Інновації у сфері розвитку агрохімічної галузі

 Сучасний стан і розвиток агрохімічної галузі України викликає великий інтерес і деяке занепокоєння, що зумовлено процесами, які сьогодні відбуваються в економіці держави. Агрохіміки, як науковці, так і практики обмінювалися досвідом в Києві  14 травня.

З нагоди Дня науки ДУ «Держґрунтохорона» спільно з НДЦ «УкрНДІспиртбіопрод» зібрали науковців, підприємців, експертів та представників державної влади на засідання «круглого столу»: «Сучасні наукові дослідження, розробки, інновації у сфері розвитку агрохімічної галузі». У заході, крім фахівців установ-організаторів, взяли участь науковці ННЦ «Інститут землеробства НААН», ДП МНТЦ «Агробіотех НАН та МОН України», НУБіП України, представники Інформаційної компанії «Інфоіндустрія», ДП «Агроцентр ЄвроХім-Україна», компанії «ВІТЕРА УКРАЇНА».

Відкриваючи засідання, Генеральний директор ДУ «Держґрунтохорона» Ігор Яцук ‘підкреслив важливе значення науки та зазначив, що «економіка жодної держави не розвивалася, якщо не була підкріплена науковими знаннями».

Анатолій Рудюк, начальник відділу Департаменту землеробства та технічної політики в АПВ у вступному слові зазначив важливість розвитку агрохімічної галузі для сільського господарства, наголосивши, що від науковців держава очікує нових розробок і пропозицій щодо розвитку перспективних напрямів у цій галузі.

Цікаві й інформативні доповіді спікерів, у яких піднімалися актуальні та, часом, болючі питання, демонстрації інновацій на ноу-хау спонукали присутніх до жвавої дискусії і обговорення. Сучасний стан і розвиток агрохімічної галузі викликає великий інтерес і деяке занепокоєння, що зумовлено процесами, які сьогодні відбуваються в економіці держави. Всіх присутніх хвилює сучасне і майбутнє сільського господарства, яке значною мірою залежить від агрохімічної галузі.

Євген Ярмоленко, завідувач відділу ДУ «Держґрунтохорона|» у своїй доповіді зазначив, що, за даними науковців різних країн світу, від 40 до 70 % отриманого врожаю припадає на застосування мінеральних добрив. Незважаючи, що останніми роками в Україні спостерігається зростання обсягів застосування мінеральних добрив, 70 % їх становлять азотні, а співвідношення NPK складає 1:0,2:0,2, що далеке від науково обґрунтованого (1:0,8:0,8) і не дає очікуваних результатів. Через різке скорочення поголів’я великої рогатої худоби (з 21,1 млн у 1990 році до 1,3 млн у 2014) та критично низький рівень застосування органічних добрив (0,5 т/га) поповнення запасів гумусу та поживних речовин необхідно здійснювати за рахунок альтернативних видів добрив, якими можуть слугувати сидерати, пожнивні рештки тощо. За даними філій ДУ «Держґрунтохорона», площа, на якій заробляються в ґрунт солома і сидерати, значно збільшилася.

Продовжуючи тему «круглого столу», Дмитро Гордійчук, керівник ІК «Інфоіндустрія» у своєму виступі наголосив: «Сьогодні наша наука і держава – це сервіс для українського суспільства і економіки. Тому ми всі повинні покладати максимум зусиль, щоб вони сервісно працювали для суспільства». Велику зацікавленість учасників засідання викликало глибоке аналізування виробництва і споживання засобів захисту рослин та мінеральних добрив в Україні. Дмитро Гордійчук відзначив низький рівень розвитку українського ринку засобів захисту рослин, що зумовлено абсолютною імпортозалежністю та прив’язаністю до курсу долара. Однак ринок мінеральних добрив дуже динамічний і перевищує, наприклад російський у 3–4 рази, а за рівнем активності наближується до Китайського. З 2010 року в Україні значно зросло споживання карбомідно-аміачної суміші до 400 тис тонн.

У своєму виступі Ілля Марчук, доцент кафедри агрохімії НУБіП, головний агроном мінерально-хімічної компанії «ЄвроХім», к.с.-г.н. представив новинки складно-змішаних мінеральних добрив компанії, зокрема нові марки нітроамофоски. За його словами, основними причинами низької ефективності мінеральних добрив в Україні в порівнянні з розвиненими країнами світу і провідними агрохолдінгами є: відсутність консалтингового підходу до розрахунку норм і доз удобрення з урахуванням рівнів родючості ґрунту, кліматичних умов і фізіологічних потреб рослини; необґрунтоване співвідношення елементів живлення в нормі чи дозі стосовно ґрунту і потреб культури, особливо з урахуванням генотипу нових сортів і гібридів та їх кінцевого призначення; досить слабка адаптація елементів живлення добрив в ґрунті (втрати, трансформація, доступність) і культури, щоб забезпечувало максимальний коефіцієнт їх споживання; порушення способів і строків внесення з урахуванням ґрунтово-кліматичних умов, організаційного і фінансового стану підприємства.

Сергій Адаменко, директор Департаменту науки і агрохімічного сервісу компанії «ВІТЕРА УКРАЇНА», к.с.-г.н. представив для присутніх розроблену підприємством концепцію управління мінеральним живленням культур. Вона включає: локальне застосування органо-мінеральних добрив марки «U●PHOS», збалансованих за N, P, K, Mg, Ca, Mn, Fe, B, Cu, Zn, Mo, Co + гумати за результатами агрохімічного аналізу ґрунту; передпосівну обробку насіння культур мінеральним живленням, антистресантами, полісахаридами та фітогормонами; позакореневі підживлення культур унікальними добривами-коректорами дефіциту мінерального живлення, антистресантами, фітогормонами, водоростями, вітамінами тощо.

У своєму виступі Станіслав Дегодюк, завідувач відділу агрохімії ННЦ «Інститут землеробства НААН», к.с.-г.н. наголосив, що на сучасному етапі розвитку землеробства розробка систем удобрення сільськогосподарських культур повинна бути адаптована до ґрунтово-кліматичних і ландшафтних умов, економічних та технічних можливостей господарств, а також їх спеціалізації. Головна ідея повідомлення – це максимальне залучення відновлювальних ресурсів в систему удобрення. Також Станіслав Дегодюк розповів про результати досліджень застосування органо-мінеральних біоактивних добрив нового покоління і звернувся з проханням до представника Мінагрополітики про необхідність заборони застосування органічних добрив, зокрема курячого посліду, в нативному вигляді (без компостування).

Сергій Пономаренко, директор ДП МНТЦ «Агробіотех НАН та МОН України», д.б.н. проінформував учасників «круглого столу» про регулятори росту рослин для органічного землеробства, зокрема, такі препарати як Біолан, Стімпо, Емістим С, Радостим та ін. Дослідження підприємства свідчать про високий позитивний вплив препаратів на схожість насіння, ріст і розвиток культур, їх якість і урожайність стійкість проти хвороб, мікрофлору ґрунту тощо.

Усі учасники заходу зійшлися на думці, що такі заходи важливі і проводити їх необхідно регулярно.

DSC_0715DSC_0711DSC_0703DSC_0701iogu.gov.ua

Читайте нас у Telegram

Пов’язані теми:

Популярні Новини

Підпишись на Infoindustry