Шкідники і хвороби українських полів

Фітосанітарний стан сільськогосподарських рослин 28 вересня 2018 року.
Повсюди у посівах озимих зернових колосових культур розвиваються та в допороговій чисельності шкодять хрестоцвіті блішки, злакові мухи (шведські, гессенська), попелиці, цикадки. Рослини озимих колосових культур здебільшого знаходяться у фазах сходи – 3-й листок, початок кущення. В степових, подекуди лісостепових областях у посівах озимої пшениці, розміщених здебільшого після стерньових попередників, личинки хлібного туруна (жужелиці) за чисельності 0,5- 2, макс. 3 екз. на кв.м пошкодили 4-12% рослин. Також, у посівах розвиваються та живляться гусениці озимої совки, які чисельністю 0,3-2, осередково у посівах розміщених після пару до 4 екз. на кв.м пошкодили до 6% рослин. Подекуди на ранніх загущених посівах озимих пшениці та ячменю відмічається слабкий розвиток борошнистої роси, септоріозу, гельмінтоспоріозу, кореневих гнилей.

За порогової чисельності личинок туруна у фази сходи – 3-й листок озимої пшениці 1-2, початок кущення 2-3 і більше та 2-3 екз. на кв.м гусениць озимої совки проводять крайові або суцільні обробки посівів дозволеними до викорстання інсектицидами. Проти хвороб за необхідності (у фазу кущіння) рослини оздоровлюють рекомендованими фунгіцидами.
Погода сприяла інтенсивному розвитку хрестоцвітих блішок на озимомуріпаку, за чисельності 1-3, макс. 6 екз. на кв.м (Київська, Кіровоградська, обл.) пошкодили 2-25% рослин у слабкому та середньому ступені. Несправжні гусениці  ріпакового пильщика пошкодили до 10% рослин за чисельності 0,5-2 екз. на кв.м.
Осередково шкодять ріпаковий листкоїд, капустяна попелиця, гусениці озимої, листогризучих совок та біланів. Відмічається ураження рослин ріпаку альтернаріозом, пероноспорозом, фомозом. Локалізують вогнища шкідників у посівах ріпаку за надпорогової чисельності через обприскування дозволеними інсектицидами, а за наявності інфекції – фунгіцидами.
У Поліссі та Лісостепу на незібраних площах цукрові буряки уражені церкоспорозом, борошнистою росою, пероноспорозом, рамуляріозом, вірусною жовтяницею. У господарствах Вінницької, Київської, Кірогоградської Полтавської, областей на коренеплодах цукрових буряків виявляють паршу звичайну та пояскову, гнилі (фузаріозна, суха, бура, хвостова), дуплистість.
Через сприятливі погодні умови та достатню кормову базу повсюди створилися передумови зростання щільності популяції мишоподібних гризунів, ріст чисельності та міграція яких спостерігається повсюди. На гектарі озимих ріпаку, подекуди пшениці, жита та ячменю нараховується 1-3 жилих колоній. У багаторічних травах, неорних землях, полях після кукурудзи, соняшнику, овочевих культур гризунами за чисельності 1-3, макс. 5-8 (Івано-Франківська, Вінницька, Чернігівська обл.), макс. в осередках Київської області до 10 колоній гризунів на гектарі (багаторічні трави) в кожній 3-12
жилих нір.
Першочерговим в обмеженні чисельності гризунів – вчасна та якісна зяблева оранка. Збереження сходів озимих культур забезпечує своєчасне виявлення та знешкодження гризунів у разі 3-5 і більше жилих колоній на гектарі через внесення в нори дозволених родентицидів.

Інфоіндустрія

за матеріалами consumer.gov.ua

Читайте нас у Telegram

Популярні новини

Підпишись на Infoindustry