Право на безпечні продукти. Історія одного споживача

Як часто споживач стає жертвою безвідповідального продавця чи виробника продуктів харчування? Що робити, і хто винен? Кількість харчових отруєнь в Україні значна. Лише за перше півріччя 2021 року в Україні сталось 36 групових спалахів харчових отруєнь, через які постраждало 427 осіб. З яких 319 дітей!

Права споживачів на безпечні продукти харчування, якісні товари й послуги дійсно порушуються часто. За останні два роки найбільша кількість звернень до Держпродспоживслужби стосується саме випадків порушень прав споживача і сягає 40%. А скільки ошуканих споживачів не пише заяв, або не знають, що такі права у них є, і їх можна захистити? Але про все по черзі.

Хто винен? 

Здається, сумнівів бути не може. Звичайно, винен виробник або продавець, адже згідно з законом споживач має право на належну якість продукції й обслуговування, а також на безпечність продукції. Але, очевидно, очікування споживача, що тягар відповідальності несе лише виробник, нереалістичні, і раніше, чи пізніше призведуть до неприємностей. У реальному житті відповідальність за небезпечний продукт на вашому столі несуть двоє – і виробник, за те, що не забезпечив безпечність продукції, і ви, за те, що були недостатньо пильними чи проінформованими обираючи небезпечний продукт. І якщо виробник, у кращому випадку, заплатить за свою безвідповідальність грошима, вам несвідоме ставлення до вибору продуктів харчування коштуватиме здоров’я вашої родини. Тож завдання виробника – відповідально виробляти, а завдання споживача – свідомо обирати продукти харчування.

Така знайома історія 

На створення цього матеріалу нас надихнула історія Тетяни, мешканки Херсону, мами двох дітей шкілького віку.

«Розповім вам історію, яка сколихнула мою сім’ю півроку тому і, соромно зізнатися, тільки зараз змотивувала мене дізнатися, як захистити свої права й навчитися обирати продукти харчування свідомо. Раніше, поспіхом купуючи продукти на вечерю чи сніданок дорогою з роботи, я звертала увагу лише на дату виготовлення за умови, що купую у магазині. Купуючи продукти харчування з рук, тішилася, що дешевше і взагалі не думала про безпечність. Мені було абсолютно байдуже ДЕ продукти продаються. Керувалася принципом: де зручно, там і придбаю. Чи це магазин, чи ринок, чи розкладка біля зупинки… Так і жили до моменту, коли саме на локації стихійної торгівлі спекотного літнього дня я придбала кисломолочний «домашній» сир. Повечерявши сиром через певний час зрозуміла, що мені стає кепсько. А серед ночі була вимушена викликати швидку. Три дні в лікарні під капельницею мене тішила лише одна думка: «Яке ж щастя, що я не нагодувала цим сиром на сніданок дітей!».

Лікування, до слова, обійшлося в копієчку. По-перше, майже тиждень я не працювала. Я – приватний підприємець, а це означає, що лікарняні я оплачую собі сама, а отже чверть прибутку за місяць я втратила через отруєння. По-друге, ліки обійшлися мені приблизно у дві тисячі гривень. Одужавши, я вирішила, що піду до продавчині, яка продала мені той «домашній» сир. Коли прийшла на місце продажу біля зупинки, там, очевидно, нікого не було. Ніхто з нових місцевих продавців не знав і не міг ідентифікувати продавчиню. Проконсультувалася з подругою-юристкою, як діяти далі. Виявилося, що придбавши продукт у місці стихійної торгівлі, не маючи чеку, довести вину продавця чи виробника майже неможливо. Ця ситуація показала мені, що моє власне здоров’я, добробут і здоров’я моєї родини – це моя відповідальність. Тепер я ніколи:

• Не купую продукти у місцях стихійної торгівлі;
• Не купую продукти, на яких не вказано термін придатності і умови зберігання;
• Не купую продукти у продавців, які не можуть або відмовляються видати чек».

Як стати свідомим споживачем – п’ять дієслів, що збережуть здоров’я і гроші 

1. Знати свої права. Відповідно до Закону України № 2639-VIII «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» http://surl.li/ahgix ваше право на безпечні продукти харчування захищені державою, як і право на належну якість продукції та обслуговування.
2. Розуміти, що продовольчі товари НЕ підлягають поверненню. Але якщо споживач має товарний чек, продавець або виробник зобов’язані замінити зіпсований харчовий продукт на харчовий продукт, який є придатним до споживання, або повернути споживачеві сплачені ним кошти.
3. Усвідомити, що місця стихійної торгівлі називаються «стихійними» саме тому, що є безконтрольними, виникають і зникають за лічені хвилини, ані продавці, ані виробники продукції, що продається стихійно, невідомі.
4. Вміти обирати безпечні продукти харчування. Навчитися цьому можна відповідаючи на запитання та вивчаючи правильні відповіді у чат-боті «А дитині можна?» https://www.facebook.com/adytynimogna, що вже 6 місяців доступний для користувачів Фейсбук.
5. Захищати свої права, зокрема звертаючись онлайн зі скаргами на продовольчі товари неналежної якості до Держпродспоживслужби. Детальна покрокова інструкція про те, як це зробити, доступна за посиланням https://chatbot.besenseua.com/img/botFarmer/docs/protection_of_rights_v2.pdf?fbclid=IwAR3YoKHiss4QwHsZV_DykAGTa8xmeB4R7k1V1IMyiev68ZMkV7ZMCy7TS3U

*Ця діяльність стала можливою завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у рамках Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО), яка виконується компанією Chemonics International. 

Інфоіндустрія

Читайте нас у Telegram