Прозора і якісна фінзвітність: як підготуватись до зустрічі з банками і донорами

Програма «Доступні кредити 5-7-9», державні та донорські програми грантів пропонують таку потрібну сьогодні агровиробникам фінансову підтримку. Але є одне «але» — донори і банкіри хочуть розуміти, кому вони віддають гроші.

Єдиний спосіб довести, що підприємство “bankable” (з анг. такий, що відповідає вимогам банків, або такий, що може бути прибутковим), — якісно підготувати фінансову звітність, яка свідчить про його стійкість та надійність.

Українські аграрії, як і будь-який український бізнес, звикли розраховувати переважно на власні сили і ресурси. Однак, якщо потрібно масштабувати виробництво, провести модернізацію, закупити обладнання чи посівний матеріал, без стороннього фінансування обійтись важко.

Особливо проблема загострилась через повномасштабне вторгнення: підприємство може втратити обладнання, врожай через бойові дії.

Тож як переконати банк, кредитну спілку чи донора у своїй надійності та кредитоспроможності? Допоможе фінансова звітність підприємства.

Якою буває фінансова звітність?

В Україні вимоги до фінансової звітності врегульовані Законом «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», які дозволяють використовувати Національні та Міжнародні стандарти фінансової звітності, і ще низкою нормативних актів.

Проте, за будь-яким стандартом, річна фінансова звітність має містити такі основні елементи:

бухгалтерський баланс;

звіт про фінансові результати;

звіт про власний капітал;

звіт про рух грошових коштів;

примітки до звітності.

На які показники звертають увагу кредитори і донори?

Щоб визначити надійність та кредитоспроможність, банки ретельно аналізують отриману фінансову звітність.

На першому плані — ліквідність, фінансова стійкість, ділова активність та рентабельність. Важливим сигналом для нових кредиторів стане наявність попередньої (бажано позитивної) кредитної історії підприємства.

Також у великій шані — комунікація. Потрібно своєчасно контактувати з банкірами і донорами та надавати необхідну звітну інформацію. Відкрита комунікація з партнерами, навіть щодо проблемних питань, — це свідчення прозорості та надійності позичальника.

Далі банки визначають, наскільки кредитоспроможним є позичальник, чи доцільно його фінансувати, та якими можуть бути умови позики. Але надмірно хвилюватись не потрібно, вимоги банків не надмірні.

Доказом цього є одна з найпопулярніших програм серед українських аграріїв – “Доступні кредити 5-7-9”. Від самого запуску програми 50% її користувачів — саме аграрії, і вони ж продовжують отримувати кредитування з початку повномасштабної війни.

За умовами програми, позичальники мають надати кредитору фінансову звітність, залежно від розміру підприємства, — “Баланс, “Звіт про фінансові результати”, “Звіт про рух грошових коштів” тощо.

Складнощі звітності для агропідприємців

Аграрний сектор має низку відмінностей від інших галузей: сезонність, біологічні активи (посіви, молодняк тварин), складність визначення собівартості.

Кожен з факторів потенційно призводить до відхилень при складанні звітності. Ситуацію може погіршити несистематичне звіряння даних бухобліку та управлінської звітності.

Тому, щоб скласти коректну фінансову звітність, аудитори рекомендують:

впровадити систему бюджетування за центрами відповідальності;

розробити регламент оцінки та обліку біоактивів;

автоматизувати складання звітності із застосуванням спеціалізованих рішень для агросектору;

проводити внутрішній аудит якості звітності;

розкривати в поясненнях до звітності методи оцінки активів і результати аналізу фінансових коефіцієнтів.

Щоб спростити підготовку звітності та підвищити її точність, можна залучати електронні сервіси і системи:

системи електронного документообігу та CRM;

хмарні сервіси для зберігання даних;

мобільні застосунки для збору первинної інформації;

технології автоматизованого оброблення даних і формування звітів.