CLARA відчиняє двері інвестиціям у плодоовочівництво

 

Український ринок овочів та фруктів – своєрідна terra incognita для більшості організацій та представників фінансового сектору. Він переживає час трансформації, викликаної як зниженням обсягу внутрішнього виробництва, так і переорієнтацією на зовнішній ринок. Експорт потребує значних капіталовкладень у виробництво, інфраструктуру, сертифікацію, маркетинг. Виконати всі умови можливо лише за наявності фінансових ресурсів і готовності банківських структур працювати з компаніями плодоовочевої галузі. З цього починається наша розмова з Дмитром Ніколаєвим, менеджером Українського проекту бізнес-розвитку плодоовочівництва UHBDP.

 

– Що являє собою сучасний український плодоовочевий ринок?

– Фрукти та овочі – найбільший сегмент ринку свіжих продуктів, що генерує 60% загальної виручки. Нові світові тренди щодо здорового та правильного харчування, вегетаріанства є його основними драйверами.

Сучасний ринок України характеризується двома основними рисами. По-перше, великою кількістю малих та середніх виробників, що виготовляють продукцію низької якості. По-друге, малою кількістю професійних гравців (господарств), які пропонують високу якість, але потребують нових технологій для збільшення врожайності продукції.

– Як Ви можете охарактеризувати ринок? Наведіть показові приклади.

– Серед найяскравіших фактів і тенденцій – рівень споживання фруктів і ягід в Україні, який становить 35 кг на рік на душу населення, овочів та баштанних – ще 104 кг. Світове споживання фруктів і ягід щорічно зростає на 3–4%, органічних – на 8%. За рахунок збільшення внутрішнього споживання та імпортозаміщення ринок фруктів може зрости на 30–40%.

 

– Які об’єктивні фактори можуть сприяти росту ринку?

– Їх декілька: наявний попит на свіжі продукти у великих містах; отримання додаткової вартості за рахунок власного бренду; велика ціна поза основним сезоном (квітень – травень, вересень – жовтень); відносна легкість збуту невеликої кількості продукції.

 

– Яка географія виробництва овочів і фруктів?

– За даними наших колег з проекту ITC, більшість продукції плодоовочевого сектору України вирощується на Півдні. На долю трьох областей (Миколаївської, Одеської, Херсонської) припадає приблизно 25% загального обсягу виробництва. Херсонська область є основним виробником традиційних овочів (борщевий набір), тепличних овочів. Популярні культури – цибуля (36%), томати (31%), картопля (14%). Миколаївська область в основному виробляє томати (42%). Загальний обсяг вирощених у цьому краї овочів становить близько 600 тис. тонн. Одеська область є найбільшим регіоном з 2 млн га орних земель. Основні культури – картопля (59%), цибуля (15%), томати (12%). Область має значні потужності з переробки, що перевищує 30% промислового виробництва.

 

– Хто вони, основні виробники, і на що потребують інвестиції?

– Тепличні виробники. Основний продукт – томати, з акцентом на рожеві, що користувались великим попитом у Росії, огірки. Частина виробників переорієнтовується на перець та салати через більш привабливу ціну продажу.

Виробники овочів відкритого ґрунту. Їх основний продукт – овочі борщевого набору, томати, огірки. Велика концентрація виробників сировини, що є базою для переробних підприємств. Спостерігається слабкий розвиток та нестача післяврожайної доробки та переробки. Основні інвестиції йдуть на зберігання продукції.

Нарешті, виробники фруктів. Кавуни, виноград, кісточкові – найбільш поширені культури. Виробники інвестують здебільшого в яблуневі та черешневі сади. Інвестиції в кісточкові більш ризиковані через низькі температури в південному регіоні та конкуренцію з імпортом.

 

– Основні проблеми виробників, які перешкоджають розвитку ринку?

– На локальному ринку попитом користуються тепличні овочі, що вирощуються поза основним сезоном, але це виробництво потребує нових технологій та великих затрат енергії, а також фрукти (кісточкові, виноград, яблука, груші), що передбачають наявність значних інвестицій. Основні фактори, що стримують розвиток, – відсутність післяврожайної доробки продукції (пакування, сортування, охолодження та транспортування). Це впливає на якість продукту в мережах супермаркетів та строк реалізації. Всі ці додаткові ризики залишаються проблемою виключно виробника, оскільки супермаркети покладають всі ризики саме на нього.

 

– Чи змінюються канали збуту?

– Основними каналами збуту продукції в країні є місцеві ринки, популярні в регіонах базари. Супермаркети вимагають більш високої якості продукції, яка поставляється, та розраховуються з фермерам з відстрочкою платежу в 30–60 днів. Часто виробники працюють з трейдерами, які є основними постачальниками для мереж. Вимоги сертифікації, які постійно підвищуються, обмежують доступ малих виробників до цього каналу.

HoReCa – цікавий сегмент, якому також необхідна якість, продовольча безпека та стабільність поставок. Кафе та ресторани дуже часто працюють з компаніями, які забезпечують їх потреби згідно з вимогами, та постачають всю лінійку продуктів, а не тільки овочі та фрукти.

 

– З чого складається наш експортний ринок? Якою Україну плодоовочеву бачать інші?

– За даними Всесвітньої торгової організації, експорт українських овочів та фруктів у 2016 році склав 532 млн тонн, в 2017 році – 688 млн тонн, серед яких:

овочі (свіжі, сушені, заморожені) – 283 млн тонн;

фрукти (свіжі, сушені, заморожені) – 240 млн тонн;

перероблені фрукти та овочі (соки, джеми, мармелад та ін.) – 165 млн тонн.

 

– Назвіть перспективні для експорту культури.

– У кожного ринку свої вподобання. Цибуля, огірки, тепличні овочі затребувані на ринках ЄС, Великобританії. Баштанні – ЄС, Білорусі, Великобританії. Ягоди можна постачати на ринки ЄС, країн Перської затоки. Перероблені овочі (заморожені овочі, томатна паста) будуть перспективними для ринків ЄС, Азії, Китаю, Індії, країн Перської затоки. Перероблені фрукти (сік, заморожені черешні) – ринків ЄС, США, Єгипту, Китаю, Індії, Японії.

 

– Які реальні перспективи та тренди для цього ринку Ви бачите?

– По-перше, збільшення тепличного виробництва, що дає можливість отримати більш високу ціну за вирощену продукцію та вийти на експортні ринки у вільні вікна.

По-друге, збільшення обсягу свіжих фруктів у мережах супермаркетів, таких як виноград, кісточкові, яблука та груші. Поясню. Супермаркети рідко купляють місцеву продукцію, оскільки імпортована має високу якість, навіть протягом основного сезону українських овочів та фруктів. Ця продукція постачається охолодженою, запакованою, з відповідним строком реалізації продукції.

По-третє, зміна споживацьких трендів – свіжа та здорова їжа, вегетаріанство, що є нішевим сегментом та передбачає появу нових продуктів на ринку (снеків).

Також варто додати маркетинг та просування продукції – створення брендованої продукції, контрактне вирощування, зростання експорту (валютна виручка, повернення ПДВ, стабільність, більш висока ціна).

 

– Для реалізації всіх цих ідей потрібні немалі гроші?

– Так, проекти потребують фінансування на постійній основі. Дослідження, проведене нами серед малих та середніх виробників, які є зареєстрованими та шукають фінансові ресурси для підтримки та розвитку власного бізнесу, свідчить, що 36% опитуваних мають необхідність у додаткових коштах, 90% впевнені, що гроші їм знадобляться вже у 2019 році. Про які суми йдеться? Найбільший запит у межах від 150 до 500 тис. грн, майже 25% фермерів готові залучити від 500 тис. грн і більше.

– Банки України неохоче кредитують плодоовочевий сектор?

– Так, поширеною є думка, що це пов’язано з великими ризиками. «Мегабанк» завдяки взаємодії з UHBDP звернув увагу на цей сектор, й успішні приклади кредитування ним фермерських господарств не можуть не надихати працівників банківської сфери.

Зараз Український проект бізнес-розвитку плодоовочівництва (UHBDP) спільно з Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC) реалізують проект CLARA саме для сектору плодоовочівництва. Це – цифрове рішення для установ, що в той чи інший спосіб кредитують сільгоспвиробників, а саме – для постачальників матеріально-технічних ресурсів, трейдерів, банків, закупівельників, переробників тощо.

CLARA спрощує, прискорює та покращує якість оцінки ризиків кредитування та моніторингу кредитів для сільгоспвиробників. Це відбувається завдяки таким інструментам: побудові деталізованого прогнозу грошових потоків на базі агрономічної бази даних, порівняльному аналізу, гнучкій системі припущень, які можна налаштовувати, та набору інструментів для аналізу історичних виробничих і фінансових показників.

 

– До цього часу CLARA існувала виключно для польових культур?

– Так, але завдяки взаємодії двох проектів – IFC та UHBDP – банкіри отримали інструментарій для кредитування фермерів, які вирощують плодоовочеві культури. Для аналізу в CLARA доступні: картопля рання, томати (на переробку, на свіжий ринок), цибуля, буряки ранні, огірки тепличні, болгарський перець на поливі, морква рання, капуста білокачанна рання, гарбузи на поливі, кавуни на поливі, дині на поливі, часник, горох, малина, ожина, суниці, яблука інтенсивні, горіх волоський, фундук, вишні, черешні, сливи, груші, абрикоси.

Завдяки високоякісній оцінці ризиків знижується рівень безнадійних кредитів, що важливо для банківського сектору, а широке охоплення аграрних секторів дає можливість кредитним структурам вийти на нові ринки та диверсифікувати існуючий портфель. І головне – виробники плодоовочевої продукції отримали доступ для фінансування з метою розвитку та виходу на нові більш прибуткові ринки.

 

Розмову вела Наталія Рубан

Читайте нас у Telegram