28.07.2017
Якщо за долю врожайності ранніх зернових хвилюватися вже запізно, то цукровий буряк, кукурудза, інші пізні технічні культури за рахунок поліпшення погодних умов можуть значною мірою компенсувати відставання у темпах росту. Наскільки ж реальними є шанси цукрових буряків підтягнутися до торішніх параметрів? Про це «Інфоіндустрія» попросила розповісти директора Інституту біоенергетичних культур та цукрових буряків, доктора сільськогосподарських наук, академіка НААНУ Миколу Роїка.-Такі шанси у цукрових буряків є, хоча вийти на торішню врожайність буде дуже важко, оскільки 2016-й був винятково сприятливий для вирощування цієї культури, – говорить Микола Володимирович. – Нагадаю, що умови цьогорічної весни були дуже жорсткими для цукристих. Основна маса посівів, була закладена на початку квітня, в кращі оптимальні строки, але ці плантації в 20 числах квітня накрили заморозки, що негативно позначилося на густоті, рослини зазнали серйозного стресу, що загальмувало їхній розвиток, а тому інтенсивний ріст цукрових буряків почався лише на початку травня, вже тоді стало зрозуміло, що загальний період вегетації суттєво зменшиться, а це важливо для загальної врожайності. Окрім цього, в центральній зоні, де найбільше посіяно цукрових буряків, спостерігалася строкатість забезпечення вологою: в одних регіонах не було дощу по два місяці, інші заливало. В результаті маємо певне відставання в динаміці наростання ваги цукрових буряків порівняно з минулим роком. Але, як кажуть, курчат і врожай цукрових буряків рахують восени. Для росту буряків буде ще серпень, вересень, тобто ще два місяці активного росту і цукронакопичення. Тому якоюсь мірою ці місяці будуть визначальними для врожаю буряків особливо для такого показника як цукристість. Але підкреслюю: якихось особливих хвилювань поки що не повинно бути. Щодо традиційних грибкових хвороб, які завдають клопотів буряководам, то треба сказати, що цього літа умови були для них несприятливі: холодні ночі та дефіцит вологи.
-Як показали себе вітчизняні та імпортні гібриди в умовах посухи?
-Я щойно повернувся з Сумського регіону, був на Іванівській дослідній станції, де закладено цілу низку дослідів. І я вам скажу, що вага коренеплодів гібридів вітчизняної селекції на цю пору досягла по півкілограма, тобто принаймні не менші закордонних аналогів. Можу назвати Булаву, Рамзес, Шевченківський, є ще низка нових гібридів Ялтушківської, Білоцерківської дослідних станцій, які при відповідній технології легко можуть дати по 600-700 ц/га. Якоїсь переваги іноземних сортів в плані врожайності, цукристості я не бачу, але в питанні зберігання перевага на боці наших, іноземні гібриди взагалі до цього не придатні, а тому їх треба переробляти буквально з коліс, бо за 3-4 дні вони буквально згорають. Коренеплоди вітчизняних сортів можна кагатувати на довготермінове зберігання, вони можуть лежати місяцями і на випадок аварійних ситуацій чи негоди, коли не можна увійти в поле, становлять надійний сировинний резерв для виробництва. Проте вітчизняне насіння, на жаль, займає лише 11-12% ринку.
-Це співвідношення справедливе?
-Звичайно, ні. Але нам сьогодні важко, як державній установі, конкурувати з великими компаніями, які пропонують вигідні умови для виробників: дають насіння та інші, пов’язані з ним технологічні ресурси, в кредит, застосовують інші стимули, які зацікавлюють агрономів та господарів до співпраці. Ми не можемо собі цього дозволити. Але віримо, що наші гібриди незабаром скажуть своє вагоме слово і вже нинішньої осені аграрії зможуть в цьому переконатися.
Загалом я прогнозую, що цукру в країні буде вироблено достатньо, понад внутрішню споживчу норму, ще й вистачить для експорту.
Олександр КАРПЕНКО.
Інфоіндустрія
Читайте нас у TelegramПов’язані теми: