1. Наскільки великий цей удар для сектору?
У минулому році «Кернел» переробив 3,2 млн тонн олійних, з них 2,7 млн тонн соняшнику. За оцінкою самої компанії, це близько 29% української переробки соняшнику. Масштаб великий і коли такий великий покупець припиняє закупівлі, сільгоспвиробники можуть відчути це ще до того, як зупинка позначиться на експорті олії.
2. Скільки експортної виручки під ризиком?
За даними компанії, з тонни соняшнику «Кернел» у середньому отримує 450 кг олії та 380 кг шроту. За середніми експортними цінами минулого сезону олія та шрот разом давали б близько $663 експортної виручки в перерахунку на тонну насіння. Саме товарне насіння експортували в середньому по $597 за тонну. Тобто різниця в експортній виручці становить близько $66 на тонну. Це орієнтир і порядок цифр за минулий сезон. За теперішніх цін картина дуже схожі.
“Тепер уявімо несприятливий сценарій: «Кернел» цілий рік не переробляє соняшник, інші українські заводи цей обсяг не підхоплюють, а всі “минулорічні” 2,7 млн тонн ідуть на експорт як насіння. Що дуже реалістично, адже покупець на український товар точно буде. За цінами минулого сезону олія та шрот із цього обсягу дали б $1,79 млрд експортної виручки, а насіння принесло б $1,61 млрд. Різниця становить близько $177 млн, або 0,76% агропродовольчого експорту і 0,44% усього товарного експорту України за сезон 2025/26. Тобто деякий мінус для експортної виручки є, і це тиснутиме на курс, але він точно не катастрофічний. Це лише сценарій, щоб оцінити швидко порядок впливу, це не прогноз”, – пояснив економіст.
3. ВВП – ситуація цікава, навіть дещо парадоксальна
$66 на тонну показують, скільки додаткової експортної виручки дає переробка. Далі питання просте: скільки коштує сама переробка з урахуванням різниці у витратах на логістику?
“Якщо додаткові витрати менші за $66 на тонну, переробка дає чистий економічний виграш, і Україна втрачає його, коли експортує насіння. Якщо ж витрати перевищують $66, то, як не парадоксально, країна може отримати менше експортної виручки, але економічно виграти: заощаджені ресурси коштують більше, ніж втрачена виручка”, – додав він.
4. Що з цього випливає для політики?
“Як на мене, такі випадки – гарний антиаргумент прихильникам форсованого стимулювання переробки, які кажуть, що це нам дуже допоможе в теперішній час, коли росія блокує експорт. Переробка важлива, безумовно, але робити з неї головну відповідь на блокування портів дуже ризиковано, бо переробка дуже гарна ціль для ворога і це навпаки тільки збільшує ризики в цей непростий час. Дуже сподіваюся, що ця зупинка не стане приводом для нових лобістських ініціатив із вибірковими преференціями”, – підсумував Олег Нів’євський.