В Мінприроди напрацьовують план боротьби з неконтрольованим проникненням та розповсюдженням інвазійних чужорідних видів

Неконтрольоване розповсюдження в природному середовищі видів-вселенців створюють глобальну загрозу  біорізноманіттю. Саме ці  види флори і фауни в силу різних  причин, переважно спричинених господарською та іншою діяльністю людини, які опинилися у нових умовах, можуть спричинити масштабний негативний вплив на місцеві  види та екосистем. Окремі  з них несуть  пряму загрозу  якості життя та здоров’ю людини.

Інвазійні чужорідні види є одним з головних негативних факторів, що призводять до зменшення або зникнення багатьох місцевих видів дикої флори та фауни, наносять збитки сільській та іншим сферам економіки України.

В  Мінприроди створено робочу групу з питань чужорідних інвазійних видів, мета якої -напрацювання організаційно-правових шляхів посилення боротьби з неконтрольованим проникненням та розповсюдженням видів-вселенців.

Види-вселенці зустрічаються в усіх таксономічних групах живих організмів, включаючи тварин, рослин, грибів та мікроорганізмів і можуть впливати на всі типи екосистем.

В Україні відомими прикладами видів-вселенців, які наносять шкоду сільськогосподарським культурам, здоров’ю людини, викликають суттєве зменшення чисельності популяцій місцевих видів є такі рослини, як борщівник, амброзія, серед тварин – колорадський жук, молюск рапана, реброплав мнеміопсіс.

Небезпечним алергеном для людини є амброзія.  А після контакту з  борщівником викликає появу подразнень на шкірі, які довго не заживають.

Представником цього виду є злісний шкідник сільського господарства колорадський жук. До речі, рапана спричинила значне зменшення кількості мідій, устриць та інших місцевих видів молюсків у Чорному морі. Поява реброплава мнеміопсіса в Азово-Чорноморському басейні призвела до скорочення чисельності промислових видів морських риб.

За оцінками фахівців збитки від неконтрольованого розповсюдження нових видів рослин, тварин, становлять у світі від 55 до 248 млрд. доларів США щороку. Боротьба з найбільш небезпечними чужорідними рослинами коштує світові 1,4 трлн. доларів на рік.

Проблема видів-вселенців є настільки серйозною, що положення про необхідність вжиття скоординованих заходів контролю за ними увійшли в тексти міжнародних договорів, таких як Конвенція про біологічне різноманіття та Бернська конвенція про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі.

У 2014 році Європейський Союз схвалив спеціальну директиву, спрямовану на посилення заходів боротьби з видами-вселенцями, а також затвердив список найбільш небезпечних видів.

Україна є учасником цього міжнародного договору.

Наразі робоча група  при Мінприроди  працює над створенням інформаційної системи екологічних загроз адвентивних (чужорідних) видів України та вивчає можливість складання і затвердження на національному рівні списку ІЧВ, що становлять найбільшу загрозу.

Крім того, членами групи розпочато роботу  щодо розроблення Національної Стратегії України щодо боротьби з розповсюдженням інвазійних чужорідних видів. Зокрема, підготовки відповідних змін до актів законодавства щодо проблематики ІЧВ.

Інфоіндустрія

за метеріалами  menr.gov.ua

Читайте нас у Telegram