«Хлорне питання» на овочевих і не тільки

У гонитві за економічними вигодами фермери часом не приділяють належної уваги характеристикам того чи іншого добрива. Для розрахунку беруть вміст основного елемента живлення, а супутній сприймається як додатковий і не завжди позитивний «бонус». Більшість аграріїв схиляються до думки, що добрива, які містять хлор, небажано застосовувати під овочеві… Чи це насправді так? Спробуємо розібратися…

Хлорвмісні добрива із високим вмістом хлору представлені на ринку декількома позиціями: NH4Cl, CaCl2 та KCl. Саме останній варіант є найбільш популярним. І ця популярність хлориду калію економічно виправдана: 1 т коштуватиме орієнтовно 340 $. Для порівняння за 1 т сульфату калію потрібно доплатити ще 460 $, а за 1 т каліймагнезії (Patentkali) – більше 1000 $. Якщо до цього додати високий вміст діючої речовини у KCl, то стає зрозуміло, що це добриво, з економічної точки зору, ідеально підходить для закриття питання калійного живлення будь-якої культури. Проте в додачу до 100 кг калію внесеться 90 кг хлору. Враховуючи високу потребу овочів у калії виникає логічне запитання: що робити із «шкідливим» елементом?

Як уникнути перенасичення ґрунту хлором
Безумовно, дієвим вирішенням «хлорного питання» є правильний підбір строку внесення. Зазвичай, хлорид калію разом із фосфорними добривами намагаються внести з осені під основний обробіток ґрунту. Аргумент такої операції – хлор промиється із кореневмісного шару, а калій залишиться на оптимальній глибині для культури. Це цілком виправдано. Так, у досліді із міченими атомами через 3 міс. після внесення добрив на зиму у шарі ґрунту 0-40 см залишалося до 2% від внесеного хлору. За внесення влітку – через 3 місяці у верхньому шарі лишалося 10-16% (Welte E., 1979).
Цікаво, а що за осіннього внесення відбувається із калієм? Цей елемент вважається малорухливим. Проте науковцями встановлено, що калій залежно від типу ґрунту може за рахунок дифузії пересуватися на 1 мм за день. Залежить це безпосередньо від ґрунтових і погодних умов. За рахунок вимивання солей калію можна втратити близько 20 кг/га цього елемента. Таким чином, ми очікуємо хороших умов для калійного живлення, а реально отримуємо додаткові втрати. Цієї проблеми можна уникнути, вносячи калій хлористий навесні під культивацію. В першу чергу, це стосується ґрунтів легкого гранулометричного складу з промивним або періодично промивним режимом зволоження. Саме за таких умов можна уникнути проблем перенасичення ґрунтового розчину хлором. Хлориди є дуже рухомими сполуками і можуть мігрувати до 1 см за день. Тобто частина хлору промиється вниз по профілю, а інша – промиватиметься із боковим внутрішньоґрунтовим стоком під час сніготанення (особливо на середньо– та важкосуглинкових ґрунтах).
Здавалося б, хлориди промиються у нижні горизонти і проблем із хлором виникати не буде. Але у міграції хлору по ґрунтовому профілю є дві закономірності: 1) відсутність накопичувального бар’єра; 2) активна міграція хлору у ґрунті з низхідними і висхідними потоками.
Результати багаторічних досліджень на сірому лісовому ґрунті показали, що як на ділянках без застосування добрив, так із систематичним внесенням підвищених норм хлориду калію на фоні азотно-фосфорних добрив під овочеві культури, хлор рівномірно розподілявся по ґрунтовому профілю. Наприклад, на ділянках «NPK2» норми KCl під капусту становили 370 кг/га, картоплю – 270 кг/га, проте вміст істотно не відрізнявся від варіанту без добрив.

Що впливає на розподіл хлоридів
Закономірність рівномірного розподілу хлору по ґрунтовому профілю не буде однаковою для всіх ґрунтово-кліматичних умов. Так, систематичне застосування калію хлористого на важкосуглинкових ґрунтах може зумовити накопичення хлору у верхньому шарі. Вміст хлору буде залежати і від погоди, і від хімічного складу ґрунтотворної породи. Крім того, на розподіл хлоридів у ґрунті безпосередньо впливатиме полив, а точніше якість поливної води. Ця технологічна операція є обов’язковою для отримання високих врожаїв овочів. Проте полив водою, що є не придатною за вмістом хлоридів або з підвищеною їх концентрацією, призводить до небажаних наслідків для культур, що ростуть, і наступних у сівозміні. Полив водою з низьким вмістом хлоридів (<70 мг/л) також буде впливати на перерозподіл хлору по ґрунтовому профілю. (Таб.1).
Ось чому для встановлення можливості і доцільності внесення хлорвмісних добрив необхідно перевіряти стан ґрунту на вміст солей загалом і хлору зокрема, пам’ятаючи, що майже весь ґрунтовий хлор є водорозчинним. Чому ж так важливо перевіряти засоленість верхнього шару?
Сольовий індекс
Одна із основних проблем у застосуванні хлориду калію під овочеві – його сольовий індекс. Добрива із високим сольовим індексом можуть негативно впливати на ріст і розвиток кореневої системи. Як бачимо із таблиці, цей показник для KCl є найвищим серед сполук калію. Ось чому необхідно уникати контакту насінини або розсади із цією сіллю. З цієї точки зору, варто звернути увагу і на припосівне удобрення. До складу тукосумішей або нітроамофоски також входить хлорид калію, який, безумовно, підвищить загальний сольовий індекс добрива.(Таб. 2)
Вносячи калій хлористий, потрібно враховувати інтенсивність споживання катіону К+ та аніону Cl– із добрива, антагонізм та синергізм елементів живлення у ґрунті. Так, іони Cl– зумовлюють підвищене поглинання кальцію і, таким чином, призводять до звуження співвідношення K:Cl, в той час як Ca:K зміщується на користь кальцію. Як наслідок, можуть виникати фізіологічні симптоми дефіциту K.
Врахувавши всі нюанси щодо властивостей добрива та ґрунту, останнє і вирішальне слово – за вибором культури. Саме від того, яка овочева культура буде вирощуватися, залежить кількість калію хлористого від загальної норми, яку можна вносити. За показником солестійкості овочеві поділяються на групи: нестійкі – кукурудза, морква, огірок, редька і розсада всіх культур: помітно знижують урожайність, гальмується ріст або гинуть при засоленні 0,1–0,4%; середньостійкі – цибуля, томати, ріпа: витримують засоленість до 0,4–0,6%; високостійкі – буряк, баклажан, капуста, гарбуз, кавун: витримують засолення до 1%.
Загальні симптоми токсичності хлору в рослинах проявляються через некроз країв листя, в першу чергу, на старих. Надмірний опік листя в кінцевому результаті може призвести до його опадання. Проте дуже важко діагностувати токсичність хлориду. Негативні зміни можуть зумовити інші елементи, які, як правило, поглинаються разом з хлором (наприклад, натрій). Крім зовнішніх змін, рослини суттєво відстають у рості і розвитку. В кінцевому результаті буде недоотримано врожай культур. Якщо цибуля за вмісту хлору у ґрунті 1100 мг/кг втратить близько 10%, то 360 мг/кг – зумовить зниження врожаю на 25% (CoUvenhoven et al., 1975).
Вибір хлориду калію серед калійних добрив може по-різному впливати на урожайність. При чому у різних дослідженнях на одній і тій же культурі можна отримати досить суперечливі результати. Так, за вирощування гороху у Німеччині та Австрії кращі результати отримано при внесенні сульфату калію і каліймагнезії, а в Англії, США і Швейцарії – кращими були ділянки із KCl (Uebel E., 1979). Це ще раз підкреслює необхідність комплексного підходу до вибору добрив для конкретної овочевої культури.

Як овочі у Вас не активісти –
Листок ледь виліз і уже поблід:
То це рослина точно хоче їсти,
Але лише не калію хлорид!

Значні норми внесення калію хлористого на українських полях зумовили високий вміст хлору у верхньому шарі більшості типів грунтів.. Тому дуже рідко можна зустріти рослини, на яких проявляється ознаки його нестачі: листки неправильної форми із чітко вираженим міжжилковим хлорозом, в’янення молодого листя. Винос хлору з продукцією овочівництва є відносно невисоким. Так, томати з урожаєм 40 т/га виносять 27 кг/га цього елемента. Проте не варто забувати про необхідність цього елемента для протікання фізіологічних процесів
у рослинах.
Одна із основних функцій – регулювання роботи продихів. Робота в тандемі з калієм є необхідною для правильного функціонування цих органів у листках. У дослідженнях на цибулі (Heide Schnabl, 1980) продихи не відкривалися під діє імінодіацетату калію. Відкриття продихів спровокувало лише нанесення KCl.
Хлор сприяє оводненню клітин. Подібну функцію може виконувати аніон SО4-, але при рівній концентрації калію KCl виробляє більше осмотично активних іонів, ніж сульфат калію. Обидва аніони Cl– і SО4– є колоїдно активними, що регулюють вміст води в рослині, але більш сильно гідратований іон хлору має більший ефект, а отже, і більш ефективний у зниженні транспірації і збільшенні поглинання води. Така особливість хлорних добрив може використовуватися для отримання вищих врожаїв овочевих культур за рахунок накопичення вологи. Якщо ж овочі потрібно зберігати протягом тривалого часу, то перевагу віддають іншим формам калійних добрив.

Доцільні на шпинаті
Хлорні добрива доцільно використовувати замість нітратних, щоб зменшити вміст нітратів у рослинах-акумуляторах (шпинат, салат, капуста). Накопичення хлориду у вакуолях знижує потребу рослини у нітратах, які активно включаться до азотного обміну з подальшим утворенням амінокислот і протеїнів. Таку властивість хлорвмісних добрив використовують для зупинки споживання азоту за декілька днів перед збором врожаю. Особливо сильно антагонізм між хлоридами і нітратами проявляється у листках.

Щоби вологи вистачало в вакуолі
І щоб нітрати не втрапляли у затор,
Ви дайте для капусти трохи солі –
Тієї, що йменують калій хлор!

Для культур, які не стійкі до високого вмісту хлору в ґрунті, хлорвмісні добрива у правильних пропорціях з іншими також давали позитивний результат. Так, на моркві від комбінації KCl + Ca(NO3)2 отримували найвищий урожай з дуже високим вмістом каротину і вітаміну С, а комбінація KCl + K2SО4 сприяла високому вмісту сухої речовини, вуглеводів, мінералів і вітаміну С. Подібні результати отримано й на інших культурах. Хлорвмісні добрива у «розумних» кількостях позитивно впливають на боротьбу з хворобами рослин (стеблова гниль кукурудзи, гниль томатів і т.д.).

Підсумовуючи вище написане, пам’ятайте: варто періодично перевіряти вміст солей та водорозчинного хлору у ґрунті, контролювати якість поливної води, враховувати біологію культури та напрям використання продукції. Хлор – це елемент живлення, з яким треба поводитися дуже акуратно. І головне: не варто забувати про інші елементи живлення, тому що невеликі кількості хлору рослина для себе зможе знайти у ґрунті, а нестача інших макро– і мікроелементів може призвести до погіршення якості продукції та суттєвого зниження врожайності.

Олексій Тарасенко