Імпорт добрив з Польщі скоротиться – польські добрива істотно дорожчають

Неочікуване зростання цін на добрива відбудеться в Польщі та більшості країн ЄС. Як це позначиться на Україні?

В останні місяці фермери спостерігають чергове значне зростання цін на мінеральні добрива, що призводить до збільшення собівартості сільськогосподарського виробництва.

• Це не кінець поганих новин, оскільки експерти прогнозують, що з 2026 року ринок добрив може знову вступити у фазу зростання цін.
• WIR представляє свій аналіз ринку добрив.

Протягом останніх місяців фермери спостерігають нове, значне зростання цін на мінеральні добрива, що призводить до зростання собівартості сільськогосподарської продукції. Національна рада сільськогосподарських палат звернулася до Міністра сільського господарства та розвитку сільських районів з проханням терміново запровадити механізм компенсації сільськогосподарським виробникам у зв’язку з різким зростанням цін на мінеральні добрива. Міністерство оголосило, що негайних планів щодо компенсації сільськогосподарським виробникам за цю ситуацію немає через відсутність обґрунтування.

Як повідомляє Магдалена Колодзеєк з Великопольської сільськогосподарської палати, ринок добрив у 2025 році демонструватиме цінові коливання – вищі ціни у першому кварталі, потім нижчі, з подальшим невеликим зростанням у липні та серпні.

«Причини відхилень включають тарифи та зростання цін на світових ринках. Внутрішнє виробництво добрив зростає повільно, але все ще значно нижче, ніж до енергетичної кризи. Польський ринок значною мірою залежить від імпорту. На високі ціни також впливають зміни тарифів на азотні та складні добрива, які, як очікується, зростуть, що може призвести до подальшого зростання цін», – коментує аналітик WIR*.

На її думку, ціни на добрива все ще значно вищі (порівняно з 2020 роком), незважаючи на зниження в останні місяці.

Середні ціни на основні мінеральні добрива у листопаді 2025 року у Великопольщі (злотих/т):

Продукт	Ціна в злотих/т
Сульфат амонію	1676,06
Карбамід	2377,80
Поліфоска 6-20-30	2774,56
Магнієве вапно (насипом)	147,14

Дані WIR*

«Аналізуючи ціну на аміачну селітру у листопаді 2025 року, середня ціна становила 1676 злотих/тонна. Якщо розглядати загалом 2025 рік, то найвища ціна була зафіксована у березні та квітні (понад 1900 злотих/т). Минулого року, в тому ж місяці, ця ціна становила в середньому 1583 злотих/тона. Сечовина зараз коштує в середньому 2378 злотих/т. Polifoska продається по 2775 злотих/т, тоді як минулого року в листопаді вона становила в середньому 2888 злотих/тона. Ціни на Polifoska у 2025 році не показують суттєвих коливань і є нижчими, ніж у попередньому році», – каже Магдалена Колодзеєк з WIR*.

Він продовжує: «Аналізуючи останні п’ять років, найбільше зростання спостерігалося у 2022 році, коли ціни на всі мінеральні добрива зросли в середньому на 100%. У 2024 та 2025 роках ціни почали повертатися до рівня, що був до 2022 року, але залишаються вищими. Середньорічні ціни на аміачну селітру зросли приблизно на 40 злотих/тонну порівняно з попереднім роком, на карбамід – на 240 злотих/тонну, а на поліфоску – в середньому на 200 злотих/тонну».

– Експерти прогнозують, що з 2026 року ринок добрив може знову увійти у фазу зростання цін, – інформує аналітик WIR*.

Що вплине на цю ситуацію? « У перші місяці 2026 року ціни на добрива, імпортовані з-за меж ЄС, а отже, можливо, й ціни на внутрішньому ринку, можуть зрости через повне впровадження механізму CBAM – вуглецевого податку на імпорт. Фермери масово скуповують добрива, побоюючись подальшого зростання цін та проблем з їх доступністю. Експерти прогнозують, що ціни на азотні добрива залишатимуться високими щонайменше до сезону 2026 року», – каже Магдалена Колодзеєк.

* “Сільська ініціатива розвитку”, що підтримує сільський розвиток у Польщі

Джерело цін: Аналіз ринку мінеральних добрив у Великопольщі, WIR

21 листопада 2025 року Сейм (нижня палата парламенту) ухвалив законопроект про впровадження механізму CBAM (прикордонного компенсаційного збору) у польське законодавство. Міністерство клімату та довкілля запевняє нас, що це ключовий крок у захисті конкурентоспроможності польської промисловості та робочих місць у контексті зміни клімату. На жаль, у ньому нічого не згадується про фермерів, а COPA-COGECA оцінює, що механізм CBAM може збільшити ціни на добрива до 30 відсотків.

Як зазначено в прес-релізі Міністерства клімату та довкілля, впровадження CBAM має на меті захистити конкурентоспроможність економіки та підтримати збереження існуючих робочих місць і створення нових у промисловості – як у Польщі, так і в усьому Європейському Союзі. Міністерство також зазначає, що CBAM, або збір за компенсацію на кордоні, стягуватиметься з окремих промислових товарів, що імпортуються до ЄС, – тобто цементу, електроенергії, добрив, чавуну та сталі, алюмінію та водню.

Перехідний період триває до кінця 2025 року, протягом якого імпортери товарів, на які поширюється дія CBAM, подають щоквартальні звіти. З 2026 року вони декларуватимуть кількість імпортованих товарів та пов’язані з ними викиди, несучи пропорційну вартість сертифікатів CBAM.

Цей закон знаменує собою початок впровадження механізму, спрямованого на захист європейської промисловості. У ЄС вже триває робота з усунення потенційних лазівок та посилення його функціонування.

Як зазначає організація, фермери по всьому ЄС відчувають історично низьку, навіть негативну, маржу, значною мірою через різке зростання виробничих витрат з 2020 року. Добрива часто є їхніми найбільшими, неминучими витратами, складаючи 15-30% від загальних виробничих витрат. Ціни різко зросли в останні роки, а запровадження додаткових тарифів на добрива з Росії та Білорусі призвело до подальшого збільшення цін на 10-15% у всіх країнах-постачальниках.

Незважаючи на ці невизначеності, навіть найнижчі оцінки вказують на те, що CBAM може збільшити ціни на добрива ще на 10-15% у 2026 році, причому деякі сценарії прогнозують зростання понад 30% , повідомляє COPA-COGECA.

З огляду на стрімкий розвиток кризи, COPA-COGECA разом з кількома іншими організаціями закликала Європейську Комісію та держави-члени відкласти впровадження CBAM для добрив до виконання наступних умов:

1. Усі технічні елементи, що визначають витрати на CBAM, остаточно узгоджуються таким чином, щоб забезпечити повну передбачуваність цін на момент імпорту та виставлення рахунків.
2. Впроваджуються ефективні заходи для компенсації фермерам витрат на CBAM, запобігання подальшому зростанню витрат та захисту конкурентоспроможності сільського господарства ЄС та ланцюгів постачання продовольства.

* COPA-COGECA (французькою: Comité des organisations professionnelles agricoles-Comité général de la coopération agricole de l’Union européenne , англійською : Committee of Professional Agricultural Organisations-General Confederation of Agricultural Cooperatives ), є об’єднанням двох великих європейських сільськогосподарських парасолькових організацій COPA та COGECA та найсильніших група інтересів для європейських фермерів.

Заснована в 1962 році зі штаб-квартирою в Брюсселі.

Експерти ІА Інфоіндустрія гадають, що добривна криза сільського господарства країн ЄС почалась задовго до 2020 року, адже країни ЄС купували до 25% азотних добрив з Росії та Білорусі, так само велика частка була в ЄС NPK та калійних добрив. Виробники російських фосфорних добрив лобізмом в середині ЄС успішно витісняли виробників із Північної Африки.

«Підвищуючи якість добрив російські постачальники зуміли забрати значну частку ринку не тільки калійних і фосфорних, а й NPK добрив. Зараз, коли повстало питання захисту внутрішнього виробника добрив та промислових товарів з допомогою СВАМ, фермери виявились не готові до нового переходу. Але в умовах війни з Україною та посиленням тарифної політики в США, слід очікувати більш рішучих дій з боку керівництва ЄС» – вважає Дмитро Гордейчук.

Для України це подорожчання пизхведе до скрочення імпорту добрив. Вже зараз імпортери розуміють, що треба шукати альтернативи в інших країнах. За 10 місяців 2025 року Україна імпортувала з Польщі 617 тис. тон добив з 2,9 млн тон загального імпорту (21,2%). Це відбувалось на фоні повного  закриття морського імпорту аміачної селітри в Україні.

Інфоіндустрія за матеріалами FARMER.PL

Читайте нас у Telegram