Камені спотикання виробництва спаржі в Україні

Виробництво спаржі в Україні сьогодні демонструє стрімкі темпи зростання. Багато фермерів інвестують в спаржеві проекти, вважаючи, що саме цей напрямок очолює список найбільш перспективних «ніш» овочевого бізнесу. Відносно низька собівартість і досить високі ціни на спаржу в роздрібних мережах - головні аргументи, до яких схиляються українські фермери в ухваленні рішення. В той саме час компанії, які вже мають певний досвід у вирощуванні та маркетингу спаржі в Україні, кажуть, що далеко не все так просто на цьому ринку.

За оцінками експертів, на сьогоднішній день українці вирощують спаржу приблизно на 70-80 га, на частку комерційних проектів припадає 30-36 га. За останні 5 років площі під спаржею в Україні потроїлися, тим не менш, цього поки що не помітно не тільки в світовому, а й в європейському масштабі.

Як повідомляє «Інфо-Шувар», абсолютним лідером з вирощування спаржі у світі сьогодні є Китай, в цій країні площі під спаржею становлять 65 тис. га. На другому і третьому місцях знаходяться США і Німеччина з площею 58 тис. га і 26 тис. га, відповідно. Сумарно в країнах ЄС спаржеві плантації складають близько 60 тис. га, а річний обсяг виробництва п дорівнює 250 тис. тонн. Цей регіон є абсолютним лідером за темпами збільшення виробництва в світі, тут врожай спаржі щорічно збільшується на 9-12% як за рахунок розширення площ, так і за рахунок зростання врожайності. Найвищу врожайність в Європі сьогодні збирають фермери Польщі (12-15 тонн / га), для порівняння в Україні цей показник майже в 3 рази нижче.

Клімат України дозволяє вирощувати цю культуру практично на всій території країни, за підрахунками галузевих експертів в 2016 році Україна зібрала близько 120-150 тон спаржі. Але закладка комерційного проекту — це досить дороге задоволення з відносно великим періодом окупності: вартість розсади на 1 га спаржі складає близько $ 8 тис, а перший промисловий урожай з комерційної плантації можна зібрати тільки на третій рік. Це дуже стримує розвиток виробництва спаржі в країні.

«Великою проблемою у розвитку даного напрямку в Україні є відсутність якісної розсади спаржі вітчизняного виробництва. Практично всі комерційні проекти спаржі використовують дуже дорогу імпортну розсаду. Сьогодні таке задоволення собі можуть дозволити поодинокі фермери України — розповідає Вадим Дудка, директор компанії «АгроАналіз» — Реальні перспективи зростання промислового виробництва цієї культури будуть можливі у разі відкриття іноземними виробниками розсади і власних розплідників в Україні. Це дасть можливість суттєво знизити ціни. Саме так зробили іноземні виробники розсади ягідних культур. Це дуже поліпшило життя українським фермерам і допомогло розвитку вітчизняної ягідної галузі».

Ще одним каменем спотикання є специфіка споживання цієї продукції. Експерти запевняють, що, культура споживання спаржі в Україні знаходиться на самому початковому етапі свого розвитку, багато українців мають дуже віддалене уявлення про цей продукт і зовсім не вміють його використовувати.

«Наша компанія вже 8 років займається вирощуванням спаржі і я можу твердо сказати, що продавати спаржу в Україні — це ціле мистецтво, якому нам довелося вчитися самостійно. — Розповідає Лариса Боден, засновник компанії «Агрофокус» — Більшість українців дуже слабо знайомі зі спаржею, їх знання обмежуються тим, що це продукт дуже корисний, але правильно його приготувати вміють одиниці. Основна наша цільова група — люди, з доходом середнім і вище середнього рівня, які можуть собі дозволити подорож в інші країни. Більшість наших покупців вперше спробували спаржу в ресторанах за кордоном , саме вони наразі є трендсетерами в нашому суспільстві. Для них зниження ціни на 20 грн не є дуже принциповим, якщо вони вирішили приготувати на вечерю або ланч щось нове. Крім того до спаржі потрібні соковите м’ясо або риба, соус з 4 яєць і якісного вершкового масла, можливо оливкова олія для зеленої спаржі і пармезан. І звичайно, правильне вино! Спаржа — це делікатес тих, хто любить і розуміє смачну їжу.»

«Багато фермерів, закладаючи плантації під спаржею, не особливо заглиблюються в нюанси маркетингу цієї продукції, хоча це питання потрібно вивчати в першу чергу. У розпал сезону на оптових ринках з’являється пропозиція спаржі, яку ліпше назвати сировиною ніж продуктом. Вона не обрізана, не упакована належним чином. Таку спаржу фермери готові продавати в 2-3 рази дешевше-аби продати. Це дуже непрофесійний підхід, який обов’язково приведе до зниження ціни на внутрішньому ринку і робить неможливим вихід на зовнішній ринок. А без експорту цей бізнес розвивати дуже складно. — розповідає Антон Остромецький, комерційний директор компанії «АгроФокус».

Необхідно відзначити, що спаржа має один з найвищих експортних потенціалів в плодоовочевому бізнесі України. Вирощування і збирання спаржі пов’язані з використанням ручної праці, яка у нас помітно дешевше, ніж в ЄС. Крім того споживання спаржі в розвинутих країнах Європи незрівнянно вище ніж в нас та інших країнах СНД.

«ЄС є одним з найбільш зручних і перспективних ринків збуту для української спаржі. Цей регіон вже багато років залишається нетто-імпортером спаржі: при стабільних темпах зростання внутрішнього виробництва ЄС щороку додатково закуповує на зовнішньому ринку близько 50 тис. тонн цієї продукції. Це в 400 разів більше ніж загальний врожай спаржі в Україні! При цьому споживання імпортної спаржі в ЄС щорічно збільшується на 10-15%, а експорт не перевищує 2 тис. тонн – розповідає Тетяна Гетьман, експерт плодоовочевого ринку Східної Європи.

Але вихід на Європейський ринок досить тернистий через дуже складне конкурентне середовище. Багато хто з українських фермерів помилково вважає, що привабливість ринку ЄС обумовлена насамперед стабільно високою ціною. За даними компаній, які вже знайомі з особливостями експорту спаржі , ціна на європейську спаржу в ЄС суттєво не відрізняється від української, а де коли навіть буває нижчою. Крім того, системна робота з європейськими покупцями — це стабільні відвантаження певного обсягу дуже якісного товару, що має на увазі додаткові витрати на обрізку і упаковку спаржі.

«Експорт спаржі може бути економічно обґрунтованим тільки у разі, якщо разовий обсяг поставки дорівнює не менше 2 тонн. Зібрати і підготувати до експорту стільки спаржі сьогодні можуть собі дозволити лише кілька українських господарств. Особисто ми йшли до цього майже 8 років -розповідає Анон Остромецький – Для виходу на роздрібні мережі ЄС мінімальний разовий обсяг взагалі становить 10 тонн , при цьому постачання повинне відбуватись кожного тижня протягом кілька місяців поспіль. Це дуже серйозні зобов’язання, і потрібно відверто зізнатися, що самостійно виконувати ці вимоги українські фермери ще не готові».

В тім галузеві експерти впевнені, що експорт є невід’ємною складовою бізнесу з вирощування спаржі в Україні, бо попит на цю продукцію на внутрішньому ринку не є еластичним через дуже обмежене коло потенційних споживачів.

« Цей бізнес повинен ґрунтуватись на системних продажах з обов’язковою експортною складовою, інакше ніяк. В межах України системно продавати спаржу дуже важко. Слід пам’ятати, що це дуже делікатний товар, який «вмирає» на необладнаній вітрині супермаркету за 2 доби. Наразі тільки дві мережі в Україні мають відповідне обладнання, але навіть за таких умов обсяги продажів в нас дуже низькі через відсутність культури споживання в Україні. Саме тому вихід на ринок більшого споживання є принциповим для українських виробників спаржі-розповідає Антон Остромецький.

shuvar.com