23.04.2025
Нові дослідження показали, що деякі патогенні бактерії, зокрема Pseudomonas syringae, використовують молекулу під назвою глікозирин, щоб уникнути свого виявлення рослинною імунною системою.
Глікозирин – це сполука, яка блокує ферменти рослини, які зазвичай знімають цукрові покриви з білка флагеліну — ключового маркера, за яким рослини розпізнають бактеріальні загрози. Тобто рослина має молекулу, яка виявляє та пригнічує бактерію, а бактерія має свою молекулу, що пригнічує молекулу рослини.
Завдяки глікозирину бактерії залишаються «невидимими» для імунних рецепторів рослини, що дозволяє їм безперешкодно поширюватися. Окрім маскування, молекула змінює вуглеводний обмін у тканинах рослини, створюючи умови, що сприяють інфекції й пригнічують захисні механізми.
Гени, що відповідають за синтез глікозирину, виявлені в багатьох фітопатогенних бактеріях, тож імовірно, ця стратегія широко поширена. Вивчення таких молекулярних механізмів може допомогти у створенні більш стійких до хвороб культур, а також відкрити нові можливості для медицини, де споріднені речовини вже застосовуються для лікування діабету та генетичних розладів.
Повідомляє Agropages
Читайте нас у TelegramПов’язані теми: