Методичні вимоги у сфері насінництва: чи задовольняють вони учасників насіннєвого ринку України?

Ще раз нагадаємо, що відбулося офіційне затвердження Методичних вимог у сфері насінництва щодо збереження сортових та посівних якостей насіння зернових культур, наказ від 04.10.2018 року № 476 зареєстрованого в Міністерстві юстиції від 29.10.2018 за № 1219/32671. Чи задовольняють вони учасників насіннєвого ринку України спробувала в цьому розібратись Інфоіндустрія.

Виконавчий директор Насіннєвої асоціації України Сюзана Григоренко,  повідомила, що компанії члени Насіннєвої асоціації України   ініціювали такий документ та приймали  активну участь у його розробці та його затвердженні. Методичні вимоги  – практично інструмент для аудиторів з сертифікації та насіннєвих компаній. Даними вимогами вперше передбачено інспектування насіннєвих посівів гібридів ячменю та інших зернових культур. Сподіваємось, що з прийняттям та введенням в дію даних вимог задовольнить всіх учасників насіннєвого ринку України та забезпечить належне представлення насіннєвого матеріалу пшениці м’якої, пшениці твердої, пшениці полби, пшениці спельти, жита, тритикале, ячменю, вівса, рису, проса, гречки, а також кукурудзи і сорго на світових ринках.

Керівник приватного органу сертифікації «Агросерт» Наталія Грюнвальд, зазначила, що затверджені Методичні вимоги у сфері насінництва щодо збереження сортових та посівних якостей насіння зернових культур не відповідають вимогам  ДСТУ 2240-93 «Насіння сільськогосподарських культур сортові та посівні якості»

Навела декілька прикладів, зокрема:

• не прописана маса робочої проби для культур, перерахованих в п. 6. 4 – розділу;
• культура сориз, не зустрічається в жодному стандарті;
• у таких культур як гречка, просо, сорго, рис змінилася маса середньої проби;
• розбіжності показниках схожості та вологості;
• зазначено лише І-шу та ІІ-гу репродукцію;

На думку Наталі Грюнвальд необхідно терміново та оперативно  Технічному комітету 110 «Насіння сільськогосподарських культур» привести у відповідність  до затверджених Методичних вимог ДСТУ 2240-93.

Заступник директора  з наукової роботи ДУ «Інститут зернових культур НААН», к.с.-г.н. Владислав Черчель, зазначив, що:

по-перше, в звязку з прийняттям нової редакції Закону України “Про насіння і садивний матеріал” від 30.06.2016, яка суттєво відрізняється від попередньої, необхідно вдосконалювати систему насінництва шляхом прийняття нормативно-правових актів. З цієї точки зору даний наказ приймається позитивно;

по-друге, цей наказ вносить деяку плутанину і подвіне тлумачення нормативів. Так, в Додатку 1 “Назви категорій та послідовних генерацій насіння зернових культур”, для батьківських компонентів перехреснозапильних культур та гібридів до сертифікованого насіння належить тільки перше покоління гібридів (F1), а інбредні (самозапилені) лінії надежать до добазового і базового насіння. Але в Додатках 2 і 6 інбредні (самозапилені) лінії вже належать до добазового, базового і сертифікованого насіння.

Крім того, в розділі III. Вимоги до сортових якостей насіння, сказано: “1. Сортові якості насіння зернових культур необхідно встановлювати за результатами польового оцінювання згідно з чинними методиками”. Але, встановлені нормативи в наказі не завжди збігаються з нормативами викладенеми в методиках. Наприклад, в Додатку 2 “Мінімальні норми просторової ізоляції між сусідніми посівами зернових культур”, культура кукурудза, для гібридів-батьківських компонентів (БН) мінімальна норма просторової ізоляції складає 200 м, а в “Методиці проведення інспектування сортових посівів кукурудзи і сорго” – 300 м. Така ж розбіжність у нормативах просторової ізоляції існує і для самозапилених ліній. Розбіжність існує і в кількості польових обстежень при виробництві самозапилених ліній і гібридів.

В наказі №476 використовується як стара, так і нова термінологія в суміші, наприклад: материнська форма і материнський компонент; чоловіча форма і чоловічий компонент; материнська форма і жіноча форма і т. д. Вважаємо, щоб не було плутанини, треба дотримуватись однієї термінології.

На наш погляд причина недоліків в наказі полягає в тому, що в їх підготовці і обговоренні не приймають участь фахівці, які займаються цією проблемою. Якщо, ці “Методичні вимоги у сфері насінництва щодо збереження сортових та посівних якостей насіння зернових культур” направлені на поліпшення сортових і посівних якостей насіння зернових культур що виробляються в Україні, то наказ №476 від 04.10.2018 р. Міністерства аграрної політики та продовольства України повинен бути загальнодоступним для всіх субєктів насінництва, аудиторів із сертифікації (агрономів-інспекторів), науковців і фахівців, що працюють у цій сфері.

Завідувач відділу насінництва Селекційно-генетичного інституту – Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення, к.с.-г.н., с.н.с. Володимир Вишневський, зазначив, що даний документ є продуктом кропіткої роботи групи фахівців від провідних НДУ НААН, Мінагрополітики, насіннєвих асоціацій. Адаптація вітчизняної нормативної бази до вимог ОЕСР та ЄС, зокрема, в частині сортових та посівних якостей насіння зернових культур, є невід’ємною складовою інтеграції України у світову насіннєву спільноту. В рамках заходів з імплементації Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом в сфері сільськогосподарської та продовольчої політики наразі розробляються інші нормативні акти подібного змісту (стосовно кормових, овочевих, буряку, картоплі, олійних та прядивних. Паралельно ТК 110 ведеться робота над змінами до ДСТУ 2240, або розробленням на його заміну автентичних ДСТУ по групам культур, адаптованих до відповідних директив та регламентів ЄС.

Інфоіндустрія

Читайте нас у Telegram