Микола Роїк: «Курчат і врожайність цукрових буряків рахують восени»
28.07.2017
Якщо за долю врожайності ранніх зернових хвилюватися вже запізно, то цукровий буряк, кукурудза, інші пізні технічні культури за рахунок поліпшення погодних умов можуть значною мірою компенсувати відставання у темпах росту. Наскільки ж реальними є шанси цукрових буряків підтягнутися до торішніх параметрів? Про це «Інфоіндустрія» попросила розповісти директора Інституту біоенергетичних культур та цукрових буряків, доктора сільськогосподарських наук, академіка НААНУ Миколу Роїка.-Такі шанси у цукрових буряків є, хоча вийти на торішню врожайність буде дуже важко, оскільки 2016-й був винятково сприятливий для вирощування цієї культури, – говорить Микола Володимирович. – Нагадаю, що умови цьогорічної весни були дуже жорсткими для цукристих. Основна маса посівів, була закладена на початку квітня, в кращі оптимальні строки, але ці плантації в 20 числах квітня накрили заморозки, що негативно позначилося на густоті, рослини зазнали серйозного стресу, що загальмувало їхній розвиток, а тому інтенсивний ріст цукрових буряків почався лише на початку травня, вже тоді стало зрозуміло, що загальний період вегетації суттєво зменшиться, а це важливо для загальної врожайності. Окрім цього, в центральній зоні, де найбільше посіяно цукрових буряків, спостерігалася строкатість забезпечення вологою: в одних регіонах не було дощу по два місяці, інші заливало. В результаті маємо певне відставання в динаміці наростання ваги цукрових буряків порівняно з минулим роком. Але, як кажуть, курчат і врожай цукрових буряків рахують восени. Для росту буряків буде ще серпень, вересень, тобто ще два місяці активного росту і цукронакопичення. Тому якоюсь мірою ці місяці будуть визначальними для врожаю буряків особливо для такого показника як цукристість. Але підкреслюю: якихось особливих хвилювань поки що не повинно бути. Щодо традиційних грибкових хвороб, які завдають клопотів буряководам, то треба сказати, що цього літа умови були для них несприятливі: холодні ночі та дефіцит вологи.
-Як показали себе вітчизняні та імпортні гібриди в умовах посухи?
-Я щойно повернувся з Сумського регіону, був на Іванівській дослідній станції, де закладено цілу низку дослідів. І я вам скажу, що вага коренеплодів гібридів вітчизняної селекції на цю пору досягла по півкілограма, тобто принаймні не менші закордонних аналогів. Можу назвати Булаву, Рамзес, Шевченківський, є ще низка нових гібридів Ялтушківської, Білоцерківської дослідних станцій, які при відповідній технології легко можуть дати по 600-700 ц/га. Якоїсь переваги іноземних сортів в плані врожайності, цукристості я не бачу, але в питанні зберігання перевага на боці наших, іноземні гібриди взагалі до цього не придатні, а тому їх треба переробляти буквально з коліс, бо за 3-4 дні вони буквально згорають. Коренеплоди вітчизняних сортів можна кагатувати на довготермінове зберігання, вони можуть лежати місяцями і на випадок аварійних ситуацій чи негоди, коли не можна увійти в поле, становлять надійний сировинний резерв для виробництва. Проте вітчизняне насіння, на жаль, займає лише 11-12% ринку.
-Це співвідношення справедливе?
-Звичайно, ні. Але нам сьогодні важко, як державній установі, конкурувати з великими компаніями, які пропонують вигідні умови для виробників: дають насіння та інші, пов’язані з ним технологічні ресурси, в кредит, застосовують інші стимули, які зацікавлюють агрономів та господарів до співпраці. Ми не можемо собі цього дозволити. Але віримо, що наші гібриди незабаром скажуть своє вагоме слово і вже нинішньої осені аграрії зможуть в цьому переконатися.
Загалом я прогнозую, що цукру в країні буде вироблено достатньо, понад внутрішню споживчу норму, ще й вистачить для експорту.
Олександр КАРПЕНКО.
Інфоіндустрія
Читайте нас у TelegramПов’язані теми:
