Секрети кукурудзяного успіху

У 2018 році Україна встановила власний рекорд урожайності кукурудзи за усі роки незалежності. Звичайно, істотну роль у цьому зіграли сприятливі погодні умови року. Проте, не можна заперечувати і той факт, що з кожним роком зростають як рівень розуміння аграріями врожайформуючих факторів, так і число пропозицій новітніх підходів і технологій. Не останню роль відіграє і обмін досвідом між агрономами, їх активність у соцмережах і різного плану семінарах. Ми зробили спробу узагальнити практики, які використовували рекордсмени з вирощування найвищих врожаїв кукурудзи у США, сподіваючись, що це приверне увагу наших фахівців і, можливо, дозволить їм по-іншому проаналізувати власні практики (Стаття Ірини Логінової для журнала “Агроіндустрія”, липень 2019 р.).

Відразу хочеться зауважити, що розглянуті у статті результати у більшості стосуються умов кукурудзяного поясу США, а їх перенесення в умови України потребує адаптації до особливостей клімату і ґрунтів, а також господарсько-організаційних умов.

Світова статистика врожайності кукурудзи свідчить, що лідером з її вирощування залишаються США. При цьому, у динаміці в останні роки у всіх регіонах світу спостерігається підвищення середньої врожайності, особливо у деяких ключових країнах-виробниках кукурудзи (рис. 1).

Найбільший щорічний ріст врожайності спостерігається у країнах СНД, серед яких лідером є Україна, де він складає близько 0,2 т/га у рік, що майже у два рази перевищує темпи росту у США. І хоча рівень врожайності кукурудзи, порівняно з США, не на самому високому рівні, проте це дозволяє Україні залишатися одним із найбільших експортерів зерна.

Згідно даних Державної служби статистики України, посівні площі кукурудзи на зерно в Україні зросли порівняно з 1990 роком у 3-3,5 рази. Відповідно, у період з 1990 по 2018 рік зросла частка удобрених площ, досягнувши майже 95%; при цьому з кожним роком зростає рівень внесення мінеральних добрив (рис. 2). Щодо органічних добрив, то у останні роки лише близько 4-6% площ посівів кукурудзи було удобрено ними з середньою нормою 0,7-0,8 т/га.

 

 

Динаміка врожайності кукурудзи в Україні повторює, зокрема, динаміку внесення мінеральних добрив (рис. 3).

У 2018 році Україна встановила рекордний для себе рівень виробництва зерна, що було досягнуто в першу чергу за рахунок рекорду по врожайності кукурудзи, яка в середньому по країні склала 7,84 т/га. Таку ситуацію аналітики пояснюють сприятливими погодними умовами. А згідно результатів конкурсу «Найкращий врожай гібриду кукурудзи Pioneer», що його проводили в Україні у 2018 році, рекордний результат становив 19,17 т/га.

При цьому резерви підвищення врожайності існують не лише в України, але і у США. Про це свідчать результати рекордних врожаїв кукурудзи, отримані у ході національного Конкурсу National Corn Yield Contest, що його щорічно проводить National Corn Growers Association. Світовий рекорд було досягнуто Девідом Хула у 2017 році – 33,44 т/га (у перерахунку на 14% вологість). Це свідчить про те, що кукурудза є культурою, яка демонструє дуже високу реакцію на технологію вирощування.

Попри зауваження щодо низької економічної ефективності отримання рекордних врожаїв, результати дають нам підґрунтя для пошуку резервів подальшого підвищення врожайності, а агрономічні практики, що їх використовували переможці Конкурсу, можуть бути протестовані і на наших полях.

Звісно, що погода є фактором, який найбільшою мірою впливає на врожайність кукурудзи. Професор Іллінойського університету, доктор Фред Белоу вивів концепцію «Семи чудес врожаю кукурудзи», згідно з якою погода посідає перше місце у формуванні врожаю кукурудзи, а її частка у врожайності сягає 27%. І хоча фактор погоди майже неможливо контролювати, ми повинні усвідомлювати взаємодію погоди з іншими факторами.

Урожай кукурудзи є результатом численних факторів, що впливають на ріст і розвиток культури упродовж усього періоду вегетації. Різні фактори мають різну силу впливу на кінцевий результат, яка залежить також і від взаємодії з іншими.

1. Вибір гібриду

Вибір гібриду є одним із ключових рішень, що його приймає господар задля отримання високої врожайності кукурудзи. Різниця між різними гібридами за однакових інших умов може сягати більше ніж 2 т/га врожайності зерна. Дуже ймовірно, що вибір гібрида був найважливішим рішенням із усіх, що їх приймали переможці Конкурсу.

Відомо, що найвищий потенціал врожайності у зерна, яке ще не висіяне. Нашим завданням є збереження потенціалу, закладеного у насінні. І чим вищу «планку» ми маємо на старті, тим більшу кількість тон на гектар ми потенційно маємо можливість зберегти до фінішу.

На сьогодні потенціал врожайності багатьох гібридів перевищує 18 т/га. Але реалізація цього потенціалу потребує узгодження характеристик гібриду з умовами вирощування. Важливо проаналізувати середню врожайність гібриду по конкретному регіону, інтенсивність початкового росту, посухостійкість, придатність до строків посіву, до різних типів обробітку ґрунту, стійкість до місцевих захворювань і шкідників, швидкість дозрівання і віддачі вологи, тощо.

Важливо також враховувати архітектуру рослини і характер розташування листків, а також показник листкового індексу, що напряму впливають на кількість світла, поглинутого рослиною. Таким чином, усі заходи, що сприяють збільшенню листового індексу, сприятимуть кращому поглинанню світла рослинами і, відповідно, збільшенню врожайності. У цьому плані внесення стартових добрив покращує розвиток рослин на початкових етапах органогенезу, сприяє закладанню більшої кількості листків, стимулює ріст вегетативної маси рослин.

Серед переможців Конкурсу у 2018 році, призові місця зайняли гібриди Pioneer і Dekalb (рис. 4). При цьому, рекордну врожайність було отримано від гібриду з відносно коротким вегетаційним періодом (Pioneer P0574 AM). В цілому, характерним для останніх років є тренд отримання високих врожаїв від ранніх гібридів (щоправда, такими вони є для кукурудзяного поясу США, а для України відносяться до групи середньопізньостиглих). У 2015 році вперше врожайність 19 т/га була досягнута гібридом з CRM менше за 100 (за одиницями ФАО це відповідає 400).

Доктор Фред Белоу відводить фактору гібриду третє місце серед визначальних врожайність факторів, з часткою участі 19%, вказуючи, що різниця у врожайності різних гібридів може сягати 3 т/га і більше. Причиною такої різниці є відмінності у взаємодії гібриду з погодними умовами, менеджментом азоту і густотою посіву. Взаємодія з двома останніми факторами, на його думку, особливо важлива, оскільки вони піддаються контролю з боку фермера. І тому під час вибору гібриду Фред Белоу рекомендує зважати на два основні аспекти: стійкість до загущення посівів і ефективність використання азоту.

Цікаво, що біотехнологічні зміни гібридів можуть впливати на поглинання азоту. Так, доведено, що гібриди, стійкі до діабротики, мають підвищену здатність до утилізації азоту. Це дає істотні переваги для вирощування кукурудзи за знижених норм внесення азоту (F. Below, 2006). Проте, для цих гібридів було характерним збільшення виносу цинку на 27% порівняно з нестійкими гібридами (F. Below, 2008).

2. Менеджмент азоту

Фред Белоу відводить азоту друге місце серед факторів, що визначають врожайність кукурудзи, оцінюючи його внесок у 26%.

На ефективність застосування азоту під кукурудзу істотний вплив чинить погода. Так, згідно досліджень Фреда Белоу, у сприятливі за погодними умовами роки фактор погоди і азоту об’єднуються, забезпечуючи більше за 50% загального врожаю. Але у посушливий рік, погода істотно обмежувала реакцію кукурудзи на застосування азоту (рис. 5).

Для досягнення високої врожайності кукурудзи, критично важливо підтримувати достатній рівень азоту упродовж ключових фаз росту і розвитку культури. У цьому плані дробне внесення азоту оптимізує живлення рослин і знижує непродуктивні втрати.

Однією із критичних щодо забезпечення азотом фаз є початок росту, особливо за швидкого прогрівання ґрунту навесні, що сприяє активізації мікробних процесів і іммобілізації елементів живлення (в першу чергу це стосується азоту, фосфору і сірки). Це явище носить назву «вуглецевий штраф» (carbon penalty), що його платять рослини, страждаючи від тимчасового дефіциту елементів. Іммобілізовані елементи будуть вивільнені пізніше упродовж періоду вегетації, проте їх нестача на початку розвитку може негативно позначитись на закладці репродуктивних органів.

У плані запобігання дефіциту азоту на початку вегетації, одним із найбільш ефективних заходів є внесення азоту локально під час посіву (поблизу коренів), оскільки внесений до посіву азот часто виявляється досить віддаленим від молодих коренів, а кореневі підживлення зможуть бути використані рослинами у значно пізніші фази, коли корені досягнуть середини міжряддя.

Строки внесення азотних добрив є такими ж важливими, як і норма внесення. Що менше часу проходить між внесенням азоту і його поглинанням рослинами, то менший ризик непродуктивних втрат і зниження врожайності.

Для правильного менеджменту азоту важливо розуміти динаміку споживання його рослинами кукурудзи. Так, до фази 4-5 листків, рослини кукурудзи споживають менше ніж 2 кг/га азоту за добу, після чого інтенсивність зростає до 4 кг/га за добу і досягає максимуму 10 кг/га за добу до фази викидання волотей, після чого знижується знов до 2 кг/га у фази наливу зерна.

Цікаво, що серед лідерів Конкурсу, що подолали межу врожайності у 19 т/га, більшість вносили азот перед або під час посіву, а більше 80% конкурсантів вносили азот під час вегетації (кореневе підживлення чи фертигація). При цьому, у 90% випадків мало місце дробне внесення азоту у декілька строків (рис. 6 ).

Реакція кукурудзи на внесення азоту залежить також від генетичних особливостей сорту. Усі гібриди можуть бути умовно розділені на два типи: «скакові коні» і «робочі конячки». Перші характеризуються позитивною реакцією на додатково внесений азот і на загущення, це високоврожайні гібриди з високою адаптивністю до технологій, які добре реагують на менеджмент. Другі, «робочі конячки» – це гібриди із прийнятною врожайністю, що може бути отримана на низькому агрономічному фоні. Вони надійні у широкому діапазоні умов, на неідеальних полях і за неідеальних погодних умов (рис. 7 ).

3. Комплексна програма удобрення на основі аналізу ґрунту і рослин

Програма удобрення кукурудзи повинна базуватись на знанні характеристик ґрунту. Родючість ґрунту є ключовим фактором у забезпеченні достатньої кількості елементів живлення і їх доступності для кукурудзи, що особливо актуально за вирощування інтенсивних гібридів.

Дослідження, проведене Christian Folberth et al. (2016), свідчить про те, що без внесення добрив мінливість врожайності, пов’язана із типом ґрунту, зазвичай перевершує вплив погоди. Раціональна система удобрення і використання поливу зменшує цю мінливість до незначної. Таким чином, вплив зміни погодно-кліматичних умов на врожайність кукурудзи може бути негативним або позитивним, залежно від обраного типу ґрунту. А характеристики ґрунту повинні бути визнані ключовим елементом у дослідженнях впливу змін клімату у глобальному масштабі. Ґрунтові запаси елементів живлення і водоутримуюча здатність ґрунту дозволяють підтримувати нормальний ріст росли у періоди несприятливих погодних умов, пом’якшуючи або посилюючи вплив кліматичних змін. При цьому, вплив типу ґрунту на мінливість врожайності тим вищий, що менше добрив було внесено.

Із підвищенням врожайності кукурудзи, зростає і потреба рослин у мезо- і мікроелементах. Конкурсанти, що приймали участь у перегонах National Corn Yield Contest і подолали межу врожайності у 19 т/га, у більшості випадків вносили сірку і цинк, а також у окремих випадках – бор, магній, марганець або мідь (рис. 8).

Усі переможці Конкурсу говорять про використання аналізу рослин упродовж вегетації (листкова або тканинна діагностика), яка дозволяє уникнути «ворожіння на кавовій гущі» з приводу дефіциту елементів, та вносити добрива максимально ефективно і раціонально.

Регулярна листкова діагностика живлення рослин дозволяє встановити дефіцит елементів ще до появи візуальних симптомів, виявити лімітуючий фактор і вчасно вжити відповідних заходів. Потрібно також усвідомлювати, що абсолютний вміст елементів живлення не завжди дає можливість зробити правильні висновки: елементи живлення повинні знаходитись у правильних співвідношеннях.

Рослинна діагностика не обмежується першою половиною вегетації, а повинна продовжуватись і під час дозрівання культури: це дає можливість встановити, чи працює обрана система удобрення у кінці сезону, і які корегування необхідно внести у наступному (наприклад, пізній тест на нітрати).

Внесення препаратів у позакореневі підживлення у найбільш відповідальні за формування врожаю фази дозволяє рослині більш повно реалізувати свій генетичний потенціал. Це виявляється стимулюючим фактором, покликаним або до деякої міри вирішувати проблему дефіциту елементів живлення, або сприяти підвищенню стресостійкості рослин та подоланню наслідків перенесеного стресу.

4. Густота стояння

Один із найбільш критичний факторів, які впливають на досягнення високого рівня врожаю кукурудзи, є створення достатньої густоти стояння рослин, яка дозволить гібриду максимізувати свій потенціал. Історично, саме густота посіву була основною рушійною силою приросту врожаю кукурудзи – покращення генетики гібридів кукурудзи і підвищення їх стресостійкості дозволили висівати у більш щільних популяціях і підвищити врожайність (рис. 9). Прогнозується, що цей показник залишатиметься одним із рушійних сил у підвищенні врожайності зерна у США, збільшуючись до 94 тис. рослин на га за 15 років і до 109 тис. за 30 років.

Із трьох головних складових врожаю кукурудзи – густота стояння, число зерен на рослину и вага зерна – саме перший підлягає найбільшому регулюванню агрономом. Два останніх визначаються опосередковано через оптимізацію живлення і здоров’я рослин, а також впливом погодних умов.

Доктор Фред Белоу відводить густоті стояння рослин 5 місце у своєму списку «Семи чудес врожайності кукурудзи», з 8% участі. Усвідомлюючи, що для підвищення врожаю необхідно збільшувати популяцію рослин, він вказує, що таке збільшення неодмінно призводить до підвищення конкуренції між сусідніми рослинами. З нашої точки зору, це вимагатиме особливої уваги до якості посіву і особливо до рівності відстані між насінням у рядку.

Крім того, слід враховувати той факт, що реакція культури на зміну густоти стояння сильно залежить від погоди, менеджменту азоту і особливостей гібриду.

Дослідження вчених Іллінойського університету показали, що підземна частина рослин підтримує орієнтовно у 30 разів вищу надземну біомасу. Конкуренція між коренями рослин існує переважно у рядку, і з підвищенням густоти стояння рослин об’єм кореневої системи кукурудзи істотно зменшується. Це означає, що розташування добрив і живлення рослин стають ще більш актуальними. Добрива повинні бути внесені у правильний час, у найкращий спосіб, у правильній формі й нормі, що дозволить кореням ефективно поглинати елементи живлення (рис. 10).

       

Відмічено, що густота стояння рослин кукурудзи серед конкурсантів, що подолали бар’єр у 19 т/га, сягала майже 92 тис. рослин на гектар на зрошуваних полях і 90 тис. на богарі (рис. 11).

Проте, врожайність вища за 19 т/га була досягнута у досить широкому діапазоні популяцій, від 62 до 136 тис. рослин на гектар, демонструючи, що виключно високі популяції не обов’язково є передумовою для отримання високої врожайності. І хоча щільність популяції важлива для визначення потенційної врожайності кукурудзи, це лише один із багатьох факторів, що визначають фінальний врожай.

Щоправда, потрібно сказати, що такі високі густоти стояння рослин характерні для умов кукурудзяного поясу США, і не завжди можуть бути досягнуті в Україні, навіть на зрошенні.

5. Спосіб посіву

Сьогодні все частіше піднімається питання способу посіву кукурудзи, зокрема, вузькорядних посівів і твін-роу, інтерес до яких зростає також із зростанням норми висіву. Упродовж останніх років на цю тему було проведено ряд досліджень, які показали різні результати, що дозволяє зробити висновки, що багато факторів, ймовірно, впливають на реакцію врожаю кукурудзи на відстань між рядками.

Основне обґрунтування вузьких міжрядь на кукурудзі полягає в тому, що, зменшуючи скупчення рослин у ряду, вони можуть краще використовувати світло, воду і елементи живлення, зменшуючи конкуренцію між окремими рослинами. Дослідження показали, що за вузькорядного посіву збільшувалось поглинання води на ранніх стадіях росту рослин, що, за достатнього зволоження у кінці сезону, сприяло підвищенню врожаю. Проте, не було доведено значних переваг за умов стресу посухи.

Сьогодні переважна більшість (більше 85%) посівів кукурудзи у США висіяні широкорядним способом. Це відображають і результати Конкурсу: переважна більшість конкурсантів, що подолали межу в 19 т/га, висівали кукурудзу з міжряддями 76 см (30 дюймів) (рис. 12 ).

Експерименти Фреда Белоу із посівом кукурудзи твін-роу дозволили йому зробити висновок, що такі посіви є свого роду викликом для фермера, але часто дозволяють йому збільшити популяцію рослин. Проте, такий спосіб посіву часто не дає відклику у посушливі і спекотні роки.

6. Рівномірні дружні сходи

Переможці Конкурсу звертають велику увагу на час появи сходів кукурудзи, очікуючи їх упродовж щонайбільше 24 годин в межах усього посіву. Рівномірність сходів створює найкращі умови для подальшого розвитку усієї популяції, знижує конкуренцію між рослинами, гармонізує строки дозрівання і висоту прикріплення початків, створює найкращі умови для одночасного проведення усіх агротехнологічних заходів і збирання.

На рівномірність сходів істотно впливає строк посіву: він повинен проводитись у оптимальні строки. Тенденція до більш ранніх посівів, що набуває популярності останнім часом, а також застосування технологій мінімального обробітку ґрунту, пересуває проростки у менш сприятливі за температурним режимом умови, в результаті рослини кукурудзи часто потрапляють у т.з. «фосфорну яму». Застосування фосфоровмісних стартових добрив дозволяє до певної міри нівелювати негативний вплив низьких температур на поглинання фосфору рослинами на початку росту. За статистикою, більш ніж у 60 випадках із 100 стартові добрива сприяють кращому початковому розвитку рослин, забезпечуючи сильні рівномірні сходи.

На дружність сходів впливають як характеристики посівної техніки, так і ґрунтові умови. При цьому, найбільш частою причиною нерівномірності посіву була саме нерівномірність у часі появи сходів, а не просіви і дублювання.

Рослини, розташовані на границі просіву, можуть показувати на 10% більшу врожайність порівняно із рівномірним посівом, проте це набагато менший приріст, ніж той, що необхідний для компенсації втрат із-за пропущеної рослини. Те ж саме стосується і сусідів рослин, що відстали у розвитку: приріст не здатний компенсувати втрати із-за відставання у рості сусідів.

Вчені Університету Північної Дакоти встановили, що у найбільш нерівномірному рядку посіву кукурудзи зниження врожайності сягало 0,6 т/га порівняно з рядком із найбільш рівномірними сходами.

Серед ґрунтових умов, що можуть негативно вплинути на нерівномірність сходів, слід відмітити різницю у доступі до вологи (причиною чого може бути переущільнення ґрунту, сухий ґрунт, неоптимальна глибина посіву, неправильне налаштування сівалки і надмірна швидкість руху,

тощо), утворення ґрунтової кірки на поверхні ґрунту (особливо проблема для важких за гранулометричним складом ґрунтів після дощів), різниця у температурі ґрунту (в результаті різниці у глибині посіву, нерівномірності рослинних решток на поверхні рядку), енергія проростання насіння (діапазон схожості для більшості комерційних партій насіння сягає 90-95%).

Ґрунтові умови можливо деякою мірою коригувати за допомогою стартового удобрення. Так, в межах одного поля може бути значна розбіжність як по мікро- і мезорельєфу, так і по фізичним і агрохімічним показникам. Стартове добриво, розташоване у найближчій до проростаючого насіння зоні, дозволяє до певної міри нівелювати ці розбіжності, створюючи рівні умови для усіх насінин на полі.

Особливе значення для припосівного внесення має фосфор і мікроелементи (в першу чергу – цинк), які часто є лімітуючим фактором в результаті низьких температур на початку вегетації кукурудзи. Елементи живлення, внесені зі стартовим добривом, набагато менш чутливі до впливу температури ґрунту, що пояснює високий відклик рослин за посіву у недостатньо прогрітий ґрунт, дозволяючи нормальне проходження визначальних для врожаю етапів органогенезу.

Стартові добрива слід розглядати як страхування врожаю: якщо створюються несприятливі умови, рослини все ж таки мають шанс реалізувати свій потенціал.

Крім того, впровадження технології IN-FURROW, тобто внесення у борозну під час посіву, дозволяє поєднувати внесення добрив із біологічними препаратами, засобами захисту рослин, стимуляторами ґрунтової мікрофлори тощо.

Іншим способом, що дозволяє створити умови для рівномірних сходів, є обробка насіння препаратами, що стимулюють проростання. До цієї групи препаратів, окрім важливих макро- і мікроелементів, входять також рістрегулюючі речовини і фітогормональні компоненти, які стимулюють проростання, швидкий розвиток кореневої системи і підвищують стійкість до стресових факторів.

7. Агрономічна практика

Із 6 класів номінантів Конкурсу National Corn Yield Contest, три відводиться для но-тілл або стріп-тілл практик. Проте, близько 60% конкурсантів, що подолали 19 т/га межу, використовували традиційний, мінімальний чи консервуючий обробіток. І ця тенденція зберігається упродовж останніх декількох років (рис. 13).

         

Вагоме місце у отриманні високих врожаїв займає правильно підібрана сівозміна. Навіть за максимально можливого контролювання усіх лімітуючих факторів у монокультурі кукурудзи, у сівозміні вона, як правило, показує кращі результати. Збільшення врожайності у такому випадку в середньому у наукових дослідженнях сягало від 5 до 15%. Однак, за підвищення загального рівня врожайності, приріст від розміщення кукурудзи у сівозміні зменшувався (Butzen, 2012).

Серед учасників конкурсу National Corn Yield Contest, які подолали межу врожайності 19 т/га, у 67% випадків попередником кукурудзи була інша культура. Проте, дані свідчать, що високі врожаї можуть бути досягнуті і за беззмінного посіву кукурудзи (рис. 14).

8. Вчасний і ефективний захист рослин

Для досягнення максимальної врожайності кукурудзи, абсолютно необхідною умовою є збереження полів від стресів, що викликані хворобами і шкідниками, а також позбавлення конкуренції з бур’янами у найбільш чутливі фази росту і розвитку.

Поряд із традиційною практикою застосування засобів захисту рослин, технологія in-furrow дозволяє вносити препарати у насіннєве ложе під час посіву, створюючи, таким чином, зону поблизу кореня, вільну від шкідників (у випадку інсектицидів), чого часто неможливо досягнути протруюванням насіння.

9. Полив

Для отримання високої врожайності кукурудзи, важливо, щоб рослини жодного дня не страждали від стресу. Кожний стрес знижує потенційну врожайність зерна.

Багаторічні дані по середній врожайності кукурудзи серед конкурсантів National Corn Yield Contest свідчать про те, що зрошення є потужним фактором впливу на реалізацію генетичного потенціалу гібриду. Однак, на зрошувальних полях статистика дуже викривлюється більш сильним розходженням між даними, ніж на богарі (рис. 15).

Безумовно, полив дозволяє нівелювати вплив нестачі вологи, що істотно підвищує врожайність. Проте, важливо, скільки води було витрачено на отримання врожаю. Так, у США проводиться конкурс, у якому перемогу отримує фермер, що отримав найвищу врожайність із найменшими витратами води.

10. Новітні технології

Усі досягнення новітніх технологій, як то GPS, бортові комп’ютери, монітори, супутникові знімки, системи диференційованого менеджменту тощо, дозволяють найбільш ефективно використати ресурси і досягнути успіху. Крім того, новітні методи збирання і аналізу інформації дають можливість перейти на вищий рівень розуміння процесів, що відбуваються в агроекосистемі, а, отже, більш аргументовано приймати рішення.

І, узагальнюючи все зазначене вище, хочеться сказати, що найкращий спосіб отримати високу врожайність кукурудзи – «бути найкращим другом для своїх рослин». Регулярні спостереження за розвитком культури, аналіз інформації, зважання на найменші деталі, експериментування і пошук відповідей – усі ці дії не коштують ані копійки, але, врешті, дозволяють отримати істотний прибуток і задоволення від справи.

Ірина Логінова,

к.с.-г.н., консультант з живлення рослин НВК «Квадрат»

Стаття опублікована в журналі «Агроіндустрія», липень 2019 р.

Читайте нас у Telegram