Жимолость – п’ятий елемент з-поміж ягід чи просто перебільшення?

В Україні росте заікавленість до вирощування такої ягоди як жимолость.
За словами учасників Міжнародного конгресу виробників ягід (Global Berry Congress), високі ціни, малі затрати та невелика конкуренція – ось те, що може спокусити виробників із Північної Європи вирощувати їстівну жимолость.

На думку учасників Міжнародного конгресу виробників ягід, переваги жимолості для виробників із Північної Європи у тому, що затрати на її вирощування не такі вже й великі, ціни на цю ягоду – високі, а конкуренція з боку середземноморських виробників – низька.

Учасники конференції розглянули принади жимолості, яку також називають козолистом, та назвали її «п’ятим елементом з-поміж ягід», що може мати потенціал на багатьох ринках.

Учасники із числа країн-виробників ягід зосередили увагу на плюсах вирощування жимолості, починаючи від статусу супер-їжі, присвоєного їй через вищий, ніж навіть у чорниці, вміст антиоксидантів, закінчуючи стійкістю цієї ягоди до суворого клімату та невеликих затрат на вирощування.

Як стверджує Ян Марк Шульц, керівник відділу закупівель німецької компанії-імпортера SFI Rotterdam, жимолость, зазвичай, спочатку продають у свіжому вигляді, але, у випадку із цією ягодою, усе слід робити навпаки.

За словами Шульца, у жимолості є потенціал. Уже багато виробників задумуються над вирощуванням цієї ягоди, адже в неї є переваги. «Жимолость матиме успіх на ринку свіжих продуктів, але, на мою думку, варто трохи зачекати, оскільки зараз просто її немає вдосталь».

«Якщо спробувати вивести жимолость на ринок свіжих продуктів занадто рано, не маючи достатніх знань про її сорти та смакові якості, можна зруйнувати репутацію ягоди. З іншого боку, якщо використати її в джемах, смузі чи алкогольних напоях, можна приховати будь-які недоліки смаку».

Шульц повідомив про існування певних сумнівів щодо того, чи можна продавати свіжу жимолость у межах Євросоюзу згідно із законодавством про нові види продуктів харчування, та зазначив, що це питання розглянуть у лютому наступного року. Він також додав, що виведення ягоди на ринок Швейцарії влітку цього року, яке відбулось поза вищезгаданим законодавством, покаже таку важливу реакцію споживача.

Лоґі Каселс із канадської компанії-постачальника «LoveHoneyberry» («Любіть Жимолость») заявив, що їх мета – створити у Шотландії групу виробників, котрі б вирощували жимолость на території площею більше ніж 2,000 Га.

За його словами : «Перш за все, треба продавати історію, а смак та якість повинні їй відповідати. У цієї ягоди багато імен, жодне з котрих не є правильним чи хибним, але всі вони мають бути в основі вашої історії. Неважливо, чи це блакитна жимолость, як її називають на Сході та в Японії, чи це джин із жимолості, який так полюбляють у Шотландії ».

«Ця ягода ідеально підходить для смузі. А також чудово, що в Шотландії можна виготовляти вино із жимолості на експорт. Особисто я в захваті від потенціалу її використання у алкогольних напоях – це легка можливість прибутку», – додав Каселс.

Спочатку жимолость вирощували в Японії, Росії та Північній Америці, однак тепер цим займаються також у Німеччині, Польщі та Шотландії, а ще на півночі Китаю.

На думку Пітера Стрімера, члена німецького науково-дослідного інституту федеральної землі Північного Рейну-Вестфалії, переваги цієї ягоди для виробників включають менший тиск із боку середземноморських виробників ягід, адже там клімат занадто спекотний для жимолості, низькі затрати на вирощування та можливість підвищення цін.

Він також повідомив про те, що жимолості, можливо, не загрожує нашестя дрозофіли строкатокрилої – плодової мушки-шкідника – оскільки у цієї рослини період дозрівання відбувається раніше.

«На мій погляд, нам потрібно встановити певні вимоги до якості цієї продукції, аби уникнути суперечностей, які існують зараз. У жимолості короткий термін зберігання у свіжому вигляді, що надає перевагу торгівлі напряму від виробника », – додав Стрімер.

*Жимолость або козолист вирощують у країнах із суворим кліматом

  fruitnet.com

Читайте нас у Telegram