Україна в цьому сезоні може поліпшити свої позиції на європейському ринку кукурудзи

Нинішній маркетинговий рік для зернового ринку України розпочався з низки сюрпризів. Свої корективи у перші прогнози щодо цьогорічних тенденцій внесла погода, а також урожай зернових у провідних аграрних регіонах світу. Як розвиватиметься ситуація далі? Про це журналісти AGRO.FM та «Інфоіндустрії» розмовляють із консультантом аналітичної компанії АGRITEL Вікторією Блажко.–Вікторіє, давайте почнемо із зовнішніх факторів впливу на український ринок…

–Такими факторами є обсяги виробництва, споживання і кінцеві запаси. Виходячи з цього, фундаментальний аналіз проводять усі аналітики світу. Спочатку очікувався дуже високий врожай озимої пшениці в Україні, Європі та Росії, але по факту він буде значно нижчим, ніж прогнозували. Особливо постраждали скандинавські країни, де втрачено до 50% врожаю, великий недобір у Німеччині, Польщі.

Тому маємо серйозний стрибок цін на пшеницю та ячмінь. В Україні вони перевищили трирічні максимуми, те саме бачимо на європейському ринку, де на біржі EURONEXT ціни на пшеницю сягнули вище 200 євро за тонну і продовжують зростати, така ситуація останнього разу спостерігалася в 2007 році, з яким сьогодні дуже часто проводять аналогії з огляду на нинішню ситуацію на європейському ринку.

Росія також грає помітну роль на світовому ринку пшениці. В цій країні у нинішньому сезоні спостерігається суттєве зниження врожаю. Якщо торік тут зібрали понад 80 млн тонн пшениці, то в цьому році, згідно з нашим прогнозом, після crop-туру, можуть одержати лише 67,4 млн тонн. Незважаючи на це, темпи експорту зерна із РФ досить високі – 4,5 млн тонн з початку сезону, але протягом кількох місяців вони мають знизитися.

–Ми в цьому сезоні переможемо в боротьбі за ринок Єгипту?

–Я думаю, поки що програємо, оскільки РФ в цьому регіоні не залишає шансів для конкурентів, бо з її цінами і, особливо обсягами, змагатися неможливо…

–Як впливають на світовий ринок кукурудзяні гіганти?

–Поки що незрозуміла ситуація у США, яка є головним гравцем на світовому ринку кукурудзи, бо найбільше виробляє і експортує зерна цієї культури. Її посіви в цій країні донедавна були в дуже хорошому стані, на більшості площ очікувався високий врожай. Але останнім часом в деяких регіонах кукурудзяного поясу спостерігається посуха, яка може негативно вплинути на врожайність, а тому в найближчі місяці ринок буде пильно стежити за американським врожаєм, що є ключовим фактором, котрий не дозволяє кукурудзі показувати таке ж стрімке цінове зростання, які, наприклад, демонструють пшениця чи ячмінь. Наразі прогноз врожаю кукурудзи в США залишається високим, і це стримує світовий, і в тому числі й український ринок. Якщо ж врожай в цій країні виявиться не таким високим, як очікувалося, це одразу додасть підвищувального тренду всьому зерновому комплексу.

–Як ситуація на українському ринку зерна впливає на світові торги?

–Україна є одним із ключових експортерів зерна пшениці у світі, ми в цьому могли пересвідчитися в позаминулий четвер, коли перший заступник Мінагрополітики Максим Мартинюк на своїй офіційній сторінці у Фейсбук написав про те, що у меморандумі, який традиційно підписується кожного року, буде зафіксовано граничний обсяг експорту продовольчої пшениці. Повідомлення спричинило велику паніку на світових ринках, це ми побачили по різкому зростанню цін на пшеницю на біржі EURONEXT, тому що ці слова закордонні журналісти зрозуміли, як заборону або обмеження на експорт пшениці з України. А насправді малося на увазі узгодити з трейдерами граничний обсяг експорту продовольчого і фуражного зерна. Подібне відбувалося досі щороку у робочому порядку і ніяких занепокоєнь не викликало. Однак цьогорічну заяву західні ЗМІ та експерти використали для роздмухування спекулятивних настроїв. Реакція була гострою, спекулятивні фонди почали масово купувати контракти на пшеницю, що призвело до шаленого зростання цін. І хоча наступного дня міністерство прояснило свою позицію, факт залишається фактом: українське зерно відіграє важливу роль на світовому ринку. Наразі меморандум вже підписано. Домовлено, що експортери протягом нинішнього МР вивезуть по 8 млн т продовольчої і фуражної пшениці.

–Чи завжди експортери дотримувалися цього обсягу?

–Він протягом сезону періодично переглядається залежно від ситуації, балансу якості, темпів споживання. Наприклад, в минулому сезоні спочатку закріпили 16,5 млн т, але по факту вивезли понад 17 млн тонн, бо це дозволив стан ринку. Але з огляду на ситуацію, яку маємо сьогодні з якістю зерна, ми прогнозуємо, що міністерство буде більш жорстко контролювати дотримання обумовленої цифри.

–Що відомо про якість зерна?

–Це питання номер один українського ринку, про якість пшениці говорять всі, дають свої оцінки, але реально оцінити її дуже важко.

Наша компанія нещодавно провела crop-тур пшеничними полями України, Росії, Румунії, Німеччині. Було встановлено, що від посухи постраждали посіви озимих на півдні та сході країни. В західних регіонах, навпаки, врожайність була доволі високою, однак суттєво постраждала якість посівів внаслідок рясних і тривалих дощів. На південному сході та центрі аграріям вдалося зібрати значну частину врожаю до дощів.

Мінагрополітики прогнозує, що співвідношення продовольчої та фуражної пшениці становитиме 55 до 45%, тобто майже на рівні минулого року. Але фахівці AGRITEL, спілкуючись з трейдерами та виробниками, дійшли висновку, що співвідношення продовольча – фуражна пшениця, скоріше, становитиме 45 на 55%. Експортна кампанія почалася в липні, було експортовано майже мільйон тонн пшениці, це доволі таки великий обсяг, вищий від минулорічного. Так от, у цьому обсязі фуражна пшениця становила 65%. Торік співвідношення було на користь продовольчої пшениці, тож якщо говорити про тенденції цього сезону, то фуражна пшениця буде домінувати в структурі експорту української пшениці. Мінагрополітики знову ж таки прогнозує, що обсяг продовольчого зерна становитиме близько 13 млн з 24 млн тонн. Але це занадто оптимістичний прогноз. На думку фахівців AGRITEL, частка продовольчої пшениці в загальному обсязі виробництва становитиме не більше 11 млн тонн. Але цього цілком вистачить для забезпечення продовольчих потреб України, які оцінюються на рівні 5 млн. тонн. Але ціни на хліб, швидше за все, зростуть…

–Аграрії кажуть, якщо небо в одному місці щось забрало, то в іншому щось додасть…

–Воно вже додало. Пізні культури виграли від значних опадів, які накрили Україну і значно покращили потенціал врожайності кукурудзи, сої і соняшнику. Тому цього року перспективи виробництва кукурудзи в Україні очікуються на дуже високому рівні. Міністерство сільського господарства США (USDA), прогнози котрого є орієнтиром для більшості учасників ринку, передбачає, що в Україні буде зібрано 30 млн тонн кукурудзи. Перший прогноз AGRITEL – 27 млн тонн збіжжя цієї культури, але нещодавно ми підвищили його до 29 млн тонн, з огляду на те, що покращилися перспективи врожайності. Незабаром ми знову їдемо в черговий crop-тур кукурудзяними полями України, який триватиме з 18 по 24 серпня для того, щоб підтвердити цю оцінку, або відкоригувати в бік зростання. Побуваємо в основному в центрі, на сході і заході країни.

–Збільшення врожаю кукурудзи зовсім не означає, що збільшиться експорт. Які перспективи щодо цього?

–Ціни на зерно зараз ростуть і тенденція стосовно подальшого розвитку ринку наразі є дуже позитивною, нас очікує дуже напружений сезон, це стосується і пшениці, і ячменю, і в тому числі кукурудзи. В Європі перспективи щодо врожаю цієї культури не дуже радісні. Потреби європейського союзу у фуражному зерні і в кукурудзі будуть доволі високими з огляду на те, що перспективи її виробництва знижуються, а виробництво пшениці та ячменю є нижчим за торішні рівні, тож очікується, що в цьому сезоні експорт кукурудзи до ЄС виросте до рекордних 19 млн тонн, що на 1,5 млн тонн більше, ніж торік. Це добре для України, бо вона не тільки збереже позиції ключового постачальника кукурудзи на ринок ЄС, а, навіть, може їх примножити.

 –Отже, у наших аграріїв з’являється хороша можливість поповнити свої обігові кошти?

– Так. Але якщо ми говоримо про кукурудзу, то це більше перспектива другої половини кампанії, тому що, як правило, на її початку, коли на ринок надходить новий врожай, пропозиція занадто велика, що тисне на ціни. Це стосується також пшениці і ячменю, але цьогорічний сезон для цих культур є винятком.

До речі, врожай ячменю очікується в обсязі семи млн тонн, наша компанія оцінює обсяги експорту цієї культури на рівні 3,5 млн тонн, минулого року було експортовано 4,2 млн тонн. Але попит на цю культуру дуже високий. Основним покупцем ячменю на світовому ринку є Саудівська Аравія. Остання, як відомо, наразі відмовилися від канадського зерна через суперечності з цією країною. Україна в цій ситуації може виграти. Хоча попит на українське зерно і так високий. Його потребуватимуть не лише в країнах ЄС, а й Філіппінах, Індонезії, Єгипті. Ще раз повторюсь, що ситуація з якістю нашої пшениці поки що незрозуміла, але те, що ціни на фуражне зерно зростають повільніше, ніж на продовольчу пшеницю та ячмінь, свідчить, що продовольчої пшениці буде менше. Наші аграрії, спостерігаючи за цим, притримують пшеницю та ячмінь і цим ще більше розганяють ринок. Ціни на пшеницю третього класу в українських портах пробили стелю у $200 за тонну, а ячмінь наразі ячмінь торгується вище $215. Такого високого рівня цін український ринок не бачив протягом кількох сезонів.

–Коли він сягне піку? Чи навпаки може бути спад ближче до середини сезону ?

–З огляду на напружений баланс і в Україні, і в світі, ми очікуємо, що протягом всього сезону ціни залишатимуться доволі високими, але рано чи пізно ринок сягне піку. Ми нещодавно проводили деякі розрахунки разом із французькими колегами, і дійшли висновку, що нинішня ситуація нагадує ту, яка спостерігалася у 2007 році, коли ціни на європейському ринку сягнули свого піку у вересні. Але суттєвого обвалу очікувати не варто, на це вказують фундаментальні фактори: низькі перехідні запаси на кінець сезону в ключових країнах-експортерах, високий попит на тлі суттєвого зниження пропозиції.

–Які прогнози вашої компанії щодо сої?

 –Коли говорять про ринок сої, обов’язково згадують торговельні стосунки США і Китаю. Сьогодні американська соя найконкурентоспроможніша на світовому ринку, але китайці перестали її купувати через введення 25%-го мита на їхній імпорт, внаслідок цього ціни на неї на Чиказькій біржі впали. Український ринок сої поки що неактивний, бо перебуває у фазі міжсезоння. Однак ми також відчули вплив американського ринку з огляду на зниження форвардних цін на українську сою. Але сьогодні ми бачимо, що потихеньку американський ринок відновлюється, тому що замість Китаю прийшли інші покупці  – ЄС, країни Азії, Мексика, які активно почали купувати американську сою, бо вона сьогодні найдешевша. Однак перспективи виробництва цієї культури в США поки що незрозумілі. Маємо таку ж саму ситуацію, як по кукурудзі: в окремих регіонах зони вирощування спостерігаються високі температури і нестача вологи, що може негативно позначитися на майбутньому врожаї. В Україні перспективи врожаю гарні, незважаючи на зниження посівних площ через незрозумілу ситуацію з поверненням ПДВ при експорті сої. Вища врожайність, яку ми очікуємо цього року, дасть змогу вийти на минулорічний рівень виробництва (плюс-мінус). Різниця має бути невелика. Враховуючи зміни в законодавстві, зазначу, що зараз ПДВ при експорті сої  будуть повертати лише тим експортерам, які є безпосередніми виробниками, дана ситуація може дещо позначитися на структурі експорту і внутрішньому споживанні. Прогнозується, що будуть збільшуватися обсяги внутрішньої переробки сої, але експорт залишатиметься досить високим. Більша половина врожаю буде експортована у вигляді сировини, тому що попит очікується на доволі високому рівні. Сьогодні ціни на сою старого врожаю поки що високі і переважно декларативні, однак на початку сезону вони мають бути суттєво нижчими. Це саме стосується і соняшнику.

Стосовно врожаю зернових в Україні, то оцінки Agritel сьогодні виглядають так:

Пшениця – 24,5 млн тонн

Кукурудза – 29 млн тонн

Ячмінь – 7,2 млн тонн

Найбільше зниження виробництва маємо по ячменю та пшениці, але гарний врожай кукурудзи має його суттєво компенсувати.

 Загалом, виходить 60,5 млн тонн.

Розмову вели журналісти AGRO.FM та “Інфоіндустрії”

Інфоіндустрія

Читайте нас у Telegram