Фітосанітарний стан сільськогосподарських рослин

Протягом підзвітного періоду відбулася зміна агрокліматичних умов: після спекотної погоди на всій території країни відмічається зниження температурних показників та випадання опадів різної інтенсивності, місцями зливового характеру.

Такі гідротермічні умови поліпшать запаси продуктивної вологи в ґрунті та загальний фізіологічний стан рослин, проте сприятимуть інтенсивному розвитку різноманітних хвороб кукурудзи, соняшнику, цукрових буряків, сої, плодових, овочевих культур та винограду.

У посівах зернової кукурудзи, повсюди на 30-100% обстежених площ 4-55% заселено стебловим (кукурудзяним) метеликом, гусениці якого, за чисельності 1-4 екз. на рослину, пошкодили 6-12, макс. 21% рослин (Київська обл., господарства П-Хмельницького та Кагарлицького районів) та 1-8% качанів (Закарпатська, Івано-Франківська, Київська, Миколаївська, Одеська, Чернівецька обл.). Найбільшої шкоди цей фітофаг завдає у південних та східних регіонах, де розвивається друге покоління. На 40-100% обстежених площ кукурудзи спостерігається осередкове живлення бавовникової совки ІІ покоління. Гусениці за чисельності 1-2 екз. на рослину пошкодили 1-7, максимально – 15% рослин (Київська обл.). Скрізь у посівах культури сільськогосподарських підприємств і індивідуальних господарств значного розвитку та поширення набув гельмінтоспоріоз, яким охоплено 2-22% рослин.
За помірних температур та короткочасних опадів, загальної посухи наприкінці першої декади серпня, осередково відмічається збільшення розповсюдженості пухирчастої сажки, на сприйнятливих гібридах – летучої сажки.

Терміни проведення захисних обприскувань узгоджують з часом збирання урожаю відповідно до регламентів застосування засобів захисту рослин.

Посіви цукрових буряків, передусім лісостепових та поліських областей уражені церкоспорозом, який охопив 3-8, макс. 20% рослин. Поряд з цим на 12-35% площ буряки хворіють на борошнисту росу, фомоз, пероноспороз, рамуляріоз, вірусну жовтяницю та мозаїку. Хвороби коренеплодів, зокрема парша, хвостова гниль, дуплистість уразили 1-8% рослин. За таких умов оздоровлюють рослини та призупиняють поширення церкоспорозу за появи окремих плям на 3-5% рослин через обприскування посівів дозволеними фунгіцидами.

В посівах соняшника 2-20% рослин уражені альтернаріозом, пероноспорозом, іржею, білою (стеблова, кошикова та прикоренева форми) та сірою гнилями. На фомопсис хворіє 2% рослин (Рівненська обл.). Осередково відмічається шкідливість гусениць лучного метелика, бавовникової совки, соняшникової вогнівки, личинок шипоноски. На початку побуріння кошиків за високої вологозабезпеченості (ГТК>1,5) і вологості насіння 25-30% рекомендовано проводити десикацію дозволеними до використання препаратами.

Рослини сої пошкоджують гусениці совок, звичайний павутинний кліщ, клопи щитники, тютюновий трипс, гусениці акацієвої вогнівки.

Погода продовжує сприяти розвитку звичайного павутинного кліща та пошкодженню ним посівів. Чисельність кліща зростає навіть на оброблених площах та коливається від 8 до 15 екз. на трійчастий лист. Кліщем заселено до 32% площ, пошкоджено від 20 до 30% рослин.(Київська, Херсонська обл..)

Продовжується інфікування рослин збудниками церкоспорозу (уражено8,4-12% рослин), септоріозу (5,5-10% рослин), пероноспорозу (7-14% рослин), фітофторозу (10,0-12% рослин). У хворих рослин підвищуються інтенсивність дихання і транспірація, знижуються інтенсивність фотосинтезу та кількість хлорофілу, якість і кількість майбутнього урожаю.

Капуста пізніх строків дозрівання потерпає від капустяних попелиці, блішок, гусениць совок, біланів, молі, рослини хворіють на фомоз, бактеріози. За різких добових перепадів температур і підвищення вологості повітря на томатах, картоплі пізніх строків посадки інтенсивного розвитку набули альтернаріоз, фітофтороз, верхівкова гниль плодів. Подекуди в західних областях хвороби набули епіфітотійного характеру розвитку.

У посівах сої, люцерни, соняшнику, кукурудзи триває розвиток гусениць лучного метелика другого покоління, які відходять на залялькування в грунт. Незважаючи на відсутність активного живлення шкідника у І та ІІ поколіннях, залишається можливість розвитку його надпорогової чисельності у ІІІ поколінні. В степових областях відмічається літ метеликів фітофага третього покоління інтенсивністю 1-9 на 10 кроків.

В ареалі розвитку саранових в неугіддях, біля зрошувальних каналів, в заплавах річок відмічається масове окрилення комах (80-100%), парування та відкладання самицями яєць у ворочки. Цим закінчується річний цикл розвитку саранових. Нагляд за розвитком комах варто продовжувати.

В плодових насадженнях на деревах пізніх сортів дозрівання відмічається розвиток яблуневої плодожерки, гусениці другого покоління продовжують живлення всередині плодів, плодовими кліщами заселено 15-20% дерев, 10-20% листя. Чисельність кліщів становить 1-5 екз. на лист., зеленої яблуневої попелиці, плоди уражені паршею, плодовою гниллю. В незахищених плантаціях винограду дозріваючому врожаю істотних пошкоджень завдають виноградний зудень, який заселив до 25% кущів та від 10 до 15% листя в слабкому і середньому ступені., звичайний павутинний кліщ, гусениці гронової листокрутки, мілдью уражено 10-15%, максимально 25% кущів., оїдіум уражено до 10-15%, подекуди в осередках до 20% кущів, 1-4% листя, 3-5%, максимально до 10% грон. Хімічний захист насаджень обмежений через збирання врожаю.

В господарствах постійно здійснюється фітосанітарний нагляд за посівами.

 

Інфоіндустрія

за матеріалами web.infostream.ua

Читайте нас у Telegram

Популярні Новини

Підпишись на Infoindustry