Чи можна вивести ринок міндобрив із шоку?

Як правило, попит на мінеральні добрива в нашій країні сягає піку протягом березня-початку квітня, оскільки в цей період аграрії інтенсивно вносять поживу під озимину та під ранні ярі. Відповідно зростають і ціни на хімічну продукцію. Такими були кілька попередніх сезонів. А які особливості нинішнього? Про це розмовляємо з директором компанії «Інфоіндустрія» Дмитром Гордійчуком.

–Фінансова спроможність аграріїв, митна політика держави завжди були основними драйверами ринку. Проте цього року несподівано з’явився ще один: два основних українських підприємства, що виробляють аміачну селітру: «Рівнеазот» і Черкаський «Азот» опинилися на межі зупинки, – почав розмову експерт. – Ці підприємства сьогодні виробляють селітру лише з того аміаку, який у них залишився. Ситуація, без перебільшення, катастрофічна. Виробництво селітри відстає від планових показників за два минулих тижні на 70 тисяч т, а карбаміду – на 20-25 тисяч т. Тому ринок міндобрив зараз дефіцитний. Але ми бачимо, що дуже багато надходить імпортної продукції. З початку року завезли 67 тисяч т селітри у вигляді NPK 33-1-1 та біля 30 тис. т інших аналогів.

Це вперше так? Наскільки більше?

–Загалом, імпортних суто нітратних добрив за два місяці завезли біля 163 тис т. Це дуже багато. Тому що в нас в минулі роки протягом 4-5 місяців завозили до 300 тис. т. Якщо така динаміка триватиме і далі, то імпорт займе домінуюче становище на нашому ринку. Головна причина  – зупинка вітчизняних заводів. Звісно, імпортна продукція дешевша. Адже Росія має надлишкові потужності з виробництва аміачної селітри, які становлять близько 2 млн т. Вони намагаються оптимізувати свою технологію так, щоб зменшити витрати на одиницю продукції, їм сприяє в цьому і дешевий газ. Україна для північного сусіда є дуже вдалим ринком, тому що не треба робити перестановку колісних пар, акумулювати продукцію на складах. Для постачання продукції і повернення вагонів потрібно всього тиждень. Тобто оптові продажі можна проводити дуже швидко. Про що і свідчить статистика імпорту. Ніхто не очікував такого результату. Дуже багато також завезено карбаміду. Така активність пояснюється ще й тим, що скасування антидемпінгових мит на карбамід і КАС діє до 1 липня 2017 року. Однак КАС завезено та вироблено недостатньо – близько 19 тис. т, виробництво – менше 100 тис. т. В минулі роки цифри були, як мінімум, удвічі більшими. І це при тому, що на сьогодні в Україні нестача цього продукту колосальна – близько 300-350 тис. т. Є інформація про те, що у Миколаївський порт зайшли два судна ємністю по 6 тисяч тон, завантажені цією продукцією. І згодом увійдуть ще два.

Ціни поводяться зараз закономірно? Їхня динаміка така ж, як і торішньої весни?

–Ми зробили цікаву порівняльну статистику, яку можна зайти на сайті «Інфоіндустрії». В ній ви побачите, що з вересня минулого року по березень нинішнього ціни на газ для промислових споживачів збільшилися на 41,6%, а ціна селітри – на 27,6%. Враховуючи темпи зростання цін на газ, селітра мала б коштувати набагато більше. Низькі ціни на мінеральні добрива, можуть призвести до того, що доходи заводів зменшуватимуться, у них навіть можуть виникати борги. Якщо ж взяти співвідношення вартості пшениці до селітри, яке становить, 1,76, то воно зараз найнижче у Європі. А тому аграрії теоретично мали б збільшувати обсяги закупівель. Проте, насправді, вони опинилися не в зовсім сприятливій фінансовій ситуації, оскільки скасування пільгового режиму адміністрування ПДВ суттєво вимило їхні оборотні кошти. До цієї проблеми додалися відсутність дешевого кредитування, ефективної державної підтримки. А тому аграрії підійшли до весни, як мовиться, голі й босі. Знову будемо просити у матінки-природи, щоб подарувала гарний врожай, не даючи землі необхідної поживи. Тому я передбачаю, що технологія більшості виробників зведеться до підживлень посівів мінімальними дозами КАС, мікродобривами, карбаміду.

–Яку частку на ринку становлять російські добрива?

 Частка російських добрив в попередні роки була невеликою, однак вона зараз почала збільшуватися через те, що  заводи не працюють. Критичною для нас може бути 30-35% ввезення азотних добрив. Поки що до цього рівня не дійшли, але якщо наші заводи не запрацюють найближчим часом, ситуація набуде просто катастрофічного характеру.

–Давайте передбачимо два варіанти: заводи продовжують стояти або ж через деякий час відновлюють свою роботу. Як в таких випадках буде розвиватися ситуація?

Якщо заводи не запрацюють, то ситуація буде найгіршою і для них, і для ринку. Підприємства не зможуть створити належний запас обігових коштів для роботи влітку, коли наступає мертвий сезон, і для того, щоб стартувати на повну потужність восени. Вони просто не матимуть грошей, щоб закупити сировину для виробництва. Наскільки мені відомо, заводи групи OSTHEM, вже готуються звільнити близько 3 тисяч працівників. А тому їм треба працювати навіть збитково, але без зупинок. Бо запуск одного аміачного агрегату коштує близько 600 тисяч доларів. Відсутність на ринку таких потужних гравців, може призвести до різкого підвищення цін на імпортні мінеральні добрива. Вони можуть стати просто недоступними для аграрія. Та й повна залежність від імпорту нам не потрібна. Замість одного монополіста з’явиться інший. Якщо ж заводи запустяться, очікується, що це станеться одразу після 20 березня, то все одно і власникам, і державі треба подумати про підвищення конкурентоспроможності виробництва. Йдеться про постачання цим підприємствам газу вітчизняного виробництва. Завдяки такому кроку можна було б наситити внутрішній ринок і відновити експорт. Монополізм дуже шкодить державі та економіці. Жодної державної політики у цій сфері поки що не спостерігаємо. Ефективною можна назвати таку політику, яка показує майбутнє галузі, а якщо воно в тумані, то це не державна політика.

Розмовляв Олександр КАРПЕНКО.