Вирощування бавовнику поки експеримент, говоримо про результати

Фермерське господарство «Стоянов А.А.», що знаходиться біля села Кирнички Суворовської громади Ізмаїльського району, цьогоріч висадило ряд нетрадиційних культур, а серед них зокрема – бавовник для потреб оборонної промисловості. Деякими спостереженнями щодо результатів експерименту змогла поділитися з журналісткою видання «Південь сьогодні» голова депутатської групи «Аграрна Одещина» Одеської обласної ради Алла Стоянова.

Наразі йде період збору врожаю бавовнику. І хоч остаточні результати будуть відомі дещо пізніше, Алла Стоянова таки відзначила позитивний перебіг експерименту:

«Проєкт став успішним, коробочки розкрилися і зараз вже дорозкриваються майже останні яруси. Збираємо вручну, бо немає техніки. Щодо врожайності ще казати зарано, тому що зараз ми зважуємо кожну коробочку, роздивляємося саму бавовну, насіння, дивимося як відрізняються коробочки нижніх та верхніх ярусів».

У підприємстві висіяли чотири сорти бавовнику, з яких три, що були вирощені під крапельним зрошенням, показали позитивні результати:

«Один сорт в нас був посіяний на багарі, але наших температурних умов і відсутність опадів він не витримав. Тому в нас залишилося три сорти, які були під крапельним зрошенням, і всі три сорти успішні. Будемо їх збирати окремо, дивитися, як себе проявив кожен сорт по врожайності».

Незабаром колеги з експериментального вирощення бавовнику також планують розпочинати збір врожаю. Після цього усі дев’ять підприємств, які на Одещині вирощували цю культуру на невеликих ділянках, зберуться для обміну досвідом та обговорення результатів.

«Загальні підсумки ми зможемо озвучити після того, як ми зберемося – всі дев’ять підприємств, підсумуємо між собою все це на загал, обміняємося досвідом і, я думаю, що тоді можна буде казати про якісь загальні показники взагалі по перспективі вирощування бавовнику на промислових площах. Але спостерігаючи спільно за усім процесом вирощування, можу сказати, що ті сорти, які ми випробували – їх вже можна пробувати на промислових площах в Україні».

Наступний крок, зазначає Алла Стоянова – за державою. Мова йде про залучення аграріїв країни для вирощення культури та створення для них відповідних умов, адже навіть для збору врожаю спеціальної техніки наразі в Україні немає. Крім того, за умови остаточного успішного результату, необхідна буде розбудова відповідної інфраструктури для переробки бавовнику:

«Зараз наступний крок за державою: які вони зможуть надати пропозиції, стимули, підтримку вітчизняному українському виробнику для того, щоб ми могли поширити свою діяльність на більших площах. Тому що немає чим збирати, немає де переробляти, тобто треба будувати нові потужності по переробці. А це дороговартісні проєкти».

Однак у цьому питанні також є дуже важливий нюанс – це безпека, адже, на жаль, ворог здійснює дронові та ракетні атаки зокрема по цивільних об’єктах Одещини нерідко. Тож, чи зможе держава забезпечити захист таким переробним підприємствам?

«Коли буде будуватися той самий переробний комплекс, наприклад, який з бавовнику вже буде робити целюлозу, нітроцелюлозу, то це вже буде наступний об’єкт, який буде під прицілом агресора. Тому безпекове питання – номер один. Чи є такі безпечні місця, де можна розташовувати такі потужності, якщо вони є, то де саме, за які гроші? Якщо воно відбудується і, не дай Боже, буде зруйновано, як воно буде відновлюватися? Питань, якщо чесно, багато», – додає посадовиця.

Тож, для переробки бавовнику для оборонних цілей поки ще відповідної інфраструктури немає:

«По території Одеської області знаю, що колись були переробні потужності в Чорноморську, але я спілкувалася – мені сказали, що там майже нічого не залишилося. Потім у нас були переробні потужності по целюлозі: целюлозно-картонний завод в Ізмаїлі, фабрика – теж майже від неї нічого не залишилося. Вони там роблять зараз якісь картонні коробки в дуже обмеженій кількості. Тобто ми шукали підприємство, яке б змогло зібрати нашу сировину і на щось її переробити – ми таке підприємство не знайшли».

На даному етапі головним завданням аграріїв є підрахунок врожайності і вмісту бавовнику, а також подальший розвиток в Україні. Алла Стоянова додає, що підтвердити, що бавовник в Україні вирощувати можна – вдалося. Проте через те, що культурою засівалися невеликі – експериментальні ділянки до п’яти гектарів, для оборонних цілей цьогорічного врожаю звичайно не вистачить. Навіть за умови хорошого врожаю, якщо середня врожайність буде коливатися від двох до трьох тонн, з п’яти гектарів аграрії отримають близько десяти тонн сировини, водночас як для оборонних цілей необхідно щонайменше десять тисяч тонн цієї сировини, пояснює аграрна експертка. Отриманий бавовник аграрії зможуть використати і в інших цілях, зокрема, як варіант – відправити на переробку у сусідню Румунію:

«Наша задача головна – дослідити, чи взагалі можна вирощувати бавовник. Ми свою задачу виконали, ми підтверджуємо, що бавовник в Україні вирощувати можна. На цьому наше завдання виконане».

Читайте нас у Telegram