У рамках Зеленого курсу ЄС до 2030 року передбачається скорочення використання пестицидів на 50%

Відбулося засідання Бюро Президії Національної академії аграрних наук, присвячене організаційним та еколого-економічним проблемам ринку засобів захисту рослин в Україні. Із доповіддю на цю тему виступила заступниця директора Інституту аграрної економіки Ольга Ходаківська.

Бюро Президії НААН зазначає, що реалізація програми Європейського Союзу European Green Deаl (Європейський зелений курс) зумовлює потребу перегляду існуючих підходів до організації і ведення сільського господарства, зокрема й в частині агрохімічних практик захисту рослин.
«Необхідність застосування наукових підходів для формування бачення майбутнього галузі, яка здатна успішно конкурувати у світі вимагає від науковців проводити дослідження щодо розвитку ринку засобів захисту рослин з урахуванням світових тенденцій. Також важливо запропонувати технологічні рішення, які запобігатимуть економічним та екологічним втратам і сприятимуть розвитку українського сільського господарства», — зазначив президент Національної академії аграрних наук Ярослав Гадзало.
3593470546bf1f1d37c761ac3a03fe00.md.jpg
У рамках Зеленого курсу ЄС до 2030 року передбачається скорочення використання пестицидів на 50%. Із огляду на це, нині зберігається висока ймовірність заборони на українському ринку окремих діючих речовин ЗЗР, серед яких широко вживані препаративні форми гліфосату, інсектициди неонікотиноїдної групи (клотіанідин, тіаметоксам та імідаклоприд), діючі речовини атразин, ацетохлор, біфентрин, дельтаметрин, диметенамід-П, лямбдацигалотрин, малатіон (карбофос), зетациперметрин.
465916e43d22046d6afb0af3c76800d1.md.jpg
Водночас значна частина діючих речовин Переліку є важливими для сталого розвитку сільського господарства і перегляд їхніх реєстрацій з можливою подальшою забороною за відсутності рівнозначних альтернатив, за нинішніх умов, може мати цілий ряд негативних наслідків, зокрема:
  • зростання частки фальсифікованих ЗЗР у зв’язку з відсутністю дозволених альтернатив;
  • погіршення якості та безпечності урожаю;
  • підвищення цін на кінцеву продукцію;
  • втрати експортних позицій української агропродовольчої продукції на світових ринках;
  • зменшення валютної виручки;
  • підвищення темпів інфляції;
  • втрата статусу України як надійного партнера на міжнародній продовольчій арені.
cf8496ca393228bd0525416d8316baa7.md.jpg
Окрім того, зниження рівня прибутковості агроформувань послабить їх фінансово-економічну спроможність щодо розширеного відтворення виробництва та розвитку сільських територій, що матиме негативні мікро- та макроекономічні ефекти уже сьогодні та віддалені соціально-економічні наслідки у середньостроковій перспективі. Отже, особливого значення набуває необхідність встановлення реальних екологічних ризиків і загроз застосування даних діючих речовин, визначення потенційних економічних наслідків за одночасного пошуку ефективних альтернатив.
Встановлено, що сумарні втрати аграрного сектору через недобір урожаю, зниження якості продукції та додаткові витрати на внесення інсектицидів-замінників можуть зрости на 36,8 – 74,9 млрд грн, що у доларовому еквіваленті становить 1,3 – 2,7 млрд дол. США. Екологічні втрати, які проявляються у збільшенні витрат прісної води на обробку посівів зростуть в діапазоні від 4,9 до 6,8 млн м3, викидів СО2 – від 89,4 до 92,4 млн кг щорічно.
af7e29bacffacfe6cadaff35bc92115f.md.jpg
Втрати аграрного сектору, у разі заборони гліфосату за відсутності рівноцінних альтернатив, можуть сягнути 31,0–55,2 млрд грн, що у доларовому еквіваленті становить 1,25–2,23 млрд дол. США, водночас додаткові викиди СО2 становитимуть 23,7-47,4 млн кг щорічно.
Враховуючи вищевикладене Бюро Президії НААН постановляє:
1. Роботу Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» та Інституту захисту рослин НААН в частині досліджень еколого-економічних проблем ринку засобів захисту рослин в Україні визнати задовільною.
2. Відділенню аграрної економіки та продовольства (Саблук П.Т.), відділенню рослинництва (Кондратенко П.В.):
  • поглибити дослідження щодо оцінки еколого-економічних наслідків можливої заборони використання у сільському господарстві України діючих речовин ЗЗР, які підлягають перегляду (протягом 2022 року);
  • проаналізувати технології захисту рослин з використанням діючих речовин ЗЗР стосовно яких є ризики заборони та запропонувати можливі альтернати, що відповідають вимогам Європейського зеленого курсу (протягом 2022 року);
3. Відділенню аграрної економіки та продовольства (Саблук П.Т.), відділенню рослинництва (Кондратенко П.В.), Національному науковому центру «Інститут аграрної економіки» (Лупенко Ю.О.), Інституту захисту рослин НААН (Борзих О.І):
  • розробити методичні рекомендації щодо оцінювання потенціалу ринку засобів захисту рослин та визначення еколого-економічних наслідків у разі заміни окремих діючих речовин новими препаративними формами (до 1 листопада 2022 року);
  • підготувати аналітичні матеріали щодо оцінки потенційних втрат вітчизняного агросектору у разі заборони використання діючих речовин ЗЗР відповідно до Переліку та надіслати їх до центральних органів влади (до 1 вересня 2022 року).
4. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на віце-президентів НААН академіка НААН Лупенко Ю.О. та академіка НААН Роїка М.В.