Науковці НААН пропонують комплексні рішення щодо удосконалення моделі гідротехнічної меліорації

Проблема зневоднення території України і на його тлі – неефективності  існуючої моделі організації та управління комплексом зрошення, також необхідності запровадження дієвого ефективного механізму державного контролю за збереженням і відновленням родючості ґрунтів сьогодні набула особливої актуальності, стала центром дискусій за участю науковців, громадськості, представників орган.Для запобігання та пом’якшення негативних проявів змін клімату на аграрне виробництво, одним із основних заходів, на переконання науковців НААН,  є відновлення та розширення площ зрошення та дренажу, що передбачено Стратегією зрошення та дренажу в Україні на період до 2030 року, розробленою  Інститутом водних проблем і меліорації НААН.

Реалізація Стратегії дозволить не тільки запобігти  та пом’якшати негативні прояви змін клімату, але й,  навпаки, забезпечить додаткове виробництво зернових культур – до ≈  8 млн.тон/рік ,  технічних культур – ≈ 3,5 млн. тон/рік, плодоовочевих культур – ≈ 11,0 млн.тон/рік.

Стратегію схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.08.2019р. № 688-р., але ії виконання стримується неприйняттям, всупереч розпорядженню КМУ, Плану заходів з її реалізації. Проєкт такого плану заходів Національною академією аграрних наук України розроблений і ще у 2019 році направлений у відповідні ЦОВ для подання на розгляд Кабінету Міністрів України.

Порушувалась ця проблема і під час зустрічі з Президентом України в Херсоні, участь у якій взяли участь представники НААН – директор Інституту зрошуваного землеробства Раїса Вожегова, директор Інституту водних проблем і меліорацій Михайло Ромащенко, директор ДПДГ  «Асканійське» ІЗЗ НААН Віктор Найдьонов та директор ДПДГ Інституту рису НААН Валентина Уманська.

Рівень Стратегії зрошення та дренажу в Україні на період до 2030 року, за оцінкою учасників зустрічі, дуже високий. Вона виписана фахово – пропонуються нові вектори управління водою, її подачею, створення державного підприємства, до складу якого, у першу чергу, потужною спостережною радою мають увійти аграрії, які вже інвестували значні кошти у розвиток систем зрошення.

Директор Інституту  Михайло Ромащенко вважає, що питання забезпеченості України водними ресурсами наразі стало питанням національної безпеки. В умовах сучасних змін клімату рівень  зволоження на території України є головним лімітуючим чинником, що обмежує не лише рівень продуктивності рослинництва, а і використання природного та антропогенного потенціалу землеробства, – неодноразово наголошував  Михайло Ромащенко.

Сучасна аграрна наука й практика володіють багатьма науково обґрунтованими та ефективними методами й способами захисту від посух у різних природно-кліматичних умовах. Розроблено високоефективний і надійний захисний комплекс, який містить систему агротехнічних, лісомеліоративних, гідромеліоративних та організаційно-господарських заходів.

Агротехнічні заходи передбачають застосування систем землеробства, які забезпечують накопичення й зберігання вологи та завбачують снігозатримання, мульчування поверхні землі, сівбу високоякісними та посухостійкими сортами й гібридами рослин, відповідні сівозміни, системи обробітку ґрунту, боротьбу з бур’янами, внесення добрив, хімічну меліорацію тощо.

Є в нас власні системи планування поливів, управління водорозподілом, інформаційне забезпечення зрошення, інструментарій і методологія сучасного проєктування, будівництва й експлуатації зрошувальних систем. Є в нас і власна концепція відновлення зрошення в Південному регіоні України. Науковці НААН знають, як вирішувати цю проблему.

«Під час навчання в США, яке відбувалось кілька років тому  за сприяння USAID, в рамках навчальної програми «Ефективне управління зрошувальними компаніями для підвищення продуктивності аграрного сектору», під час якого  вивчали досвід зрошення у штаті Каліфлорнія, коли ми передали викладачеві нашу концепцію, він, ознайомившись із нею, сказав, що йому нема чому нас навчати, бо у нас є власний чудовий план і всі ми працювали за цим планом. А на завершення нам було сказано, що наша група була першою, яку він не тільки навчав, а й сам навчався, – згадує Михайло Ромащенко. – В цьому штаті, територія якого складає 2/3 території України, поливається понад 6 млн га, зокрема понад 2,5 млн га краплинним способом поливу. Не вдаючись до детального опису всього побаченого, хочу лише акцентувати увагу на тому, що, якщо обсяги зрошення в цілому та краплинного зрошення, і польових культур (соя, кукурудза, пшениця) із застосуванням підґрунтового краплинного зрошення вражають, то в технічному й технологічному плані чогось такого, що нам невідоме, або не використовується в Україні, ми практично не побачили.

У нас і використовуються, і в більшості випадків вже й виробляються і дощувальні машини, і засоби краплинного зрошення, які за своїми характеристиками відповідають світовому рівню, а досягнуті рівні врожайності овочевих культур на краплинному зрошенні у нас на Херсонщині в ряді випадків перевищують Каліфорнійські».

Нагадаємо також, що питанням збереження і відновлення родючості ґрунтів комплексна, і нею успішно займається науковці багатьох структурних підрозділів Академії. Так, під час робочого візиту Президента України Володимира Зеленського на Чернігівщину директор Інституту сільськогосподарської мікробіології та АПВ НААН  Анатолій Москаленко взяв участь у зустрічі Глави держави  з представниками бізнесу та аграрного сектору області та під час особистого спілкування передав Володимиру Зеленському відповідні пропозиції. Відбулося зацікавлене обговорення цієї важливої проблеми.

Україні сьогодні як ніколи потрібні дієві заходи на підтримку унікального ґрунтового покриву, бо саме від є безперечною запорукою подальшого розвитку держави, її безпеки і благополуччя,

Нова стратегія збереження і раціонального використання ґрунтового покриву повинна стати центральною в політиці нашої держави, – вважають науковці  Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії  імені О.Н. Соколовського».  Академік  НААН  Святослав Антонович Балюк  та  доктор біологічних наук  Микола Миколайович Мірошниченко презентували  наукове дослідження «Про сучасний стан ґрунтових ресурсів України та заходи з охорони земель і відтворення родючості ґрунтів», з яким можна ознайомитись за посиланням на офіційному сайті Академії.

Інфоіндустрія

 

Читайте нас у Telegram