Кількість сортів озимої пшениці в Держреєстрі України збільшилася в 11,7 раз

 Липень-серпень - активна пора вибору насіння для сівби озимих. Ринок цього продукту сьогодні активізувався. Треба, сказти, що сьогодні аграріям є з чого вибирати. Якщо в 1991 році в Державному реєстрі було зафіксовано 1895 сортів, то станом на 1 січня 2019-го – 8871. Зокрема кількість сортів озимої пшениці збільшилася в 11,7 раз, кукурудзи та соняшнику без батьківських компонентів – відповідно у 21,8 та 45,2 раз, ячменю – у 7,3,  кормових – у 2,1, технічних – у 6,8, овочевих, баштанних – у 9,6 раз. Про це пише "Інфоіндустрія".

Сталися зміни в структурі Держреєстру сортів. Якщо у 1991 році частка вітчизняних сортів становила 47%, то сьогодні – 44%. У сегменті озимої пшениці наші сорти поступилися на 8%, але все одно продовжують домінувати із показником 72%, а от у групі сортів кукурудзи та соняшнику відбувся обвал майже удвічі, за сортами технічних культур ми скотилися із 73% до 24%, картоплі із 59% – до 41%, зате за сортами плодово-ягідних культур виросли з 54% до 85%, декоративними, ефіроолійними та лікарськими з 41% – до 91%. Однак революція сортової кількості, не призвела до революції якості. Аграрії, спокусившись на гучну назву та блискучі характеристики сорту, втрачають рік-два, щоб зрозуміти, що йому підсунули шило в мішку. Незважаючи на кількаразове збільшення сортового складу в Реєстрі, урожайність зернових упродовж останніх 27 років збільшилася всього на 20%.

Насіннєва галузь України налічує 596 суб’єктів насінництва, 47 заводів, які щороку виробляють 2-3 млн тонн насіння. Загальна ємність ринку становить близько 26,4 млрд грн. Установи НААНУ залишаються ключовим гравцем на ринку насіння, їхня частка становить 60%, але обсяги  виробництва зменшилися. Якщо в 2013 році було вироблено 68 тис тонн насіння і реалізовано 47,6 тис тонн, то 2018-му відповідно – 42,6 тис тонн і 27,8 тис тонн. Тобто впали не лише показники виробництва, а й товарності. Насіння українського виробництва користується також попитом у Білорусі, Молдові, Казахстані. Торік цього продукту було експортовано до цих країн на $11 млн. У той же час імпортовано на $484 млн, причому вартість експортованого насіння удвічі вища від, того що імпортується. В структурі імпорту теж відбулися зміни, якщо у 2013-му було ввезено 18,3 тис тонн насіння соняшнику, а кукурудзи – 47,9 тис тонн, то у 2018 імпорт насіння соняшнику зріс до 29,9 тис тонн, а кукурудзи, навпаки, впав до 35,8 тис тонн.

 Насіння озимої пшениці в 2018 році перевищувало попит на 855 тис тонн, озимого ячменю на – 250 тис тонн, ярого ячменю – на 325 тис тонн, гречки – на 24 тис тонн, а от гороху, кукурудзи, соняшнику бракувало. Від’ємний баланс насіння цих культур становив відповідно мінус 38,2 тис тонн, 70,4 тис тонн, 9 тис тонн.