23.01.2025
Європейський ринок добрив переживає одну з найбільших криз за останні роки, в основному під впливом зростання цін на сировинні товари та геополітичної напруженості. Європа не була готова до російської експансія, яка вже не обмежилась Україною. Удар росії виявився набагато глибше, але ті самі польські виробники добрив тільки зараз це почали розуміти.
Це також висока собівартість виробництва, обмеженість поставок і проблеми з логістикою, що спричиняє різке зростання цін, а також імпорт добрив з росії та білорусі. Все це означає, що галузь стоїть перед прірвою. Закрити кордони Польща ще не готова, а накачування імпортними добривами вже критичне для внутрішнього виробника.
Коли в середині 2021 року почалося значне зростання цін на добрива, ніхто в ЄС не очікував, що це переросте в американські гірки цін, що у підсумку значною мірою призведе до величезного скорочення потужностей виробництва добрив у Європі, що досягне до 70%, а також до рекордів у імпорт добрив з росії та білорусії.
На зміну європейським добривам прийшли товари з країни-агресора. Це може мати далекосяжні наслідки для всього сектора. В ЄС фермери виграють, хоча відчувають себе ніяково. Йдеться про відсутність рішення ЄС щодо запровадження мита на добрива зі Сходу. Трамп вже почав подібні погрози, Європа, робить вигляд, що не бачить проблему.
Слід зазирнути в недавне минуле та згадаємо, чому промисловість добрив у Європі та Польщі зараз бореться з фінансовими проблемами, а весь ринок став залежним від імпорту. У 2021 році спостерігалося значне зростання цін на добрива. У січні 21 року аміачна селітра в Польщі оцінювалася приблизно в 1120 злотих/т(FCA), а карбамід – у 1500 злотих; у вересні відповідно: 2100 злотих і 2300 злотих/т, FCA. Потім з дня на день ці ціни зросли на кілька сотень злотих за тонну, а наступного дня знову впали, поки в березні 2022 року вони не досягли п’ятикратного значення цін із січня попереднього року. Наступні місяці були не кращими, вони принесли знижки, але ціни все одно були непомірними.
Це означало, що, по-перше, аграрії зменшили попит на мінеральні добрива і менше їх використовували, а по-друге – і це теж треба чітко сказати – вони втратили довіру до виробників (точніше продавців) добрив, у тому числі польських, продукцією яких вони найчастіше користувалися. Серед фермерів панувала негласна думка, що ціни на добрива зависокі, перебільшені.
Водночас з тіні вийшли російські та білоруські добрива із привабливими цінами, чим скористалися фермери, східні добрива були не тільки дешевшими на кілька сотень злотих за тонну порівняно з вітчизняними продуктами, але й були більш доступними – їх навезли сотні тисяч тон! Особливо ця ситуація загострилася у другій половині 2023 року, коли аграрії дуже втомилися від високих витрат на виробничі ресурси та стали більш охоче використовувати імпортні добрива. Згадайте, саме в цей час була активна антиукраїнська реторика у лідерів фермерського руху.
Імпорт добрив як з росії, так і з білорусі не обмежував увесь Євросоюз. Так, під ембарго потрапили конкретні компанії-виробники добрив із цих країн, але на ринку з’явилися й інші, – обхідні. Бізнес процвітав і постійно зміцнювався, що призвело до того, що в кінці 2024 року Польща стала найбільшим імпортером добрив з росії в усьому Євросоюзі.
Не відставали від Польщі й такі аграрні країни, як Франція та Німеччина. Про які цифри йде річ? Імпорт точно став рекордним. Згідно з даними Євростату, імпорт добрив з росії до Польщі за десять місяців 2024 року склав аж 1,024 млн. т, тоді як протягом 2023 року він досяг 605 тис. тон. Це рекордні суми – майже на 130%. більше ніж в 2022 році. У свою чергу Польща за дев’ять місяців з Білорусі імпортувала 228 тис. т, а за весь 2023 рік – бл. 70 тис. тон.
Яка ситуація в Європейському Союзі? Інші дані Євростату показують, що, наприклад, у липні 2024 року імпорт російських добрив у ЄС досяг найвищого рівня за двадцять місяців. Це означало, що частка Росії в європейських закупівлях перевищила 30%.
За даними Statista.com, у 2023 році Росія була найбільшим світовим експортером добрив. Її експорт тоді оцінювався приблизно в 15,2 мільярда доларів США. Росія в останні п’ять років почала інвестувати значні кошти у виробництво добрив. За рік він збільшив масштаби виробництва на 5 млн тон – повідомляють ЗМІ. Зокрема, виробництво зросло з 59 млн тонн до 64 млн тон (всіх видів добрив).
2024 рік був рекордним за імпортом добрив з Росії та Білорусі, але ця тенденція почалася, як ми вже писали, у другій половині 2023 року. У рік початку війни, тобто у 2022 році, санкції були введені. запроваджено на окремих підприємствах, що виробляють добрива в росії, але з часом було знайдено вихід із таких обмежень у вигляді т. зв. полюсних компаній. Вони скористалися високим попитом і нижчими цінами для продажу російських добрив в обхід санкцій.
Це не єдина проблема індустрії добрив. Іншим джерелом проблем є, звичайно, висока вартість виробництва добрив, тобто ціни на газ та енергоносії, а також викиди вуглекислого газу. Європа виробляє дорого, росія виробляє дешево і без кліматичних навантажень.
Плутанина на ринку добрив також почалася в середині 2021 року. Саме тоді високі витрати на виробництво внаслідок величезного зростання цін на газ та енергію, а також зниження попиту на добрива призвели до зміни фінансових результатів. У європейських виробників добрив почалися проблеми. Вони обмежили своє виробництво і навіть перенесли бізнес в інші країни, за межі Європи.
Тут варто зазначити, що, за підрахунками, у 2020 році 50-70% поточних витрат виробників азотних добрив складали витрати на природній газ, пізніше вони навіть наблизилися до 80%, тому що ціна на газ була шокуючою. У 2020 році мегават-година (МВт-год) коштувала приблизно 6 євро, у 2021 році – приблизно 24 євро, а в середині 2022 року вже 50 євро. Однак це не були рекорди, оскільки газ подорожчав дуже швидко. Наприклад, у березні 2022 року котирування за газовими контрактами з поставкою на нідерландському хабі TTF залишалися на рівні приблизно 225 євро за МВт-год, а згодом навіть досягли рекордних 345 євро за МВт-год. Звичайно, зараз відбулось зниження цін. У січні 2025 року ціна газу за МВт-год становить приблизно 46 євро, але вже помітна тенденція до зростання.
Як виробники відреагували на високі ціни на газ? Нагадаємо, у вересні 2021 року норвезький виробник азотних добрив Yara запровадив обмеження на виробництво аміаку на своїх підприємствах. Німецький BASF та інші компанії з виробництва добрив наслідували цей приклад. Американський виробник CF Industries закрив свої заводи у Великій Британії, а австрійська Borealis AG, литовська Achema, OCI в Нідерландах та іспанська Fertiberia вирішили піти на аналогічні дії. Причиною всюди називали високі ціни на газ, а також обмеження доступу до іншої сировини для виробництва добрив.
В той час війна в Україні ще не почалася. Згодом війна ще більше змінила правила гри. І так, спочатку це мало блокуючий ефект для компаній з росії та білорусі, але, як ми писали раніше, в середині 2023 року імпорт з цих напрямків до Європи почав збільшуватися.
У цей час польські заводи з виробництва добрив вирішили не зупиняти виробництво і нарощували поставки в Україну. Вони скоротили завантаження виробництва пізніше, у серпні 2022 року. Проте того ж місяця, коли почалася війна, європейські виробники добрив попередили, що ми занадто залежні від росії не лише в газі, а й у калійних та фосфорних добривах. Імпорт газу ЄС із РФ – раніше складав 40%. Постачання до Європи трьох елементів живлення (азоту, фосфору та калію) надходило із росії. Тоді Мінпромторг РФ навіть рекомендував вітчизняним виробникам добрив тимчасово призупинити експорт, що вплинуло на ціни в Європі та світі. Пізніше таких побоювань не було. Російський газ, який потрапив під санкції, конвертувався в дешеві добрива, які фактично не підпадали під санкції.
Водночас Grupa Azoty повідомила про високі прибутки, заявивши, що в четвертому кварталі 2021 року вона зафіксувала найкращі результати в історії Capital Group. Ці результати змінили уявлення фермерів про польського виробника, який згодом потрапив у скруту і досі не може з неї вибратися.
Виробництво добрив у Європі стало занадто дорогим. І це ще й з вини самого Євросоюзу, який поклав на своїх виробників так званий тягар, екологічності. Виробники добрив у Європейському Союзі та, звичайно, також у Польщі несуть високі витрати на дозволи на викиди двоокису вуглецю (EU ETS), що призводить до погіршення їх конкурентоспроможності порівняно з третіх країн. Ціни ростуть, а це означає, що закупівля викидів стала важливим елементом витрат. Це не лише ефект від показника зменшення самих обсягів квот, оскільки їхня доступність зменшується, а й, можливо, перш за все, скасування бар’єрів на ринку прав на викиди EU ETS. Це збільшує витрати не тільки на виробництво аміаку, а й на саму енергію.
Виробництво в Європі стає збитковим, оскільки, з одного боку, на нього впливає постійне зростання вартості енергоресурсів. З іншого боку – бюрократія та постійне посилення природоохоронних норм, що також збільшує собівартість виробництва. Тому все більше компаній навіть з цієї причини не тільки обмежують виробництво, але й переносять його в інші частини світу. Так зробила, наприклад, хімічна компанія BASF і перевезла частину потужностей до Китаю. Про це повідомлялося в середині минулого року. На початку цього року з’явилася нова інформація про SKW Piesteritz – найбільшого виробника аміаку та карбаміду в Німеччині, який закрив на невизначений термін один із своїх заводів. Причина – проблеми зі зростаючим імпортом добрив і високі ціни на газ.
Зараз купувати дешевші імпортні добрива, мабуть, вигідно, і то в короткостроковій перспективі. Тому що тут під загрозою не лише інтереси виробників добрив, а й самих фермерів, оскільки у випадку можливого колапсу польського сектора добрив, зниження ціни на добрива зі Сходу або їх збереження на поточному рівні, дуже малоймовірно.
Наприклад Ірландія, на помилках якої всі повинні вчитися. Коли в цій країні добрива виробляла вітчизняна компанія, ціни були на тому ж рівні, що й в інших країнах Європи. Коли через надмірний і дешевший імпорт добрив компанія була змушена закрити заводи, імпортні добрива подорожчали. Внаслідок цього мінеральні добрива не тільки дорожчі в Ірландії, ніж раніше, але й дорожчі, ніж в інших країнах ЄС.
Ціни навіть на кілька сотень євро вищі ніж в інших країнах. Як наслідок, наразі Ірландія має найдорожчі добрива в Європейському Союзі. І цей ціновий стандарт зберігається в цій країні з того моменту, як там припинили роботу локальні виробники. Хто від цього втратив найбільше? Фермери.
Також Європейський Союз, який повинен втрутитися в цей ринок, тому що без запровадження мит на добрива з росії та білорусі, незважаючи на багатомісячні заклики виробників добрив, він завдасть шкоди собі та європейській промисловості добрив. Варіант, коли імпорт визначає ціну на продукти, загрожує продовольчій безпеці та підвищує ціни. І це вже питання безпеки і не тільки продовольчої.
Таким чином, риторику Трампа про мита швидко підхоплюють європейські виробники. Чи не заслабкими методами захисту ринку стануть мита і взагалі, чи можна захищати свій ринок від товарів, економіка країни виробника яких перебудовується на військові рейки. Адже завтра ваші гроші до вас можуть повернутись у вигляді снарядів та ракет.
За основу статті взята стаття Малгожати Тишки видавництва FARMER.PL
Читайте нас у TelegramПов’язані теми:
10.03.2025, 20:26
28.01.2025, 18:44
23.01.2025, 23:24
22.12.2024, 13:17
26.04.2025, 14:42
Новини
26.04.2025, 12:25
Новини
25.04.2025, 15:40
Добрива
25.04.2025, 15:39
Добрива