Використання пестицидів сприяє скороченню чисельності комах

Комахи – найпоширеніша форма життя на нашій планеті. Відомо понад мільйон видів комах, але ще не відомих нам видів може бути в десятки разів більше. Через сформовану певну сукупність факторів комахи зникають.

Більшість експертів пов’язують це з тим, як змінилося сільське господарство за останні сотні років. Ми маємо зараз свого роду індустріальне сільське господарство з дуже великими полями і монокультурами, які обробляють великою кількістю пестицидів. Це робить виживання більшості комах дуже складним. Про це в інтерв’ю для Deutsche Welle розповів професор Сассекського університету Дейв Гулсон .

Тож чому нас має непокоїти вимирання комах: людям слід було б не знаходити собі місця від занепокоєння, тому що без комах ми не можемо вижити. Запилення є, вочевидь, найвідомішим прикладом того, що для нас роблять комахи. Багато видів овочів і фруктів, які ми любимо їсти, а також продуктів на кшталт шоколаду ми б просто не мали без комах. Комахи також допомагають розкладати листя, мертві дерева та тіла мертвих тварин. Вони переробляють поживні речовини і знову повертають їх до колообігу. Без комах дохлі тварини лежали б скрізь. Комахи є серцем усіх екологічних процесів, які можна собі уявити. Без них ми жили б у стерильному, нудному світі, у якому змушені були б перебиватися хлібом і вівсянкою.

Навіть надокучливі комарі виконують якусь екологічну роль, адже усі комахи для чогось придатні. Вони або є поживою для чогось, або запилюють рослини чи щось у цьому роді. Можливо, один чи два види комах можуть вимерти без того, щоб це мало помітний ефект. Але річ у тім, що якщо вимирають дедалі більше видів, екосистема поступово руйнується.

У світі вже видно наслідки: у деяких регіонах Китаю яблуні та груші запилюють вручну, тому що вже недостатньо бджіл, які виконують цю функцію.

Людська популяція росте і намагається виробляти дедалі більше харчових продуктів. Водночас кількість запилювачів стрімко скорочується. Колись ці два процеси зіштовхнуться один з одним. На це знадобиться не більше десяти років чи й менше.

Оскільки сільське господарство стало більш інтенсивним кількість квітів зменшується, ті ж квіти, які ще лишаються, забруднені пестицидами. Це ускладнює життя бджолам. Крім того, ми ненароком поширили величезну кількість бджолиних захворювань, транспортуючи різні види медоносних бджіл по всьому світу та схрещуючи їх між собою. Якщо бджола хвора, отруєна і голодна, то й не дивно, що вона помирає.

Хоч нещодавно Євросоюзом і була запроваджена заборона використовувати просто неба три види таких пестицидів, як неонікотиноїди, та ситуація не надто покращиться.

Деякі люди помилково думають, що неонікотиноїди є основною проблемою, від якої потерпають бджоли. Ці пестициди є шкідливими для бджіл, і рішення не використовувати їх більше є розумним. Але нині використовується сотні різних видів пестицидів. Заборона трьох видів з них – можливо, найгірших трьох, – є хорошим початком, але попереду ще багато роботи. Якщо вилучити лише якийсь один пестицид, то фермер просто подумає, яким іншим пестицидом він може його замінити. Ми маємо поглянути на все сільське господарство і знайти компроміс у використанні пестицидів.

Інфоіндустрія

Читайте нас у Telegram

Популярні Новини

Підпишись на Infoindustry