Режим квазіакумуляції ПДВ виявився неефективним

Напрям «Бюджетна дотація для стимулювання виробництва окремих видів сільгосппродукції» бюджетної програми 2801580 «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників», незважаючи на майже 100%-е фінансування у 2017 році, виявився недостатньо ефективним, зазначив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш.За даним напрямом передбачалося 4 млрд грн бюджетних асигнувань або майже 75% загального обсягу бюджетного фінансування в рамках бюджетних програм розвитку сільського господарства у 2017 році, нагадав експерт.

Причому даний напрям виявився чи не єдиним у 2017 році, який, на відміну від інших програм підтримки розвитку сільського господарства, був профінансований у повному обсязі, незважаючи на те, що 77% обсягів фінансування по ньому передбачалося зі спецфонду, зауважив Леонід Тулуш.

Всього в Реєстр отримувачів бюджетних дотацій (РОБД) було внесено понад 2,2 тисячі сільгосппідприємств, які відповідали вимогам пунктів 16-1.1 та 16-1.2 статті 16-1 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України». З них фактично отримали бюджетні дотації хоча б за один місяць – понад 1,7 тисячі агровиробників або майже 77% від загальної їх чисельності в РОБД.

Проведений науковцями Інституту аграрної економіки аналіз показав, що розподіл коштів між отримувачами по даному напряму підтримки вирізняється значною нерівномірністю.

Незважаючи на запроваджене Порядком розподілу бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції у 2017 році, затвердженим Постановою КМУ №83 від 08.02.2017, обмеження для птахівничих підприємств у розмірі 50%, їх фактична частка у загальному обсязі виплачених дотацій склала 51,7%, зазначив науковець.

Причому підприємства двох надпотужних груп птахівничих компаній отримали 44,5% від загальної суми дотацій – майже 1,8 млрд грн. Їх частка у загальній сумі дотацій, отриманих птахівничими підприємствами, склала 85,8%.

Всі підприємства, що увійшли до топ-5 найбільших отримувачів бюджетних дотацій, представляють птахівничу галузь, зауважив Леонід Тулуш.

За його словами, найбільший обсяг дотацій, що отримала лише одна компанія птахівничого напряму, склав 583 млн грн, тобто 14,7% загального обсягу виплачених дотацій за програмою підтримки. Загалом п’ять найбільших реципієнтів даної форми підтримки змогли отримати 1648,8 млн грн бюджетних дотацій, що становить 41,3% загальної їх суми підтримки галузі.

До топ-10 найбільших отримувачів цього виду державної підтримки поряд із найбільшими виробниками курятини увійшли також три компанії з виробництва свинини. Вони змогли акумулювати у своєму розпорядженні близько 2,0 млрд грн бюджетних дотацій – половину від загального бюджету держпідтримки за даним напрямом, підкреслив експерт.

Частка 50 агропідприємств – з понад 2,2 тисячі потенційних отримувачів дотацій – склала 70% загальної суми бюджетних дотацій – 2782,3 млн грн.

При цьому майже 40% від загальної кількості реципієнтів державної фінансової підтримки за цим напрямом отримали за рік менше 100 тис грн бюджетних дотацій.

Таким чином, результати функціонування цього напряму підтримки у 2017 році засвідчили, що механізм розподілу бюджетних дотацій не забезпечив обрану ідеологію даного напряму бюджетної підтримки. Адже він мав стимулювати зростання обсягів тваринницької, овочевої, плодово-ягідної продукції в якомога більшої кількості суб’єктів господарювання з метою забезпечення позитивного впливу на рівень внутрішніх цін на таку продукцію. Однак даний інструмент державної фінансової підтримки більшою мірою сприяв подальшому зростанню надпотужних птахівничих та свинарських компаній, сукупний оборот яких з часом може перевищити відповідний показник усіх сільгосппідприємств, підсумував Леонід Тулуш.

Інфоіндустрія

Читайте нас у Telegram