Одеський припортовий завод запустився в кінці серпня. Наразі ми побачили перший аміак, який відвантажується в Суми, є запити на поставку для аграріїв. Є також продажі карбаміду.
В перші дні для купівлі карбаміду підключились дві потужні фірми, які змогли продати не менше 30 тис. тон карбаміду, але ціни в контрактах там були досить низькі, після того, як було змінено постачальника газу на Укрнафтогазбуріння з Агроторггруп, ситуація із цінами змінилась, вони зросли.
Як виявилось, перший постачальник виявився без газу. Та на цьому проблеми не закінчились конкурс гальмували місцеві одеські підприємці – постачальники газу. Та, навіть після оголошення результатів конкурсу запуску не було.
Проблеми із пуском співпали із змінами в складі ОП, звідки звільнився Ростислав Шурма, батько якого з 2006 року був впливовим харківський політиком. За іронією долі саме з Харкова була Агроторггрупп та Агрогазтрейдинг.
Попри те, що за умовами виграного конкурсу Укрнафтогазбуріння мають поставити на завод 242,557 млн куб. м газу на суму в 4,185 млн. грн. На завод в перші дні зайшло тільки 6 млн кубів газу. Для запуску на перший тиждень потрібно аж 14 млн кубів – щоб вийти на проектні показники. Перші 2 млн кубів взагалі витрачаються на розігрів агрегату аміаку. Станом на 5 вересня на завод зайшли наступні 32 млн кубів газу і все ніби йде за планом.
Щоб було зрозуміло, окупність запуску настає через 2-3 місяці роботи агрегату аміаку за нормальних ринкових умов. Нормальні ринкові умови – це коли собівартість аміаку на 25-35% нижче ніж ціна його продажу.
Наразі, собівартість аміаку для ОПЗ несподівано вище ніж на інших українських заводах, але беззаперечним плюсом є те, що завод в буквальному сенсі розташований в порту та має змогу вигідно експортувати аміак і карбамід.
Запуск заводу очікувався з 2021 року і він дуже потрібен Україні, самому заводу, українським аграріям та Фонду Держмайна, адже вони власники і їм потрібні успішні кейси.
Але кому вигідний запуск заводу?
В першу чергу виробникам, бо завод тривалий час простоював, а це вкрай негативно відобразилось на позиціях України як експортера. В другу чергу газовикам, бо це кращий варіант продати газ дорого, той газ, який зараз не можна експортувати, поки не переробиш в карбамід 😊
В третю чергу запуск вигідний аграріям, бо вони точно будуть вигідно купувати карбамід, до цього моменту його продавали тільки Черкаський Азот (Остхем) та імпортери. Якщо хтось не в курсі, то для України ціни в регіоні Середземномор’я були найвищими. Карбамід витягували із Центральної Азії (Туркменістан, Узбекистан) через Каспійське море, Кавказькі гори, грузинські порти і далі чарівні руки азербайджанських постачальників пропонували його вже по цінах, що на 30 дол. США/т вище, ніж іранський товар пропонувався в сусідній Туреччині.
Показовим є те, що сама Туреччина майже не купувала туркменський карбамід (російський або іранський).
Ще запуск вигідний Остхему. Тут багато хто подумав би, що це абсурд, адже ОПЗ – конкурент для черкаського Азоту. Так, але рішення про запуск приймались в тих самих кабінетах. В який приймались рішення про долю облгазів в 2023 році, тож якщо важко щось відворотити, треба з цим вигідно працювати.
Спочатку я думав, що ОПЗ зможе постачати дешевий аміак на заводи Остхема, яким іноді дорого виробляти цю сировину, але не в наших умовах. Думаю, що саме зараз Остхему вигідно взяти в довгострокову оренду всі шість ємностей для перевалки КАС, відремонтувати аварійні і почати експорт КАС, якого сам Остхем може виробляти біля 150 тис. тон на місяць і має аж 300 касових цистерн. Ринок КАС в регіоні Чорного моря (та з простоєм єгипетського виробництва і Середземного моря) – непахане поле. І тут є шанс закріпитись швидше, ніж конкуренти із Центральної Азії.
Крім того, Остхем може надавати аміачні цистерни для поставки аміаку на Сумихімпром, що теж не безкоштовно.
Навіть попри обстріли, яких так боялись в ОП, запуск ОПЗ варто було робити і головна вигода в майбутньому, адже Україна щороку споживає 900 тис тон карбаміду, а станом на початок осені фізично на ринку не більше 250 тис. тон товару. Тобто осінь і зима – відкриті. Якщо ціни будуть конкурувати з імпортом, то є всі шанси пропрацювати хоча б до Нового року… а далі – експорт.
Це оптимістичний варіант в який хотілося б вірити. Є глобальний ринок і Україна вже далеко не впливає на цінові котирування карбаміду та аміаку. Звісно є шанс щось змінити.
Читайте нас у Telegram
