Українськими вченими створено лінії пшениці зі стійкістю до високовірулентних рас стеблової іржі

Досягнення українських вчених: створено лінії пшениці зі стійкістю до високовірулентних рас стеблової іржі

Мал. 1. Українські вчені створили лінії пшениці, потенційно стійкі до небезпечних рас стеблової іржі.

 Українські науковці досягли успіху, який можна назвати стратегічним проривом в селекції пшениці, який виходить за межі нашої держави. Йдеться про створення принципово нових ліній озимої пшениці, здатних самостійно протистояти одному з найнебезпечніших ворогів пшениці – стебловій іржі. Ця хвороба здатна спричиняти масове ураження посівів пшениці, призводячи до катастрофічних втрат врожаю, іноді до 70% і більше.

Сьогодні стеблова іржа, викликана грибом Puccinia graminis, вважається глобальною загрозою продовольчій безпеці. Її агресивні раси, зокрема Ug99 і TTRTF, поширюються повітряними потоками на тисячі кілометрів, швидко пристосовуються до нових умов та долають раніше ефективні гени стійкості. Це робить проблему надзвичайно актуальною не лише для України, а для всього світу.

Команда дослідників Державної установи «Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України» в рамках виконання проекту Національного фонду досліджень України «Створення генотипів пшениці м`якої з генами стійкості проти високопатогенних рас стеблової іржі з використанням молекулярних маркерів як запорука харчової безпеки України» (2023-2025 р.р.) вперше отримала унікальні селекційні лінії озимої пшениці, в яких поєднано одразу кілька генів стійкості до таких агресивних рас стеблової іржі. Такий підхід створює справжній «генетичний захист» проти збудника іржі, дозволяючи рослині залишатися здоровою навіть за високого інфекційного тиску. Крім того, отримані лінії озимої пшениці володіють високою хлібопекарською якістю, чим завдячують своїм попередникам – ярим сортам пшениці.

Отримані під час виконання проекту нові лінії пшениці відкривають шлях до формування сортів, які потенційно можуть навіть не потребувати захисту фунгіцидами для протистояння цьому патогену. Це означає:

• суттєву економію коштів для аграріїв,
• зменшення використання хімічних засобів,
• екологічнішу та безпечнішу модель землеробства,
• стабільні врожаї навіть у зонах ризикованого землеробства.

Фактично, йдеться про наукову подію, яка може задати нові тренди у виробництві зерна пшениці та підвищити рівень продовольчої безпеки в умовах кліматичних змін і глобальних викликів.

Чому це важливо?

Пшениця – одна з найголовніших стратегічних сільськогосподарських культур. Вона забезпечує до 20% калорій, які споживає населення планети, а для багатьох країн є основою продовольчої безпеки. Для України ця культура має ще й критичне економічне значення: експорт пшениці формує мільярдні валютні надходження, підтримує стабільність аграрного сектору та дозволяє утримувати позиції країни серед провідних постачальників зерна у світі.

Проте цей «стратегічний ресурс» перебуває під постійною загрозою. Однією з найнебезпечніших хвороб є стеблова іржа – грибкове захворювання, яке може миттєво поширюватися на величезні території. Сучасні агресивні раси збудника, такі як Ug99 та TTRTF, вважаються особливо небезпечними: вони не тільки знищують врожайність на рівні до 70%, але й легко долають більшість бар’єрів стійкості, обумовлених низкою відомих генів, якими користувалася селекціонери у ХХ столітті.

Ситуацію ускладнює кілька факторів:

• Висока мобільність патогену. Спори гриба можуть розноситися повітряними потоками на тисячі кілометрів, тому спалах в одній країні може за кілька років поширитися на цілий континент.
• Економічні втрати. Навіть часткове ураження врожаю може призвести до суттєвих фінансових збитків, зростання цін на зерно та ризику нестачі продуктів харчування в найбідніших країнах.
• Вразливість сортів. За оцінками міжнародних дослідницьких центрів, до 80–90% сучасних комерційних сортів пшениці у світі є чутливими до нових рас стеблової іржі.

Мал. 2. Стеблова іржа на листках пшениці (Київська обл., 2024 р.)

Традиційна відповідь аграріїв – обробка посівів фунгіцидами. Проте цей метод має очевидні обмеження:

• він значно підвищує собівартість виробництва, особливо у великих господарствах;
• створює хімічне навантаження на ґрунти та екосистеми;
• потребує регулярного оновлення засобів, адже патогени швидко виробляють резистентність до препаратів.

Саме тому світова наука і провідні аграрні країни роблять ставку не на хімію, а на підвищення стійкості пшениці на генетичному рівні. Сорти, здатні самостійно протистояти стебловій іржі без додаткового захисту, можуть стати справжнім «рятувальним кругом» для продовольчої безпеки.

Для України вирішення цієї проблеми має подвійне значення. По-перше, за умов воєнного стану та повоєнного відновлення критично важливо зберегти врожайність і зменшити залежність від дороговартісних імпортних фунгіцидів. По-друге, створення таких сортів може вивести українську селекцію на передові світові позиції й забезпечити нові конкурентні переваги на глобальному ринку зерна.

Світове значення

Сьогодні близько 80–90% сортів пшениці у світі залишаються вразливими до сучасних агресивних рас стеблової іржі. Це означає, що мільйони гектарів посівів цієї сільськогосподарської культури перебувають під потенційною загрозою масового ураження, яке може знищити значну частину врожаю та спричинити дестабілізацію ринків зерна. У глобальному масштабі йдеться не лише про економічні втрати для фермерів і компаній, але й про можливий ризик голоду для певних регіонів, адже пшениця є основним джерелом харчування для понад 2,5 млрд. людей.

Науковий результат, отриманий українськими вченими, має виняткове значення саме в цьому контексті. Створення ліній пшениці з багаторівневою генетичною стійкістю до стеблової іржі:

• відкриває шлях до створення набору нових сортів, які не потребуватимуть постійної хімічної обробки;
• дозволяє зменшити собівартість виробництва зерна, що особливо важливо для країн з низьким рівнем доходів;
• сприяє збереженню довкілля, адже знижує обсяг використання фунгіцидів;
• забезпечує стабільність урожайності та якості зерна навіть у разі поширення небезпечних патогенів;
• потенційно може впливати на формування нового рівня продовольчої безпеки у світі.

Не менш важливо, що українська розробка вписується у стратегії таких міжнародних організацій, як CIMMYT (Міжнародний центр вдосконалення кукурудзи і пшениці) та програм ФАО, які закликають країни до створення стійких сортів як головного методу боротьби з іржею.

Таким чином, досягнення українських вчених може стати основою для глобальних партнерств і спільних програм селекції, адже світовий агробізнес і наука отримують ще один ефективний інструмент захисту однієї з головних зернових культур планети.

Інформацію представив д.б.н. Я.В. Пірко

Популярні новини

Енергоефективність для фермерського бізнесу

Одним з найбільших споживачів енергії у народному господарстві України є сільськогосподарське виробництво. Так, агропромисловий комплекс України споживає 35 млн т умовного палива за рік, половина якого – у вигляді дефіцитного рідкого палива. Тому у найближчі роки необхідно поліпшити енергетичну базу сільськогосподарського виробництва, однак поки що ці завдання вирішуються без належного економічного обґрунтування.

Известково-серный отвар: фунгицид, инсектицид, акарицид

Некоторым веществам «не повезло» с репутацией. То, что называют «общественным мнением», часто формируется из мифов, тенденциозно поданных фактов и анонимного «мнения экспертов». Поэтому сера, как химический элемент, до относительно недавних времен стойко ассоциировалась с «нечистой силой» и алхимиками.

<!--:ru-->Совместимость удобрений при листовой подкормке<!--:-->

Листовая подкормка – прекрасный способ дополнить питание растений необходимыми элементами. Однако применение в растворе более одного компонента может вызвать выпадение осадка в виде нерастворимых солей.

Споживання м’яса в Україні наблизиться до мінімальної норми

Але збільшується поголів’я свиней та птиці в усіх категоріях господарств. У порівнянні з минулим роком кількість свиней зросла на 3%, а птиці – на 2,2%. Про це повідомила начальник Управління тваринництва та племінної справи Департаменту аграрного розвитку Мінагрополітики Олена Дадус під час конференції м’ясної галузі України «MeatForum». Вона відзначила, що поголів’я свиней та птиці більше […]

У Румунії швидко будується автомагістраль у напрямку українського кордону

Роботи тривають навіть вночі.