Як отримати кращий урожай ярої пшениці — Digital Field

Цього року на  полігоні аграрних інновацій Digital Field один із блоків дослідів був присвячений технології вирощування ярої пшениці. Зокрема тут спостерігали за впливом форми, способу внесення припосівного добрива, а також параметрів висіву. Тож яке добриво спрацювало краще: гранульовне чи рідке, внесене в рядок чи міжряддя? Яка норма і глибина посіву виявилась оптимальною і скільки додатково заробили на найкращих варіантах? Збіжжя зібрано - настав час підбивати підсумки. 

 

Передумови висіву

 

Яра пшениця була посіяна на сірих опідзолених пилуватих, а, крім того, ще й кислих ґрунтах. Результати комплексної агродіагностики, що провела компанія Agrilab, показали що на близько ¾ площі полігону ґрунтове середовище має кислу або дуже кислу реакцію 5,2 – 5,7 рН. З огляду на це та ще низку факторів в якості передпосівного добрива спеціалісти Agrilab порадили використовувати вапняково-аміачну селітру в нормі 330 кг/га. Загалом на полігоні планова врожайність ярої пшениці була визначена на рівні 4т/га. 

 

Посів проходив 14 квітня. Враховуючи пізні строки посіву, для поля обрали середньопізній сорт КВС Аквілон.

 

«Цей сорт формує зерно істотної натури з суттєвим умістом білку та гарними хлібопекарськими властивостями, — зауважує Ігор Давидюк, начальник відділу розвитку продуктів й агросервісу «Зернові культури» «КВС-Україна». — КВС Аквілон – низькорослий сорт (висота рослин 66 см), в тому числі, завдяки цьому він має високу стійкість до вилягання. Крім того, загальний профіль стійкості до основних листових хвороб у нього досить таки непоганий». 

 

Припосівне добриво — рідке чи гранульоване?

 

Першим варіантом досліду стало порівняння впливу рідкого та гранульованого добрива. Для його закладання використали сівалку DMC Primera (міжряддя 18,75 см), адже ця машина здатна вносити добрива як в рідкій, так і в гранульованій формі.   

Які саме добрива використовувались? 

 

«Ми використали гранульовані добрива Fertis NPK 5:15:30 із сіркою, цинком, бором та іншими мікроелементами, — розповідає Володимир Моторний, менеджер із збуту Binfield. — Особливість цих добрив в тому, що вони мають швидкорозчинний фосфор, який потрібен на стартових етапах розвитку кожної культури».

 

На противагу гранульованим добривам на іншій дослідній ділянці при посіві було внесено РКД 12:24:0, 80 л/га та калій хлористий, 50 кг/га.

Результат по врожайності був такий: 

 

«На варіанті з рідким  добривом урожайність пшениці становила 6,0 т/га, на ділянках з гранульованим – на 2-5 ц/га більше, — зазначає Каріна Кулик, агроном Digital Field. – Отже, як бачимо, в умовах цього року гранульовану форму живлення не має сенсу замінювати рідкою».  

 

Стартове живлення: в рядок чи в міжряддя?

 

Для закладання досліду по ефективності внесення добрив в рядок використали висівну комбінацію Cirrus-СС (12,5/16,6 см), що виконує до 7 операцій за один прохід на швидкості до 20 км/год. Для цього досліду її обрали через системи Single- та Double-Shot: вони дозволяють закладати добрива разом із насінням, в окремий рядок, або й туди, й туди водночас.

 

Одночасно з висівом Cirrus-СС внесла комплексні добрива FERTIS NPK 7:20:28+ME, в нормі 130 кг/га: на першому варіанті – в рядок із насінням, на другому – в міжряддя, на 8 см у бік.

 

«На варіанті, де стартове добриво було внесене в рядок із насінням врожайність ярої пшениці становила 6,3 т/га, при внесенні в міжряддя – 6,0т/га, — відзначає Каріна Кулик. — Я була на 100% впевнена, що в рядок буде ефективніше, особливо, в умовах цієї весни, зокрема її другої половини, яка в нас була дуже волога. При внесенні у рядок живлення концентрується в зоні розміщення кореневої системи – там, де воно найбільш необхідне. Кардинальної різниці по урожайності очікувати не варто, але якщо є можливість вносити добриво в рядок – цим потрібно користуватись, бо це страхування». 

Параметри висіву: глибина й норма

 

На полігоні ярої пшениці також порівнювали результативність різних норм та глибин висіву: 3 млн шт./га на глибину 2 см, другий – 5 млн шт./га, на 5 см.

 

 «Ми заклали цей дослід, аби довести суттєвий вплив якості посіву на кінцевий результат, — наголошує Каріна Кулик. – На обох варіантах КВС Аквілон сформував 6,5 т/га, різниця – в економіці: приблизно 1,5 посівні одиниці на гектар. Це та ціна, яку ми платимо, коли, наприклад, сівалка не здатна витримати задану глибину і ми в результаті отримуємо зріджені або запізнілі сходи, разом з тим втрачаючи потенціал».  

 

Закладали цей дослід також сівалкою Cirrus-СС від Amazone. Тут знадобилась ще одна особливість агрегату, пов’язана з двома типами її сошників: однодисковими RoTeC pro (притискне зусилля 55 кг/сошник) та дводисковими TwinTeC+ (100 кг). В обох випадках елементи немалі:  Ø400 мм та Ø370 мм відповідно. Це в поєднанні з ефектом від Matrix сприяє плавному ходу висівних елементів, а отже, і якості розкладки в вертикальній площині.

 

На сторожі врожаю

 

Точності отриманих результатів посприяла система захисту ярої пшениці від Bayer Crop Science. Для боротьби з лободою та падалицею соняшнику — головними конкурентами ярої пшениці на Digital Field застосували Гроділ® Максі (110 г/га).  

 

Контроль шкідників і хвороб поклали на бакову суміш інсектициду Коннект® (0,5 л/га) та інноваційного фунгіциду Аскра® Xpro (1 л/га). Зазвичай, обробку Аскра® Xpro рекомендують проводити двічі, але в даному випадку вистачило ефективності першої.   

 

Економіка та підсумки

 

Базова технологія вирощування ярої пшениці під врожайність 4 т/га коштувала Digital Field $371/га. Із них $156 – добрива, $80 – посівний матеріал, $85,8 – ЗЗР, $44,4 – доробка. 

 

КВС Аквілон  на всіх дослідних ділянках перевершив планову врожайність і сформував зерно 3-го класу якості:

Варіанти з внесенням гранульованого та рідкого припосівного добрива забезпечили 5,8 т/га та 6,0 т/га відповідно;

Варіанти з доставкою стартових добрив у рядок чи міжряддя —  6,3 т/га та 6,0 т/га відповідно;

Варіанти з глибиною висіву на 2 см і 5 см — 6,5 т/га, тільки останньому для цього знадобилось на 1,5 одиниці більше посівного матеріалу;

 

Так завершилась цьогорічна історія з посівом ярої пшениці на Digital Field. Результати  дослідів з кукурудзою та соняшником — попереду.

 

Для довідки: Digital Field — перший в Україні демополігон аграрних інновацій, створений за ініціативою AgriLab у 2020 році. Це дослідницький проєкт, спрямований на пошук шляхів оптимізації собівартості виробництва та збільшення врожайності за допомогою сучасних технологій. У 2021 році у межах проєкту закладено 12 демополігонів з різними технологіями посіву, системами живлення та захисту культур. Партнери Digital Field-2021: AgriLab, Amazone, Bayer Crop Science, Binfield, DEFENDA, DroneUA, Fendt, Kverneland, KWS, Limagrain, LNZ Group, Precision Planting, RAGT Semences, UNIVERSEED, «АБА «АСТРА», «Август-Україна», «Агротерра», «Альбіон».

 

Інфоіндустрія