів оренди землі” передбачено, що державна реєстрація договорів оренди проводиться виконавчим комітетом сільської, селищної та міської ради, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за місцем розташування земельної ділянки.

У зв’язку з цим договір оренди, який був укладений сторонами в письмовій формі та зареєстрований виконавчим комітетом відповідної місцевої ради за місцем розташування орендованої земельної ділянки, пройшов державну реєстрацію у встановленому законом порядку й відповідно до ст. ст. 210, 640 ЦК України є укладеним, а тому за змістом ст. 777 ЦК України та ст. 9 Закону № 161-XIV зумовлює виникнення для сторін прав та обов’язків, у тому числі, для однієї зі сторін договору, переважне перед іншими особами право на придбання орендованої нею земельної ділянки. Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (постанова Верховного Суду України від 10 жовтня 2012 р. у справі № 6-108цс12; постанова Верховного Суду України від 31 жовтня 2012 р. у справі № 6-55цс12; постанова Верховного Суду України від 31 жовтня 2012 р. у справі № 6-61цс12; постанова Верховного Суду України від 31 жовтня 2012 р. у справі № 6-105цс12).

Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ “Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування” від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13.

Листом надається узагальнена судова практика розгляду цивільних справ про спадкування.

Зокрема зазначається що у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України від 1 липня 2004 року “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав шляхом звернення до нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину.

Також зазначається, що у спорах про визнання права власності в порядку спадкування на самочинно збудовані будівлі слід звернути увагу на визначення належного відповідача. Як правило, належним відповідачем у справі про визнання права власності в порядку спадкування на самочинне будівництво є відповідна місцева рада, до компетенції якої належить вирішення питання щодо розпорядження землями відповідних територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності (статті 8 – 12 Земельного кодексу України); вирішення питання вибору, вилучення (викупу) земельних ділянок, надання дозволу на будівництво об’єктів містобудування; вирішення питання щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об’єктів містобудування та упорядкування територій (ст. 12 Закону України “Про планування і забудову територій”).

 

Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ “Про деякі питання застосування норм Земельного кодексу України” від 16.01.2013 № 10-71/0/4-13.

В листі надається відповідь, на питання як співвідносяться між собою положення статті 145 Земельного кодексу України про примусове відчуження земельної ділянки, яка належить іноземному громадянину, та пункт 15 розділу X “Перехідні положення” ЗК про заборону відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, і чи не порушуються гарантії права власності на земельну ділянку (стаття 153 ЗК) при примусовому відчуженні її за рішенням суду.

 

Інформаційний лист Вищого господарського суду України “Про деякі питання, пов’язані із запровадженням нової системи державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” від 08.02.2013 № 01-06/319/2013.

У зв’язку із запровадженням в Україні з 01.01.2013 нової системи державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Вищий господарський суд України направив господарським судам України роз’яснення в якому зауважується, що в умовах встановлення нової системи державної реєстрації речових прав при необхідності з’ясування фактичних даних щодо прав власності, інших речових прав та їх обтяжень доцільно одночасно звертатися і до органів земельних ресурсів, і до підприємств бюро технічної інвентаризації з урахуванням їх компетенції та змісту даних, що з’ясовуються.

Інформаційний лист Вищого господарського суду України “Про зміни у законодавстві України з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” від 29.12.2012 № 01-06/1953/2012.

У зв’язку із змінами у законодавстві України з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у листі зазначається, що з 01.01.2013 реєстратори бюро технічної інвентаризації втрачають повноваження щодо проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Такі повноваження здійснюватимуться виключно реєстраторами органів державної реєстрації прав на нерухоме майно та, у передбачених законом випадках, – нотаріусами.

Інформаційний лист Вищого адміністративного суду України “Щодо справляння фіксованого сільськогосподарського податку та застосування спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість діяльності у сфері сільського господарства” від 28.12.2012 № 2614/12/13-12.

В листі вказано, що відсутність належного оформлення земельних ділянок, зокрема, відсутність державної реєстрації відповідних договорів оренди, не є підставою для звільнення платника фіксованого сільськогосподарського податку від нарахування податку з площі всіх ділянок, що перебувають у його користуванні.

Таким чином, фіксований сільськогосподарський податок сплачується з усіх земель, що фактично використовуються платником цього податку для виробництва сільськогосподарської продукції.

Дана інформація була підготовлена Асоціацією «Земельна спілка України». Додаткові матеріали можна знайти на веб-порталі www.zem.ua Про послуги, які надаються Земельною спілкою України, можна дізнатися на сайті www.zem.com.ua

Инфоиндустрия

Читайте нас у Telegram

Популярні новини

Підпишись на Infoindustry