За рослиною – як за дитиною. Зірковий готель для рослин

Ідеєю потрібно горіти. Коли в листопаді 2017 року Віталій Ільченко, засновник компанії UKRAVIT, вітчизняного виробника ЗЗР і мікродобрив, оголосив про амбітні плани створити потужний науковий центр і стрічки новин вибухнули заголовками на кшталт «В Україні буде своя Силіконова долина», це здавалося фантастикою. Та минуло трохи більше року – і ось нам вже випала нагода відвідати Науково-дослідний інститут «Інститут здоров’я рослин», розташований на околиці Черкас. Сучасний корпус з лаконічним дизайном, зручні лабораторії зі скляними дверима одразу руйнують стереотип про колишні безликі вітчизняні наукові установи. Це – інноваційний центр, де створюються та випробовуються нові препарати (Стаття Світлани Цибульської для журнала “Агроіндустрія”, грудень 2019 р.).

Спустившись у серце Інституту – цокольні приміщення, у яких вирощуються рослини без ґрунту, методом аеропоніки, важко стримати своє захоплення. Здається нереальним, що червонобокі помідори, соковиті салати, перець, ароматна суниця ростуть «з нічого». Та на власні очі можна переконатися: рослини справжні. Більше того, плоди можна скуштувати, і їхній смак не поступається зовнішності.

Науковці цього закладу поділилися з читачами «Агроіндустрії» секретами вирощування рослин на живильних розчинах, своїми здобутками та планами на майбутнє.

Успішний старт

«Інституту здоров’я рослин», за великим рахунком, усього рік. Відкритий у середині 2018-го, він діяв у тестовому режимі, а з початку 2019-го запрацював на повну потужність і вже може похвалитися більш ніж двома тисячами клієнтів.

«Надаємо сервісні послуги аграріям. Проводимо дослідження ґрунтів, насіння та посадкового матеріалу, продукції рослинництва, води, добрив, зерна, кормів, фруктів і овочів, продуктів бджільництва тощо. Також здійснюємо вхідний контроль сировини й контроль готової продукції для «Заводу UKRAVIT», – пояснила Ірина Перехрест, керівник сервісно-аналітичного центру Інституту.

Ціна питання

Якими б точними і сучасними не були дослідження, важливо, щоб вони стали доступними для пересічного сільгоспвиробника. І в Інституті це враховують: тут діє програма лояльності для постійних клієнтів. А таких – більше половини. Показники по ґрунту, воді, добривах підібрані так, аби отримати максимально розширений результат за оптимальну вартість. Так, уже навіть мінімальний контрольний пакет дає можливість розробити повноцінну систему живлення й запропонувати кваліфіковані поради, заходи. Аналіз одного зразка ґрунту, включаючи рН, гумус, рухомі форми азоту, фосфору, калію, сірки, коштує 957 грн, і це вже з детальними рекомендаціями фахівців. Науковці радять використовувати для відбору проб сітку площею 10 га, зразок формується із 30–40 уколів – тобто з поля в 100 га потрібно взяти 10 зразків для досліджень. З огляду на економію на добривах та кращі показники врожайності, які можна отримати за рахунок збалансованого живлення, такі витрати цілком себе виправдовують.

Звертаються до закладу й пересічні українці – приносять ґрунт із власних присадибних ділянок, воду, яку вживають. «Тому що нам довіряють, і ми відкриті для кожного», – наголошують працівники Інституту.

Перевірка на залишкову кількість пестицидів у продукції, ґрунті, воді – ще один важливий сервіс, без якого не обійтися сучасному аграрію, особливо, якщо він прагне продавати за кордон. Такий контроль у цій науково-дослідній установі проводять на рівні провідних західних лабораторій. «У нас широкий спектр досліджень залишків пестицидів у ґрунті – маємо базу з 240 стандартних зразків і загалом можемо зробити 703 означені аналізи», – деталізує Ірина Перехрест.

Перевірки «всліпу»

Не секрет, що на вітчизняному ринку добрив багато недоброякісної продукції, фальсифікату. Тому як крупні холдинги, так і невеликі господарства регулярно досліджують їх перед купівлею партії. Клієнт замовляє пробний зразок і направляє в лабораторію для ретельної перевірки. «Продавці часто заявляють, що це NPK 32:32:32, а насправді виявляється 24:24:24. В такому разі можна або відмовитися від даної закупівлі, або відкоригувати норму внесення, – розповідає керівник агробіологічної лабораторії Володимир Конограй. – Тож перевіряти доцільно кожну нову партію».

Добрива аналізуються «всліпу»: працівники лабораторії не знають, препарати яких виробників вони перевіряють. «Були випадки, коли замовники здавали зразки до різних лабораторій одночасно. Ми – молода організація, до нас ще придивляються. Доводилося перевіряти й мікродобрива ТМ UKRAVIT – і ми ще раз підтверджували високу якість власної продукції», – діляться науковці.

За словами фахівців Інституту, 30–40% досліджень припадає на КАС: «Зростає популярність цього виду добрив. Їх зручніше транспортувати, зберігати та вносити».

Загалом же агрохімічні підходи змінюються – удосконалюється техніка застосування добрив, обробітку ґрунту, на допомогу приходять цифрові технології. «Агротехнічні прийоми осучаснюються дуже швидко. Уже відходимо від розкидного внесення. Зараз більше використовують сівалки точного висіву, які доставляють живлення безпосередньо в кореневе ложе. Процес внесення добрив контролюється знімками з космосу, дронами. Україна в цьому плані не відстає від світових трендів», – переконаний Володимир Конограй.

Насіння поштою

Ретельну перевірку проходить і насіннєвий матеріал: на схожість, енергію проростання, фітопатологічне зараження. Важливий показник – фітотоксичний ефект протруйника, бо часом виробники насіння чи самі фермери перевищують його дозу. Всі отримані дані беруться до уваги при розрахунку норми висіву, що в підсумку дає виробнику економію коштів.

Для фермерів доступний також дистанційний сервіс дослідження якості ґрунту, добрив, насіння – зразки до «Інституту здоров’я рослин» можна надсилати поштою.

Пік замовлень припадає на осінь-весну. «Очікуємо, що з січня-лютого почнуть звертатися стосовно аналізу якості добрив та насіння. І ми вже готові до цього, адже працюємо єдиною командою й маємо потужне сучасне обладнання», – додає Ірина Перехрест.

Обладнання на мільйон

Лабораторний комплекс оснащений найкращими світовими приладами виробництва США, Німеччини, Швейцарії та Японії. У розпорядженні науковців – сучасні газові й рідинні хроматографи з різними типами детекторів, обладнання для визначення хімічних елементів та органічних сполук, спектрофотометри. Гордість підприємства – це атомно-абсорбційний спектрометр нового покоління і надсучасний атомно-емісійний спектрометр з індуктивно-зв’язаною плазмою, високочутливі та надточні мас-спектрометри. Для дослідження агробіологічних показників насіннєвого матеріалу використовуються кліматичні камери, в яких створюються умови для стимулювання фітопатогенів. А потужний електронний мікроскоп дає змогу ідентифікувати їх за власною картотекою збудників.

Фанати своєї справи

Однак навіть найсучасніша апаратура нічого не варта, якщо немає людей, котрі вміють нею користуватися. В Інституті працюють визнані науковці – кандидати хімічних і біологічних наук, вчені-агрономи, агрохіміки-ґрунтознавці. Їм допомагають інженери-дослідники, які мають патенти на винаходи, хіміки-аналітики та лаборанти. Усього в штаті 30 осіб. Вони постійно вдосконалюють рівень своїх знань, беруть участь у міжлабораторних випробовуваннях.

Співробітники Інституту обмінюються досвідом з іноземними колегами. Так, минулого року реалізовано проект Gamaya – спільно зі швейцарськими науковцями та українською компанією Dron.ua проводили дослідження різних типів ґрунтів з наданням рекомендацій. «Цьогоріч працюємо з Канадою – нам надали зразки ґрунту, проводимо їх аналіз за стандартизованими методиками. Постійно ділимося думками, спілкуємося з хіміками, агрономами «Скайпом». Філософія ґрунтознавства постійно змінюється, і вчені в усьому світі замислюються над тим, як покращити і зберегти його родючість», – пояснює Ірина Перехрест.

Крім того, представники від «Інституту здоров’я рослин» увійшли в робочу групу Global G.A.P. в Україні, яка визначає стандарти якості продуктів харчування на всій планеті.

Тут також проходять практику студенти Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, Черкаського державного технологічного університету. Укладений договір про співпрацю із НУБіП. Кращі з них залюбки залишаються працювати в цій установі. «Для них це хороша база, можливість для наукового зростання, адже подібне обладнання є не в кожній лабораторії», – відзначає Ірина Перехрест.

Це можуть підтвердити минулорічні практиканти – переможці конкурсу студентського стажування «Формула успіху», який компанія UKRAVIT започаткувала в 2018-му.

Надихає засновник

Ідея створення такого сучасного наукового парку, який сміливо можна назвати українською Силіконовою долиною, належить власнику UKRAVIT Віталію Ільченку. «Він доклав максимум зусиль, щоб реалізувати задумане. Віталій сам «горить» цим, тому в нас є приклад, є в кого черпати натхнення, – діляться працівники Інституту. – Що вже говорити про сучасне обладнання та умови, в яких хочеться працювати».

Апартаменти для салату й перцю

Втім, найцікавіше – в цокольному приміщенні: саме там розташовані кімнати з установками аеропоніки, що за рівнем комфорту для рослин можна порівняти із зірковим готелем. Коли туди заходиш, важко приховати свої захоплення і здивування: яскрава зелень, соковитий та ароматний перець, томати ростуть просто з нічого – ну як тут стримати емоції?! Та за чепурними рослинами стоїть кропітка праця фахівців агробіологічної лабораторії.

Експерименти з аеропоніки розпочалися з моменту відкриття Інституту. Першими овочами, вирощеними без землі, були томати. Головна мета досліджень – апробація і виробництво власних добрив для аеропоніки. «Компанія UKRAVIT постійно розширює свій асортимент, а аеропоніка – це технології майбутнього», – коментує керівник цієї лабораторії.

На відміну від гідропоніки, де коріння рослин повністю заглиблене у воду з поживними речовинами, технологія аеропоніки передбачає, що верхня частина коріння знаходиться просто в повітрі, а нижня – у невеликому шарі поживного розчину. Тобто рослина постійно тягнеться до води, за рахунок чого стимулюється розвиток кореневої системи і не допускається гниття. Періодично коріння обприскують поживним розчином.

Аеропоніка – досить затратна, адже необхідна установка для розприскування, форсунки потребують догляду. Разом з тим у цієї технології є й вагома перевага, яка полягає в економії води: 70 л вистачає на 2 тижні. Вода постійно циркулює, тому в ній не заводяться ні шкідники, ні фітопатогени.

Салат за 25 днів

Сонячне світло у приміщеннях імітують спеціальні лампи, на ніч їх вимикають, адже рослини мусять відпочивати, тому що процес фотосинтезу має дві стадії. Також тут є туманогенератор для підтримання оптимальної вологості. Крім вологості, регулюються температура, pH розчину і наявність солей. «Система повністю автоматизована, при промисловому виробництві людина втручається двічі – під час посадки та під час збору урожаю», – пояснює Володимир Конограй.

Такий метод вирощування не потребує спеціального посівного матеріалу. «Брали звичайне насіння, приносили навіть зі своїх присадибних ділянок, проте використовуємо в основному голландську селекцію», – уточнює він.

Для аеропоніки UKRAVIT пропонуватиме трикомпонентні збалансовані добрива, наразі тестується лінійка з трьох комплексів, аби повністю забезпечити цикл виробництва.

Такі випробування – справа нешвидка: на дослідження одного препарату йдуть роки. Проте бажаючі займатися аеропонікою вже є. «Люди придивляються, цікавляться технологією, добривами. Бо ту ж саму домашню тепличку можна переобладнати під аеропонне вирощування. За ним майбутнє – кількість населення зростає, усі хочуть мати здорову продукцію, а земельні площі обмежені. Навіть брат Ілона Маска займається будівництвом контейнерів для аеропоніки», – розказав Володимир Конограй.

Найперспективнішою для вирощування в умовах аеропоніки є салатна група – за 25 днів можна отримати готовий продукт, який дуже корисний для організму, містить антиоксиданти та попереджує онкологічні захворювання.

Томатний ліс, експерименти з динею та кукурудзою

Усього в Інституті шість кімнат, де вирощуються рослини без ґрунту. Культури добираються ті, що не потребують запилення, або ж можуть запилюватися вручну.

Все починається з води, котра очищується на осмотичній установці. Далі формується шість бакових розчинів, які подаються системою насосів до рослин. Показники рН розчинів солей, вміст мікроелементів контролюються автоматизовано, за допомогою програми, у якій прописані режим ввімкнення-вимкнення форсунок, час для сну.

Зазираємо до приміщення, де вирощуються томати. Це справжній ліс із помідорів, і їх можна куштувати просто з куща.

У кімнаті з лісовою суницею неймовірний аромат. Збирати такі ягідки, не нахиляючись, – одне задоволення. Запилюють їх вручну, для цього працівник надягає спеціальну рукавичку. «Рослини потрібно любити, як дітей, – посміхається Володимир Конограй, показуючи черговий стелаж. –Тут у нас звичайна суниця, плануємо порадувати колег ягодами на Новий рік».

Із екзотичної флори науковцям інноваційного парку вдалося виростити ялівці з насіння, три модрини європейські. Також заклали жолуді – є плани дослідити вирощування саджанців дуба в умовах аеропоніки. Проводяться експерименти з динею, огірком та навіть кукурудзою.

Весь цей досвід буде корисним для селекціонерів, адже аеропоніка допомагає прискорити процес отримання нових гібридів та сортів. Крім того, проводиться апробація культур відкритого ґрунту.

Нові формули

Зменшити кількість використання агрохімікатів на полях, не знижуючи врожайності, – основне завдання науковців Інституту. Задля цього вони працюють над новими формуляціями, проводять постійне вдосконалення вже існуючих формул. «Є поняття однокомпонентного препарату з однією діючою речовиною, але він проявляє слабшу дію. Починаємо комбінувати, застосовувати комплексний підхід, додавати адьюванти, інші речовини, які виступатимуть каталізаторами, і за рахунок цього можна буде зменшити кількість діючої речовини», – розказав фахівець.

Потужна технічна база і науковці, які всією душею вболівають за свою справу, роблять можливою конкуренцію UKRAVIT із закордонними хімічними гігантами. «Амбіції є. Намагаємося підтверджувати, що українське – це найкраще», – говорять спеціалісти Інституту.

На підкріплення такої думки достатньо додати, що спільними зусиллями хіміків та агрономів щороку створюються декілька препаратів. Розробляється рецептура, далі результат перевіряється в одній лабораторії на діючі речовини, в другій – на рослинах, а потім вже на полі. Тож на один препарат витрачається 5–7 років. Застосування лабораторій із регульованими умовами дає змогу скоротити цей період в рази. В планах Інституту – розширити обсяг надання послуг по ґрунтах та освоїти більше показників по кормах.

«Наука потребує тривалого часу. В нас ще все попереду», – впевнена Ірина Перехрест.

Світлана Цибульська

Стаття опублікована в журналі «Агроіндустрія», грудень 2019 р.

Інфоіндустрія

Читайте нас у Telegram