Розміри штрафів досить значні:
- на юридичних ociб – у poзмipi від 20 до 30 мінімальних заробітних плат (від 94 460 грн до 141 690 грн);
- на фізичних ociб-підприємців – у poзмipi від 11 до 20 мінімальних заробітних плат (від 51 953 грн до 94 460 грн).
Що ж треба зробити оператору ринку харчових продуктів, щоб працювати у правовому полі та не потрапити в пастку Держпродспоживслужби? Про це спілкуємося з Олександром Брильовим, адвокатом, партнером юридичної компанії «Legal Partner».
– По-перше, давайте розберемося, хто є оператором ринку, на кого поширюється дія Закону України № 771 «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», – каже Олександр. – Оператор ринку харчових продуктів — суб’єкт господарювання, в управлінні якого перебувають потужності, на яких здійснюється первинне виробництво, виробництво, реалізація та/або обіг харчових продуктів та/або інших об’єктів санітарних заходів.
До операторів ринку належать фізичні особи, якщо вони займаються виробництвом та/або обігом харчових продуктів або інших об’єктів санітарних заходів. Оператором ринку також вважається агропродовольчий ринок.
– Для нашої розмови також важливо розуміти, що таке потужності.
– Потужності — споруди або комплекс споруд, приміщення, будівлі, обладнання та інші засоби, включаючи транспортні засоби, а також територія, що використовується у виробництві та/або обігу об’єктів санітарних заходів».
Об’єкти санітарних заходів — це продукти харчування, тварини, призначені для споживання людиною, а також допоміжні матеріали для переробки та матеріали, що контактують з харчовими продуктами.
Cуб’єкти господарювання, що підпадають під термін «оператор ринку», які хоч якимось боком причетні до виробництва, та/або транспортування, та/або зберігання, та/або продажу харчових продуктів, зобов’язані провести державну реєстрацію згаданих «потужностей». Виняток — тільки ті суб’єкти, які на певні види діяльності отримують експлуатаційні дозволи, і тільки щодо потужностей, задіяних у таких видах діяльності.
Тобто під реєстрацію потужностей потрапляють особи, які здійснюють будь-які стадії виробництва продуктів харчування, громадське харчування, оптові та роздрібні торговці продуктами харчування, перевізники продуктів, овоче-фруктово-продуктові склади та низка інших «операторів ринку».
У законі можна зустріти 2 основних процедури, необхідних для здійснення операторами ринку – експлуатаційний дозвіл і реєстрація потужностей.
– Кому необхідно отримати експлуатаційний дозвіл, а кому зареєструвати потужності?
– Якщо оператор ринку виробляє продукцію тваринного походження, то він зобов’язаний отримати експлуатаційний дозвіл. Якщо ж оператор ринку займається тільки вирощуванням продукції рослинного походження, то йому потрібно зареєструвати потужності згідно з Законом України «Про основні засади та вимоги до безпеки харчових продуктів» і впровадити систему HACCP.
– Як пройти реєстрацію?
– Операторові ринку необхідно звернутися до свого територіального органу ДПСС із заявою про держреєстрацію потужності (форма — у додатку 1 до Порядку № 39), засвідчену(і) підписом керівника або власника потужності. Заява може бути подана як у паперовому, так і в електронному вигляді (з використанням посиленого сертифіката електронного ключа в установленому порядку). Держреєстрації підлягає кожна окрема потужність, що є в управлінні оператора ринку (п. 1.6 розд. І Порядку № 39). Кількість заяв має дорівнювати кількості потужностей, що реєструються.
У заяві зазначається адреса потужності. Майте на увазі, що адресою потужності, яка є транспортним засобом або іншим рухомим майном, вважається місцезнаходження (місце проживання) оператора ринку, в управлінні якого перебуває така потужність.
На тлі усього цього якось дивно виглядає те, що у формі заяви (і в держреєстрі таких потужностей) не фігурує «найменування» (або «вид/тип») потужності, що реєструється, — там зазначається тільки вид діяльності, в якому використовуватиметься конкретна потужність. Так, маючи за однією адресою 50 різних потужностей (наприклад, холодильне обладнання, холодильні вітрини тощо), що використовуються в одному й тому ж виді діяльності, оператор ринку, виходячи з п. 1.6 розд. І Порядку № 39, формально має подати до свого тероргану ДПСС 50 штук заяв абсолютно однакового змісту…
Найприємніше. Державна реєстрація потужностей здійснюється безоплатно протягом 15 робочих днів після отримання заяви про таку реєстрацію, про що ДПСС сповіщає оператора ринку протягом 5 робочих днів після проведення реєстрації. Якщо реєстрація протягом цього строку не закінчена, то терорган ДПСС передає заявнику письмове обґрунтування причин відмови у реєстрації або продовження строку реєстрації (не більше ніж на 15 днів).
Існує дві причини для відмови у реєстрації Порядок № 39: заяву подано не за формою (з додатка 1 до Порядку № 39) та в заяві наведено неповну інформацію.
Реєстрацію здійснюють органи ДПСС у спеціальному реєстрі, який вони ведуть в електронному вигляді, доступ до реєстру відкритий (безоплатний та безперервний) на веб-сайті Держпродспоживслужби (http://www.consumer.gov.ua).
Важливо, що заява на реєстрацію потужності має подаватися до тероргану ДПСС не пізніше ніж за 10 днів до початка роботи потужності. Тобто усі працюючі й ще не зареєстровані потужності, починаючи з 8 квітня 2019 року, працюють «на пташиних правах».
Тому «зобов’язаним» особам, напевно, варто поспішити з цією реєстрацією, щоб їх потім не почали тероризувати тероргани ДПСС. Адже за непроведення такої реєстрації передбачено адміністративну відповідальність у вигляді штрафу.
– Скільки коштує недотримання цієї норми Закону?
Відповідальність встановлена Законом України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин».
З поміж основних порушень, що стосуються потужностей можна виділити:
- виробництво та/або обіг харчових продуктів або кормів з використанням незареєстрованої потужності, якщо обов’язковість її державної реєстрації встановлена законом, (штраф за порушення юридичними особами – 20 мінімальних заробітних плат, фізичною особою – підприємцем – у розмірі 11 мінімальних заробітних плат;)
- виробництво, зберігання харчових продуктів або кормів без отримання експлуатаційного дозволу на відповідну потужність, якщо обов’язковість його отримання встановлена законом, (штраф за порушення юридичними особами – 30 мінімальних заробітних плат, фізичною особою – підприємцем – у розмірі 20 мінімальних заробітних плат;)
- невиконання визначеного законом обов’язку щодо впровадження на потужностях постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР), (штраф за порушення юридичними особами – 30 мінімальних заробітних плат, фізичною особою – підприємцем – у розмірі 15 мінімальних заробітних плат;)
Тобто, розміри штрафів досить суттєві, для юридичних осіб від 94 460 грн до 141 690 грн, для фізичних осіб- підприємців від 51 953 грн до 94 460 грн.
– На які ще тонкощі слід звернути увагу?
– Оператор ринку зобов’язаний повідомляти тероргану ДПСС про зміни в інформації про оператора ринку та потужність не пізніше 10 робочих днів з дати настання таких змін.
Експлуатаційний дозвіл, що діє на момент набрання чинності Законом України “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів”, продовжує свою дію після набрання чинності цим Законом та не потребує заміни (п.4 ст.66).
Відповідно до вимог ст.21 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», оператори ринку, діяльність яких пов’язана з харчовими продуктами, у складі яких є необроблені інгредієнти тваринного походження (крім малих потужностей), з 20.09.2017 року зобов’язані запровадити систему аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР).
– Як дізнатися про те, що до мене іде інспектор ДПСС?
– Взагалі то про перевірку не повідомлятимуть. Більш того, представники місцевого управління Держпродспоживслужби можуть нагрянути на підприємство з перевіркою в будь-який момент без попередження. Але дізнатися про плани Держпродспоживслужби можливо, для цього треба зайти на сайт організації та знайти розділ «План перевірок». Так, у 2019 році до щорічного плану перевірки в сфері безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини було внесено 22 522 оператори ринку.
Якщо на вас не скаржаться клієнти, інспектори ДПСС не стануть частими гостями на вашому підприємстві чи господарстві. Так що тримайте марку, не давайте приводів своїм клієнтам звертатися за захистом своїх прав до контролюючих органів. Періодичність здійснення планових заходів державного контролю визначається на підставі ризик-орієнтованого підходу (Постанова КМУ від 31.10.2018 р. №896). Чим нижчий рівень ризику, який становить ваша діяльність, тим рідше ДПСС цікавиться вашими справами.
– Як підготуватися до перевірки?
Готуватись до перевірки потрібно заздалегідь. Звісно, краще одразу все реєструвати відповідно до вимог законодавства. Тоді й готуватись не доведеться, якщо ви будете знати, що вся документація у вас в порядку та в наявності. Але, якщо в цьому не впевнені, раджу звернутись за консультацією до спеціалістів, які вкажуть на те, що потрібно допрацювати, щоб уникнути застосування щодо вас штрафних санкцій.
Нагадую про те, що під час здійснення заходів державного контролю Ви також маєте певні права. У Вас є можливість бути присутніми під час здійснення перевірки як самостійно так і мати свого законного представника.
– Якщо інспектори все ж таки нагрянуть, як і що вони будуть перевіряти?
– Звичайно це аудит, інспектування, передзабійний та післязабійний огляд, відбір зразків, лабораторні дослідження (випробування), документальні перевірки, перевірки відповідності, фізичні перевірки.
Зовнішній аудит компетентного органу та його територіальних органів проводиться щороку за рішенням Кабінету Міністрів України на основі принципів незалежності та прозорості за участю представників громадськості. Більше того, його результати оприлюднюються на офіційному веб-сайті компетентного органу – тобто Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів.
– Які права має виробник харчової продукції?
– Пам’ятайте, що державні інспектори, державні ветеринарні інспектори, інші особи, що здійснюють заходи державного контролю, а також оператори ринку мають право фіксувати процес здійснення державного контролю засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню відповідних заходів.
Також оператор ринку під час здійснення заходів державного контролю має право:
- вимагати від державних інспекторів, державних ветеринарних інспекторів, інших осіб, які здійснюють заходи державного контролю, дотримання цього Закону, законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин;
- перевіряти наявність у державних інспекторів, державних ветеринарних інспекторів, інших осіб, які здійснюють заходи державного контролю, службового посвідчення (документа, що посвідчує особу);
- одержувати копії направлення на проведення інспектування або аудиту; бути присутнім під час здійснення заходів державного контролю, залучати до здійснення таких заходів юридичних і фізичних осіб, за умови, що такі особи не перешкоджають здійсненню відповідних заходів;
- вимагати нерозголошення інформації з обмеженим доступом, яка належить оператору ринку; одержувати та ознайомлюватися з актами державного контролю, актами відбору зразків, розпорядженнями, приписами, рішеннями;
- надавати у письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до актів державного контролю, актів відбору зразків протягом п’яти робочих днів із дня отримання таких актів оператором ринку;
- під час відбору зразків одержувати додаткові зразки для проведення альтернативного лабораторного дослідження (випробування);
- вести журнал реєстрації заходів державного нагляду (контролю) та вимагати від державних інспекторів та державних ветеринарних інспекторів внесення до нього записів про здійснення інспектування та аудиту до початку їхнього проведення.
– Як оформляється проведена перевірка? Чи підписувати протокол?
– Перевірка оформляється у вигляді акту, і на його підставі ДПСС може видати розпорядження щодо усунення порушень. Якщо в термін, встановлений в приписі, оператор встигає усунути порушення, ДПСС ще раз приходить на підприємство і перевіряє, чи усунені порушення. Якщо все добре – оператор штраф не сплачує. Якщо порушення не усунуті, на засіданні ДПСС можуть винести постанову про накладення штрафу.
На практиці після усунення порушень оператори самі звертаються в орган для проведення повторної перевірки. Був випадок, коли ДПСС прийшли перевіряти кава-машину, ось як раз тоді порушення усунули в термін і написали заяву на повторну перевірку. В результаті з другого разу порушень не було виявлено, але ДПСС все одно наклала штраф. Підприємець успішно оскаржив такий штраф в суді. Також не варто нехтувати правом давати письмові пояснення до акту, якщо Вам здається, що ДПСС робить щось неправильно. Це збільшить шанси на подальше успішне оскарження постанов у суді.
– Як оскаржити постанову ДПСС?
Особа, щодо якої винесено постанову має два варіанти оскарження такої постанови.
Є можливість оскаржити її в адміністративному (досудовому) порядку або до суду. Потрібно також враховувати і те, що така постанова може бути оскаржена лише протягом одного місяця з дня її винесення.
Щоб оскаржити в адміністративному (досудовому) порядку, Вам необхідно подати скаргу до територіального органу компетентного органу вищого рівня через орган, що виніс таку постанову.
За результатами розгляду скарги на постанову у справі в адміністративному (досудовому) порядку буде прийнято одне з таких рішень: залишення постанови без змін, а скарги – без задоволення; скасування постанови і закриття справи; скасування постанови та прийняття нової постанови.
Альтернативним варіантом оскарження постанови – є звернення до суду з позовною заявою про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Якщо оскарження постанови одним з вищевказаних варіантів дало позитивний результат – дуже добре. Але бувають випадки, коли рішення не на вашу користь, тут потрібно бути обачним, адже штраф підлягає сплаті протягом п’ятнадцяти днів після набрання законної сили постановою про накладення штрафу, в іншому випадку будуть стягнуті в примусовому порядку.
Відповідно до Наказу Держпродспоживслужби від 26.11.2019 року № 1150 «Про затвердження щорічного плану державного контролю Держпродспоживслужби у сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, ветеринарної медицини на 2020 рік», цього року плануються 28 061 перевірка операторів українського ринку. Сподіваюсь, що вони не до вас. Але, якщо гості все ж таки завітали, звертайтесь за юридичною допомогою. Ми завжди підставимо плече.
Розмовляла Наталія Рубан
Матеріал було опубліковано у журналі “Агроіндустрія”, №2/2020
