07.02.2022
Завдяки Угоді перевалка в річкових портах може зрости на 1 млн тонн упродовж наступних 5 років, а перевезення судами класу “річка-море” – подвоїться. Таку думку висловив співзасновник “Річкового Форуму ” Ігор Гошовський.
Вже сьогодні понад 80% перевалки річкових портів України судами класу “річка-море” складають вантажі, що відправляються в Туреччину, або походять з країни півмісяця. В окремих портах «турецька» перевалка складає всі 100%.
Експерти прогнозують, що після підписання угоди про «Зону Вільної Торгівлі» стрімко зросте торгівля металом, зерном, міндобривами та будматеріалами. Тобто, якраз тими товарами, що вже сьогодні успішно перевалюються нашими річковими портами.
3 лютого під час візиту президента Туреччини до Києва було підписано Угоду «Про Вільну торгівлю». Завдяки цьому на понад 10 тисяч українських товарних позицій встановлюється 0% турецьке мито. Важливо, що таке скасування мит стосується і зерна, і промислової продукції. Турецькі товари на українському ринку також стануть більш доступними.
Урядовці прогнозують, що завдяки цьому Україна зможе збільшувати експорт своїх товарів в регіон Pan-Euro-Med (Середземного моря) на 20% щороку упродовж 5 років.
Специфіка зазначеного регіону дозволяє відправляти вантажі безпосередньо з річкових портів, оминаючи морські гавані. Судна класу «річка-море» здатні заходити безпосередньо в порти Запоріжжя і підійматися навіть до міста Дніпро. Іти північніше їм заважають «перекати».
Вже зараз, якщо не враховувати каботаж, наші річкові порти працюють в основному під обробку «турецьких» вантажів та регіону Середземного моря (Італія, Болгарія). Щоправда Туреччина і як експортер, і як імпортер домінує.
Якщо взяти для прикладу перевалку вантажів в наших річкових портах судами під іноземним прапором, то ми побачимо, що у 2021 році:
Річковий термінал “Акварель” (м.Дніпро) 100% вантажів відправив в Туреччину і 100% вантажів прийняв з Туреччини.
Так з Туреччини на термінал прибуло 27 тис тонн мармурової крихти, 36 тис тонн мармурового щебеню, 24 тис тонн цементу, 18 тис тонн добрив. Натомість до Туреччини було відвантажено 18 тис тонн зернових
Запорізький річковий порт
Майже 65% вантажів (51 тис тонн) було відправлено до Туреччини. Це сталеві рулони, соняшниковий шрот, чавун. 100% отриманих вантажів (52 тис тонн) прибуло з Туреччини. Це боксити, сода, кальцид.
Миколаївський річковий порт
85% вантажів було відправлено до Туреччини. Це брухт. Натомість 70% вантажів прибуло з Туреччини (металопрокат, міндобрива)
Дніпропетровський річковий порт
60% вантажів (54 тис тонн) прибуло з Туреччини (цемент, мармурова крихта, сода). Натомість понад 90% вантажів (88 тис тонн) відправлено до Туреччини (соняшниковий шрот, брухт, сталева заготовка).
Отже, якщо розрахунки урядовців правильні і товарооборот між Україною та Туреччиною зростатиме на 20% щороку упродовж 5-ти років, то на цю ж величину зростатиме і перевалка в річкових портах. Адже саме річкові порти, наразі, є ключовою ланкою логістики між нашими країнами. Таким чином ми побачимо подвоєння обсягів перевалки вантажів судами класу “річка-море”, що дасть додатковий мільйон вантажів річковим портам.
Завадити цьому можуть досі не вирішені проблеми фінансування річкової інфраструктури. Вже багато років незмінно гострою залишається проблема модернізації шлюзів, тривалості навігаційного періоду (не зумовленого погодними чинниками) та підтримки глибин.
Більш детально ця тема ці та інші тренди річкової логістики обговоримо на 4-му “Річковому форумі 2022: вантажі, перевізники, термінали”, що відбудеться у Києві 10 березня.
Інфоіндустрія
Читайте нас у TelegramПов’язані теми: