Добрива для новаторів від компанії «Єврохім-Україна»

Ринок агрохімічної продукції, реагуючи на нагальні потреби і проблеми українського АПК, серед яких жорсткі кліматичні умови, несприятлива ринкова кон’юнктура, різке подорожчання енергоносіїв та інших технологічних ресурсів, щороку пропонує аграріям нові продукти. Серед них чимало модернізованих традиційних засобів живлення з претензійними і гучними назвами, але сумнівними ефектами. Проте є й справді інноваційні. Як не заблукати у цьому морі хімічної продукції? Зарадити цьому можна двома способами: перевірити на власному досвіді, витративши дорогоцінний час і гроші, які в аграрія ніколи не зайві, або ж повчитися на помилках і досвіді свого колеги першопрохідця. На щастя, є такі підприємства, котрим затісно в рамках традиційних технологій та в межах пересічної врожайності, а тому вони прагнуть подолати цю обмеженість шляхом експериментів. До таких належить «Біотех ЛТД», що у Бориспільському районі на Київщині, яке очолює доктор сільськогосподарських наук, завідуючий кафедрою агрохімії НУБіП Анатолій Бикін. Це господарство можна назвати виробничо-інноваційним. На його полях постійно проводяться якісь досліди, на матеріалах яких протягом останніх двадцяти років було захищено дві докторські, 16 кандидатських, понад сто магістерських робіт. Як відомо, подібне тягнеться до подібного. Тож не дивно, що між інноваційною агрохімічною компанією «ЄвроХім-Україна» та наукоємним агропідприємством «БіотехЛТД» зав’язалася співпраця. Останнє сміливо включило продукти «ЄвроХіму» до своїх технологій, серед них ЮТЕК-46, комплекси COMPO та біопрепарати AGRINOS, які відмінно показали себе в умовах аномально холодної весни та посушливого літа.

Результатами цих досліджень компанія «ЄвроХім-Україна» поділилася з аграріями та науковцями на Дні поля, який відбувся 30 червня в господарстві «Біотех ЛТД».

Генеральний директор компанії Андрій Приходько говорить, що він дуже задоволений співпрацею з «Біотех ЛТД», завдяки якій на полях цього господарства випробувано нові технології вирощування соняшнику, картоплі, сої, кукурудзи, озимої пшениці із застосуванням інноваційних препаратів «ЄвроХіму» і зокрема такого, як «ЮТЕК-46».

Цей препарат представляв науковий співробітник R&D центру ЄвроХім у Майнхаймі(Німеччина) Рубен Лейбнер. Він нагадав про сильні і слабкі сторони карбаміду. Сильна – великий вміст азоту, слабка – досить високий відсоток його втрат після внесення. Хіміки «ЄвроХіму», використовуючи найновітніші досягнення європейських виробників, а також результати власних дослідів, дійшли  висновку, що карбамід, оброблений інгібітором, запобігає втратам азоту в формі NH4. Інгібітор процесу трансформації азоту, яким оброблена гранула, під час розкладення впливає на ферменти уреази, котрі знаходяться в ґрунті, уповільнюючи реакцію розпаду і даючи кореневій системі рослини 7-10 додаткових днів для засвоєння азоту.

 Німецький фахівець познайомив із дослідом, який полягає у визначенні втрат азоту при заробці карбаміду на різну глибину. Наприклад, якщо карбамід вносити на поверхню, рослина може спожити лише 25% азоту. Якщо заглибитися далі на 3, 4 і 8 см споживання азоту збільшується від 25 до 82%. Потім він ознайомив з результатами дослідження, які демонструють засвоюваність азоту при застосуванні ЮТЕК-46. Навіть на поверхні карбамід, оброблений інгібітором, віддає рослинам 75% азоту. Тобто так само, якщо заглибити його в грунт на 4 см. При заробці карбаміду на 4 см ми одержуємо 82% споживання проти 62% віддачі звичайного карбаміду. І чим глибше заробка карбаміду ЮТЕК-46, тим підвищується рівень споживання. Отже, заробка не є обов’язковою операцією при застосуванні ЮТЕК-46 його можна вносити і на поверхню, що суттєво зекономить витрати аграрія. Німецький фахівець також розповів про досліди, які свідчать про те, що застосування ЮТЕК-46 значно ефективніше в плані підвищення врожайності сільгоспкультур.

 Новий препарат ENTEC презентував доктор Нільс Бергер. Це перше представлення цього продукту в Україні. Продукт має у своєму складі 2 форми азоту, амонійну і нітратну, уповільнює процес нітрифікації і стабілізує амонійну форму азоту (NO). Трансформація азоту, яка зазвичай триває від декількох годин до днів, за допомогою стабілізатора сповільнюється до 10 тижнів, при цьому впливаючи на ріст рослин. Обробці підлягають сл. продукти: NPK 23-13-8 NPK 14-14-23 та ін., NP 20-20 +13,5 S

«Ці продукти забезпечують реальну добавку до врожайності, але аграрії самі можуть в цьому пересвідчитися», – підсумовує презентацію Андрій Андрійович Приходько.

Парад технологій агронома Марчука

Поки гості йдуть до стартової точки огляду, уважно придивляючись до посівів бульби, господар розповідає про особливості виробничо-технологічного стилю господарства. У 1995-му почали з овочів борщового набору, проте з 2000-го року вирішили зосередитися на картоплі. Тепер ця культура вирощується на 590 га, це в основному насіння найвищих репродукцій, яке реалізується фермерам, котрі своєю чергою, постачають цей продукт компанії-виробникові чіпсів. Окрім картоплі, тут вирощують сою, кукурудзу, соняшник, озиму пшеницю, ріпак, горох.

–З «єврохімовськими» добривами ми вже працюємо давно, шукаємо нові комбінації, особливо в боротьбі з таким обмежуючим фактором урожайності, як стрес. – говорить Анатолій Вікторович. – І якщо шоку від «хімії» ще можна уникнути, то температурне потрясіння передбачити неможливо. А тому йде пошук тих систем, які дозволяють утримати в рослині оптимальний чи хоча б мінімальний обмін речовин у період двох місяців найбільшої спеки. Цього ми намагаємося досягти за рахунок позакореневого підживлення препаратом Aгрінос-Б. Ще коли не було спеки, зробили дві обробки, препаратами, які в певних співвідношеннях містять стимулятори росту в тому числі й гормональні речовини, ауксини і цитокиніни…

Тим часом, головний агроном ДП «ЄвроХім-Україна» Ілля Марчук та агрохімік компанії Володимир Забалуєв знайомлять із дослідами, які проводяться на площах «Біотеху». Картопля, озима пшениця, соя, кукурудза, ріпак, соняшник вирощуються за сімома-десятьма варіантами агрохімічних технологій в рамках програми «Мінеральні добрива: інновації і перспективи», котру започатковано, аби знайти оптимальні схеми живлення, за яких можна одержати врожай кукурудзи 10-11 т, пшениці – 8-10, ріпаку 4-4,5, сої – 3,5- 4, картоплі – 30 тонн. Площа полігону становить 55 га, на темно-сірих підзолистих грунтах. Одразу можна переконатися в ефективності додавання в схеми живлення окремих культур нового препарату ЮТЕК-46. Рослини, які його «скуштували», добре переносять спеку, помітно випереджають у вегетації своїх сусідів.

«За результатами минулого року на варіантах вирощування озимої пшениці, де було застосовано UTEC була зафіксована добавка врожаю 5-6 відсотків, щоправда різниці по якості зерна не помічено. UTEC- добриво, яке дає змогу вносити меншу кількість добрив за рахунок мінімізації втрат азоту», – пояснював Володимир.

А ось п’ятий варіант досліду на озимій пшениці. З усього видно, що він один із найвдаліших. Тут було внесено ранньої весни поверхнево N30 + S8(KAC+ S), потім у фазі трубкування проведене прикореневе підживлення N30+S5(КАС+S), у цій же фазі внесено нутримікс за нормою 1,0 кг/га позакоренево, цей же препарат у такій же нормі використано у стадії колосіння. «Ви бачите, що на даний момент пшениця стоїть ще трохи зеленувата, тобто за цієї комбінації продовжується період дозрівання пшениці на 3-4 дні, і ми розраховуємо на прибавку врожайності та на покращення якості зерна. Після жнив ми всім надішлемо показники врожайності всіх варіантів», – пообіцяв агрохімік.

На ріпаку творив дива препарат Aгрінос-Б. На одному із варіантів навесні було проведено перше підживлення за схемою KAC+S, через 20 днів її повторили, але вже в поєднанні з Aгрінос-Б в нормі 2л/га, перед бутонізацією зробили теж саме. І вже на момент цвітіння можна було помітити різницю з іншими варіантами. Рослини на цій площі вищі на 5-6 см.

Оскільки під час цього параду технологій живлення був присутній представник «ТОВ «Агрінос-Україна» Юрій Джура, ми запитали його про походження нового біологічного препарату, його призначення та механізм дії.

 Цей препарат незамінний при стресах, яких зазнають рослини, пояснював Юрій. Коли нормальне живлення зупиняється, Агрінос-Б дає рослині «біогенізовані» елементи живлення. Стреси можуть бути температурні: коли Т – нижча від потреби, чи, навпаки, вища; від надміру води, чи її дефіциту; порушення газообміну(асфіксія); порушення живлення в грунті чи повітрі; механічні пошкодження стихійними явищами чи технікою; від внесення високих доз добрив чи пестицидів; хімічних опіків та інші.

Якщо традиційні продукти містять один вид поживних речовин: протеїни, амінокислоти, або мікроелементи, то Агрінос – комплекс біодоступних поживних речовин, які рослина може споживати одночасно. Застосування цього комплексу природніх речовин, що містяться в препараті зберігає життєдіяльність рослин в стресових умовах на різних етапах росту і розвитку підсилюючи метаболізм та надаючи біодоступні елементи живлення. Біоферментація сировини забезпечує біодоступність елементів живлення та сепарацію D-амінокислот бактеріями(в розчині залишаються L-амінокислоти) Можливість міксування із добривами та пестицидами(обмежень досі не виявлено. В цьому господарстві використано Агрінос-А із КАС на пшениці і ріпакові, Агрінос-Б на решті культур.

Завдяки цьому спектр ефективної дії цього препарату зростає колосально, стабільність його дії дуже велика, і чим складніша ситуація складається на полі в системі живлення, тим більший ефект. Про це свідчать численні досліди і широке промислове застосування препарату. Так, використання цього препарату дало змогу одержати прибавку врожайності кукурудзи на зерно на рівні 10-14%,  урожай пшениці збільшився на 12%, врожайність томатів у плівкових теплицях зростає на 15-20% при суттєвому збільшенні виходу високотоварних плодів. Подібні результати отримано і при застосуванні на картоплі та суниці.

Добра основа для стабільних врожаїв

Учасники Дня поля оглянули також досліди на посівах сої, кукурудзи, та соняшнику.

–Щойно ви ознайомилися з проміжними результатами нашої програми «Мінеральні добрива: інновації і перспективи», – підсумовує огляд головний агроном ДП «Єврохім-Україна», кандидат сільськогосподарських наук Ілля Марчук. – Використали насіння найвищих репродукцій. Посіви чисті. Бачимо, що біологічний врожай пшениці – 8,5-9 тонн, ріпаку – 4,5 тонн, картоплі – 30 тонн, соя і кукурудза через приморозки, що були у травні, на жаль, не дадуть бажаного результату. Програма передбачає по всіх культурах інтенсивні ранньо-весняні і весняно-літні підживлення різними компонентами, які спрямовані не тільки на підвищення врожайності, а й якісних показників. Застосовували різні комбінації добрив. Пшеницю, наприклад, підживлювали традиційною аміачною селітрою, а також поєднували КАС із сіркою, застосовували карбамід і нове добриво ЮТЕК-46. Додавали препарати серії COMPO – висококонцентровані мікродобрива, які містять крім всіх 5 макро-мікроелементів, ще й сірку і магній. На зерновій групі – Нутрімікс, а на картоплі, ріпаку і сої – Нутрібор, вони всі хелатовані. Нагадаю, що 10 травня наші посіви кукурудзи і сої під час зниження температури до 4-6 градусів пережили сильний стрес. Аби врятувати їх, застосували антистресовий препарат Агрінос-Б, і дякуючи йому, це нам вдалося. Бо в багатьох господарствах Київщини ці культури постраждали настільки, що їх довелося пересівати.

По озимій пшениці найкраще виглядає варіант, де застосовували Діамофоску 10-26-26, а підживлення проводили КАС із сіркою в комбінації з Нутріміксом. По кукурудзі до посіву вносили Нітроамофоску 23-13-8 по 500 кг/га і проводили кореневе підживлення ЮТЕК-46. По соняшнику застосовували Нітроамофоску 14-14-23 та комбінацію КАС плюс сірка, а також прикореневе підживлення ЮТЕК-46. На картоплі: Нітроамофоска 14-14-23 по 410 кг/га, як основне удобрення з осені, а підживлювали знову ж таки КАС із сіркою плюс Нутрібор в комбінації з Агріносом-Б. На  сої застосовували невисокі дози азотних добрив, бо це культура азотофіксуюча: по 300 кг/га Нітроамофоски 10-26-26 і комбінували прикореневе підживлення КАС з Нутрібором; на ріпаку: Нітроамофска 10-26-26, а також КАС із сіркою плюс Нутрібор.

Зараз ми розробляємо структуру урожаю озимої пшениці і ріпаку, будемо визначати якісні показники насіння і очікуємо що ця програма буде доброю основою для виробництва, яка забезпечить стабільні врожаї…

Олександр КАРПЕНКО.

Інфоіндустрія

Читайте нас у Telegram