Подвійний удар для ринку добрив ЄС

Зростання імпортних тарифів та вуглецевих надбавок з 2026 року: Подвійні проблеми для цін на добрива в ЄС – Дослідження та аналітика LSEG – Товари

До осені 2025 року промисловість добрив ЄС зіткнулася зі сценарієм «подвійних проблем». Зростання імпортних тарифів на матеріали походженням з Росії та Білорусі порушило доступ до раніше дешевших джерел, тоді як Механізм коригування вуглецевих викидів на кордоні (CBAM), який має набути повної чинності в січні 2026 року, як очікується, ще більше збільшить вартість решти імпорту через вуглецеві надбавки. Очікується, що ціни на азотні добрива в ЄС продовжуватимуть зростати, а найбільш виражені наслідки очікуються напередодні посівного сезону весни 2026 року, коли попит досягає сезонного піку.

Європейський Союз офіційно запровадив імпортні тарифи на добрива з Росії та Білорусі, включаючи ключові продукти на основі азоту, такі як аміак, сечовина та аміачна селітра, з 1 липня 2025 року, що обмежує доступ до поставок від двох історично важливих та конкурентоспроможних за ціною експортерів на ринок ЄС та призводить до подальшого зростання цін на добрива.

Таблиця 1.

Ціни на добрива в ЄС, середньомісячні на основі поживних речовин, травень-серпень 2025 року, євро/тонна

Джерело: дані Європейської Комісії

Світові ціни на азотні добрива, зокрема сечовину, різко зросли після оголошення тарифів на сировину російського походження, що додало невизначеності на і без того напруженому ринку. Ціни на карбамід FOB Близький Схід у серпні 2025 року досягли 507,7 доларів США за тонну (technical grade urea), що на 31,2% більше порівняно з квітнем (386,9 доларів США за тонну) та на 20,7% вище за рівень червня (420,5 доларів США за тонну), згідно з даними Світового банку про ціни на сировинні товари.

22 серпня ціна на гранульований карбамід (насипом, FOB Близький Схід) зросла до 487,5 доларів США за тонну, що приблизно на 43,4% більше порівняно з серпнем 2024 року (340 доларів США за тонну) та приблизно на 71,7% вище, ніж у травні 2024 року (283,8 доларів США за тонну), свідчать дані LSEG.

З 1 січня 2026 року в Європейському Союзі повною мірою набуде чинності Механізм коригування викидів вуглецю на кордоні (CBAM). Перехідний період, який розпочався 1 жовтня 2023 року, вже наближається до кінця і завершиться 31 грудня 2025 року. Для виробників та імпортерів мінеральних добрив ця системна зміна в торговельних правилах стане новим викликом на тлі скорочення імпортних поставок. Ці зміни мають змінити імпортні потоки, оскільки покупці з ЄС повинні перейти до постачальників з низьким рівнем викидів, при цьому вуглецевий слід стає ключовим фактором поряд із виробничими витратами.

CBAM вимагає від компаній-імпортерів добрив з ЄС надавати спеціальні вуглецеві сертифікати, що відображають різницю між вуглецевим слідом імпортованих товарів та вартістю викидів CO₂ в рамках Європейської системи торгівлі викидами (ETS). Азотні добрива, включаючи аміак, сечовину та аміачну селітру, виробництво яких пов’язане з високими викидами парникових газів, є основними об’єктами занепокоєння. Таким чином, вуглецевий фактор може стати значною частиною ціни добрив, поряд із компонентами сировини, логістики та тарифів.

Щоб оцінити точний вплив додаткових платежів за вуглецеві сертифікати на ціни на добрива в ЄС, важливо враховувати вуглецевий слід кожного виробничого об’єкта, який залежить від виробника, країни та типу добрив, включаючи азот, фосфор та калій.

«CBAM знаменує собою поворотний момент у світовій торгівлі та критично важливий зсув для галузі добрив, де вуглецеємність стає такою ж вирішальною, як вартість та якість», – сказав один учасник ринку з ЄС.

Європейські виробники добрив вже адаптуються до вимог CBAM, щоб підтримувати конкурентоспроможність та усунути регуляторні ризики. Такі компанії, як французька FertigHy, норвезька Yara International, голландська OCI Global та колишня австрійська Borealis, інвестують у низьковуглецеві технології, від зеленого аміаку до уловлювання вуглецю, а також впроваджують системи відстеження викидів. Наприклад, Yara International почала інтегрувати інструменти звітності, що відповідають вимогам CBAM, у свої європейські операції, включаючи перевірку третьою стороною вбудованих викидів у виробництві аміаку та сечовини. Ці зусилля узгоджуються з перехідною фазою ЄС щодо CBAM, яка передбачає щоквартальну звітність про викиди у 2025 році, перед закупівлею сертифікатів, що розпочнеться у 2026 році.

Збільшення вартості імпортних добрив, особливо тих, що мають високий вуглецевий слід, є одним із найбезпосередніших наслідків впливу CBAM. Добрива, вироблені в Росії, Єгипті, Марокко та Алжирі, які з 2025 року є одними з провідних постачальників до ЄС, почали стикатися з конкурентними недоліками через додаткову вартість вуглецевих сертифікатів.

«Більшість азотних добрив Єгипту досі виробляються за допомогою парового риформінгу метану, який призводить до високого вуглецевого сліду — до 2,5 тонн CO₂ на тонну аміаку. «Попри плани щодо зеленого аміаку, основна частина нашого експорту залишається вуглецевомісткою, що робить нас вразливими в рамках CBAM», – сказав учасник ринку з Єгипту.

Європейські заводи з виробництва добрив зіткнулися зі зростанням виробничих витрат через кліматичну політику ЄС, особливо Систему торгівлі викидами (ETS), яка вимагає від них сплати за викиди CO₂. Тим часом імпорт з країн зі слабкішими екологічними правилами часто дешевший, оскільки вони не несуть таких витрат. Це ставить виробників ЄС у невигідне становище. CBAM прагне виправити це, застосовуючи вуглецеві збори до імпортних товарів, допомагаючи зрівняти умови гри та зменшити ризик переміщення виробничих потужностей за межі ЄС.

«Європейські виробники вже конкурують за несправедливих умов, оскільки світові конкуренти отримують вигоду від нижчих цін на енергоносії та не стикаються з тими ж витратами на викиди вуглецю», – сказав Антуан Ходжа, генеральний директор Fertilizers Europe, галузевої асоціації, що представляє більшість виробників мінеральних добрив у ЄС. Він закликав до галузевої підтримки експорту в рамках CBAM, щоб допомогти зберегти конкурентоспроможність.

Виробники добрив ЄС зіткнулися зі значними витратами через ціноутворення на вуглець в рамках Системи торгівлі викидами (ETS), незважаючи на зниження цін на газ. Європейські ціни на природний газ впали на 44% у період з лютого… та вересень 2025 року до €32,45/МВт·год з €58,26. (розрахункові дані LSEG).

CBAM, ймовірно, змінить торговельні потоки добрив ЄС, оскільки споживачі шукають постачальників із чистішими технологіями виробництва для зменшення витрат, пов’язаних з викидами вуглецю. Країни, які інвестують у зелений аміак, вироблений з відновлюваних джерел енергії (ВДЕ), таких як сонячна, вітрова або гідроенергетика, стають дедалі привабливішими для споживачів з ЄС. На відміну від звичайного аміаку, виробленого за допомогою парового риформінгу метану (SMR), з високим вуглецевим слідом, зелений аміак практично не містить викидів. Оскільки вуглець стає ціновим фактором, очікується, що добрива на основі зеленого аміаку завоюють частку ринку в ЄС.

Yara International, найбільший виробник аміаку в Європі, вважається одним із лідерів у русі до зеленого переходу. З 2023 року Yara виробляє аміак з нульовими викидами за допомогою водневого електролізу на своєму заводі в Порсґрунні, Норвегія. Компанія також співпрацює з Lantmännen, найбільшим сільськогосподарським кооперативом у Північній Європі, щоб постачати їм добрива, виготовлені без використання викопного палива, та розширює аналогічні проекти в Австралії, Нідерландах та Норвегії.

«CBAM змінює економіку імпорту добрив до ЄС. Вуглецеємні продукти з таких регіонів, як Росія та Близький Схід, стають менш конкурентоспроможними через додаткові витрати на вуглець. Ми спостерігаємо чіткий зсув у бік поставок від виробників з низьким рівнем викидів, особливо в Північній Африці. Ринок більше не керується лише ціною, вуглецеємість стає ключовим фактором», – сказав світовий трейдер добрив.

Хоча інвестиції в зелені технології прискорюються, виробництво низьковуглецевих добрив залишається обмеженим. Напередодні весняного сезону 2026/27 років імпортери ЄС можуть зіткнутися з труднощами у забезпеченні достатніх обсягів, що підвищує ризики постачання для сільського господарства.

Для фермерів ЄС зростання цін на добрива створює все більшу проблему. Оскільки добрива становлять значну частку виробничих витрат, подальше зростання може призвести до зниження норм внесення або змін у виборі культур, особливо серед малих та середніх ферм з обмеженою фінансовою гнучкістю.

Ірина Продан 07 листопада 2025 р. 14:18:08

Надруковано з дозволу автору для INFOINDUSTRY

Популярні новини

Енергоефективність для фермерського бізнесу

Одним з найбільших споживачів енергії у народному господарстві України є сільськогосподарське виробництво. Так, агропромисловий комплекс України споживає 35 млн т умовного палива за рік, половина якого – у вигляді дефіцитного рідкого палива. Тому у найближчі роки необхідно поліпшити енергетичну базу сільськогосподарського виробництва, однак поки що ці завдання вирішуються без належного економічного обґрунтування.

Известково-серный отвар: фунгицид, инсектицид, акарицид

Некоторым веществам «не повезло» с репутацией. То, что называют «общественным мнением», часто формируется из мифов, тенденциозно поданных фактов и анонимного «мнения экспертов». Поэтому сера, как химический элемент, до относительно недавних времен стойко ассоциировалась с «нечистой силой» и алхимиками.

<!--:ru-->Совместимость удобрений при листовой подкормке<!--:-->

Листовая подкормка – прекрасный способ дополнить питание растений необходимыми элементами. Однако применение в растворе более одного компонента может вызвать выпадение осадка в виде нерастворимых солей.

Споживання м’яса в Україні наблизиться до мінімальної норми

Але збільшується поголів’я свиней та птиці в усіх категоріях господарств. У порівнянні з минулим роком кількість свиней зросла на 3%, а птиці – на 2,2%. Про це повідомила начальник Управління тваринництва та племінної справи Департаменту аграрного розвитку Мінагрополітики Олена Дадус під час конференції м’ясної галузі України «MeatForum». Вона відзначила, що поголів’я свиней та птиці більше […]

У Румунії швидко будується автомагістраль у напрямку українського кордону

Роботи тривають навіть вночі.