Експерти вважають, що більшість приватних фермерських господарств не буде закладати зібраний урожай на зберігання через брак овочесховищ.
Навіть експертам ринку дуже складно визначити точну потребу овочівників у потужностях для зберігання продукції, оскільки дискусії виникають навіть навколо кількості вирощених в Україні овочів.
Але те, що потреба в сховищах є — це факт. Про це йдеться у матеріалі АгроПортала.
Дефіцит потужностей для зберігання став ще відчутнішим з початком війни. Адже більшість овочесховищ були зосереджені безпосередньо на територіях виробництва продукції, тобто в південних областях України, які зараз знаходяться в окупації чи в зоні бойових дій.
Найбільша потреба в сховищах для картоплі та цибулі. Це ті продукти, які часто зберігаються в неналежних умовах, що прямо відображається на ефективності напрямку. Хоча часто є потреба і в сховищах для моркви. Про це AgroPortal.ua розповів директор компанії «Толсма Текнік» Олесь Капітанчук.
Ці слова підтверджує й керівник «Асоціації виробників часнику України» Юліанна Мусса, яка зазначає, що воєнні дії не залишили шансів для зберігання продукції.
За словами експертки, сховищ для часнику взагалі практично не існує, це маленькі склади, які знаходяться в різних областях.
«На сьогодні ми не маємо сховищ для часнику, а для цибулі їх дуже мало. Навіть з огляду на окуповані території та виїзд з України великої кількості населення, їх не вистачає. Ми говоримо про професійні сховища, в яких все працює автоматично, які мають системи управління від технологічних європейських компаній, які можуть забезпечити втрати під час зберігання продукції на рівні максимум 6-8% за весь період зберігання, а це 6-8 місяців», — зазначає Юліанна Мусса.
За його словами, фермеру сховище додає гнучкості, тобто дає можливість дочекатись кращої ціни на ринку. Однак далеко не всі овочівники мають сховища.
Олесь Капітанчук радить починати використовувати якийсь мінімальний набір пристроїв для зберігання навіть за наявності кількох тонн продукту.
«Але якщо йдеться вже про повний комплекс обладнання для зберігання, включно з автоматичною системою управління, то я б радив уже використовувати його, маючи 500 т картоплі чи цибулі. Якщо йдеться про моркву, капусту, буряк — то від 300 т. За менших обсягів обладнання буде виглядати задорогим задоволенням», — зазначає Олесь Капітанчук.
За словами експерта, розглядати варіант будівництва потужностей для зберігання як окремого виду бізнесу, тобто не виробляти продукцію, а займатись лише зберіганням, не варто. В Україні є досить непогані приклади здачі потужностей зі зберігання овочів у оренду, але якщо йдеться про те, щоб купити продукт восени і продати навесні, то це доволі складний і ризикований бізнес.
«Ціни на овочі дуже нестабільні. Думаю, зберігання є найбільш актуальним все ж для того, хто вирощує. Так це працює і на Заході, де за зберігання відповідають переважно фермери. До того ж впевнений, що коли в Україні будуть з’являтись переробні підприємства, кількість сховищ зростатиме, оскільки переробники хочуть працювати не сезонно, а цілорічно. Але знову ж таки, зберігати має фермер, проте переробне підприємство теж може мати якісь потужності зі зберігання», — розповідає Олесь Капітанчук.