Церкоспороз — одна з найбільш поширених хвороб, яка уражує цукрові, кормові та столові буряки

Церкоспороз призводить до порушення важливих фізіологічних процесів у рослині: у 5 разів посилюється транспірація, у 10 разів знижується фотосинтез, порушується азотистий обмін.

Захворювання проявляється на добре сформованих листках у вигляді округлих, численних, сірувато-жовтих, світло-бурих чи світло-сірих некротичних плям із червонобурою облямівкою, діаметром від 1 до 6 мм.

Інколи некрози зливаються і можуть випадати. На поверхні некрозів за вологої погоди утворюється оксамитовий сіруватий наліт конідіального спороношення гриба.

На черешках листків плями видовжені, коричневі (вдавлені). Сильно уражені листки набувають темно-коричневого забарвлення, скручуються донизу і засихають, вегетують тільки молоді листки в центрі розетки.

Частіше ознаки хвороби проявляються наприкінці червня – на початку липня.

Зимує в патогена грибниця, яка зберігається в рослинних уражених рештках на поверхні ґрунту або у верхньому шарі не глибше за 10 см. Під час вегетації рослин інфекція поширюється за допомогою конідій.

Температурні параметри для проростання спор збудника знаходяться в широкому діапазоні: від 5 до 35 °С, оптимальна температура – 20-25 °С.

Сприяє поширенню і розвитку конідій гриба відносна вологість повітря понад 70% та крапельна волога на листках.

Збудник легко переноситься вітром на значні відстані, що спричиняє повторне зараження посівів столових буряків церкоспорозом.

За сильного поширення церкоспорозу недобір урожаю коренеплодів може сягати 30-70%. При цьому істотно знижується цукристість (від 15,5 до 50%), а також лежкість під час зберігання.

Інфоіндустрія за матеріалами agrotimes.net