Українське мінеральне Ельдорадо з діамофоскою по 700 доларів

Введене ембарго на імпорт будь-яких російських добрив надзвичайно активізувало торгові компанії у пошуку заморських замінників комплексних і фосформістких добрив. Разом з тим почали циркулювати розмови про запровадження додаткових заходів протекції українських виробників, зокрема введення квот на поставку зарубіжних добрив. 

 

Одночасно Федерацією роботодавців і Союзом хіміків України був скликаний круглий стіл «Все буде добрива: перспективи розвитку ринку добрив в Україні та забезпечення осінніх польових робіт – 2019». До столу запросили чимало провідних агрохолдингів, аграрних об’єднань, були керівники більшості заводів-гігантів, та особливо багато торгівельних компаній, що працюють з імпортом. Враження від дискусії двоякі – осаду більше, ніж приємного післясмаку.

 

З хороших новин: організатором вдалось дійсно зібрати більшість ключових гравців, які знаходяться в різних кутах комерційного рингу. По-друге, публіці були представлені бенефіціари і адвокати обмежувальних заходів. Які не ухилялись від прямих запитань і визнавали, що бачать доцільність і далі обмежувати імпорт в нашу країну. Від слова «квотування» не ухилялись, про це вільно говорили. Тобто відкритості стало більше.

 

Якщо склад учасників заходу був відмінним, то форма і головне — цілі викликають занепокоєння. Учасники чітко поділялись на доповідачів-менторів і слухачів з правом реагувати. Доповідачами були оптимісти або простими словами ті, хто не вбачає проблем з забезпеченням рослинництва живленням. Виключенням хіба був представник Мінагрополітики, який обережно попереджав про можливі наслідки чергових обмежень. Всім іншим була відведена роль слухачів. Отже, формат був далекий від дискусійного круглого столу, де всі лицарі рівноправні.

 

Друга «зона розвитку» — організаторам на замітку – це якість доповідей. Не всіх, декількох. Якщо вже розподіляти ролі і залучати «менторів», то залучати авторитетів з «залізобетонною» аргументацією, а не фейковою теорією грузинсько-турецько-російської змови та ефемерним нарощуванням випуску українських добрив, що закриють ледь не всю потребу ринку. Насправді, од зараз, хто постачає в значній кількості комплексні добрива, крім Сумихімпрому? Де обіцяні обсяги ДЗМУ, який, здається, так і не запустився? Де сотні тисяч добрив якогось вінницького підприємства? А на яких оборотах працює Сєвдон?

 

Аграрія зараз пече фосфорне живлення. Не знаю, чи то так вийшло випадково, але майже все обговорення оберталось навколо азотних добрив, з якими справді немає проблем. Тоді як з комлексними і фосфоровими є. Можна довго гратися зі статистикою – вона є і у нас, але найбільш красномовно про стан речей кажуть ціни на ринку. Я наведу приклад діамофоски й NPK 16:16:16. Першу випускає працюючий Сумихімпром, тож, забезпечити аграріїв він ніби має. «Шістнадцятка» — найбільш популярне з NPK у нас, і її також вміють робити вітчизняні хіміки.

 

Отже, зараз 10:26:26 коштує в Україні 16500-16900 грн, а нітроамофоска 13500-14000. Відповідно у доларах в середньому 655 і 540. Квітень-червень – найбільш мляві місяці для продажу комплексних. Липень зазвичай не відзначається піковим попитом, хоча ціни зростають. В 2017 році, наприклад, зростання від ціни червня складало по обох продуктах 1%. Скільки ж у цьому році? Діамофоска за один місяць зросла у ціні на 25%! Нітроамофоска – на 19%. Найбільший попит і найвищі ціни зазвичай в серпні і вересні. В 2017 р. від ціни червня вони зростали всього на 5%. Чого ж цього року чекати далі? Діамофоска подолає бар’єр в 700 доларів?! Навіть якщо цей липень стане основним періодом зростання, 25% і 19% — це все рівно занадто. Я вже не кажу про ціну навіть на в точці мінімуму, адже в червні 2017 р. діамофоска коштувала 425, а не 525 доларів, як в 2019, а нітроамофоска – 335, а не 455. Де дешева продукція Сумихімпрому, де інтервенції Аграрного фонду?

 

Запуск цін у космос пояснюється нічим іншим, як реальним дефіцитом і відповідними очікуваннями. А ті, хто має товар, мають шанс отримати надприбутки. (2018 рік з аналогічним підвищенням котирувань я не розглядав, адже тоді були введені антиросійські санкції, що також вплинули). Хочеться сподіватися, що не всі роки стануть перевіркою на міцність наших аграріїв.

 

Тепер щодо цілей липневого «дискусійного клубу», виходячи з форми і меседжів. Виникає стійке враження, що згода всіх зацікавлених сторін була зовсім не на меті. Ціллю було підготувати інформаційне поле для чергових обмежувальних кроків. Такі кроки, якщо будуть здійснені без урахування інтересів інших учасників ринку, стануть серйозною помилкою з самими негативними наслідками, при чому і для ініціюючої сторони також.

 

Що треба захищати особливо? Те, що особливо коштовне. Український ринок мінеральних добрив завдяки успіхам країни в сільгоспвиробництві стає все більше коштовним. Отже, полювати на його скарби будуть все більше. І все складніше буде відбиватись тим, хто вважає його скарби власними.

 

Михайло Саницький, Інфоіндустрія, спеціально для Agro.FM