Плодоовочівництво 2020: як стати частиною ланцюга поставок

Зміна бізнес-клімату як у світі, так і в Україні впливає на весь бізнес, незважаючи на те малий він чи великий. Проте екстремальні зміни – природні чи економічні - завжди мають більш негативний вплив на певні категорії громадян. Отже давайте розберемось, хто серед плодоовочівників може найбільше постраждати від COVID-19, а саме карантинних заходів, та що можна зробити, щоб допомогти найбільш вразливим категоріям.

Хто є у ланцюгах поставок плодоовочевої продукції та меду?

Для початку розкладемо по пунктах, які види ланцюгів поставок плодоовочевої продукції та меду є в Україні, та хто на них представлений.

Введення карантину та НС не може не вплинути на ринкові зв’язки. Особливо сильно це має бути відчутним у ланцюгах поставок на експорт, великі ґуртові ринки (наприклад, Нєжданий, Шувар, Столичний тощо). У цих ланцюгах здебільшого представлені середній та великий бізнеси, як виробники, так і трейдери.

Не меншого збою слід очікувати у ланцюгах поставок на ґуртові та роздрібні ринки місцевого значення, HoReCa, а також на придорожні ринки. Тут, як правило, постійно працювали малий та середній бізнеси.

Найбільш стабільним можна наразі визначити ланцюг постачання на супермаркет. Незважаючи на те, що внаслідок прийняття закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020, існує думка про можливість невиконання контрактних зобов’язань, насправді ті, хто за цими контрактами та зобов’язаннями працюють, вже зрозуміли, що все не так просто, і це підтверджує закон «Про торгово-промислові палати в Україні» за редакцією від того ж 17.03.2020 (хоча варто відзначити, що умови настання форс-мажору в кожному контракті можуть буть прописані індивідуально). В ланцюгу між фермерами або трейдерами та мережами супермаркетів, які встановили сталі відносини в минулому маловірогідні зміни. Що мається на увазі? Поява нових гравців, збільшення конкуренції між учасниками такого ланцюга, оскільки існують певні умови, обов’язкові для виконання: розрахунки з урахуванням ПДВ, відстрочка платежу, сертифікати якості та походження товару тощо. Дані умови завжди були непереборними для малого бізнесу, тому залишаються перешкодою і наразі.

Ще одним з так званих ланцюгів поставок є постачання товарів домогосподарствам, тобто кінцевим споживачам, так звана «Доставка до дверей». До зміни бізнес-середовища ланцюг поставок «Доставка до дверей» був привабливий здебільшого для малих с/г виробників, хто продавав первинну (неперероблену) продукцію здебільшого у дворах житлових будинків, HoReCa як постачання продуктів харчування (готових страв чи напівфабрикатів). Оскільки проникнення на даний ринок вимагає в основному визначити, кому продати та де закупити товар, без необхідності офіційного оформлення контрактних зобов’язань, відстрочки платежів та необхідності надавати документи на товар, то даний ланцюг має привернути увагу більшості гравців плодоовочевого ринку та призвести до появи великої конкуренції у цьому сегменті.

Хто найбільше може постраждати в поточному розвитку подій?

Малий та мікро-бізнеси були постачальниками в більшості ланцюгів поставок плодоовочевої продукції. Через трейдерів (в т.ч. перекупників) їх товар потрапляв на експорт, до великих ґуртових ринків, ґуртових місцевих ринків. Крім того, малий бізнес самостійно постачав свій товар на інші ринки збуту, деякі з яких зараз закриті або працюють з обмеженим доступом до них. На інших — очікується підвищення конкуренції серед учасників.

Для середнього бізнесу, тим паче великого, трансформація роботи за нових умов є легшою, ніж для малого та мікробізнесу. Найбільше можуть постраждати сільські мешканці, малі виробники плодоовочевої продукції та меду. Серед клієнтів та клієнток Українського проекту бізнес-розвитку плодоовочівництва UHBDP 57-65% виробників мають дохід лише з с/г бізнесу. Серед них:

орієнтовно 62% сімей, що складає більше 7 500 подружь (15 000 осіб);
орієнтовно 86% одиноких жінок, що складає більше 1 900 осіб.
Нові умови роботи – це виклик щодо зміни підходів та напрямку роботи через розуміння потреб клієнтів, де вони знаходяться і як їх знайти та переконати придбати саме у «мене».

Що робити?

Тепер давайте розберемося, що для цього треба зробити. Є три умови, за яких малий бізнес має це прийняти та виконати:

онлайн-присутність;
гарантія безпеки продукції;
кооперація.
Кооперація необхідна для того, щоб задовільнити потреби двох ланцюгів поставок: трейдера та «Доставка до дверей». Чому кооперація та партнерство є викликом для більшості с/г виробників? Тому що під час річного опитування 66% виробників відмітили, що у 2019 році нічого не зробили для розвитку партнерства з іншими. Трейдеру ж в умовах карантину та обмеженого пересування необхідно гарантовано отримати певний обсяг, певної якості, у певний проміжок часу.

Гарантія безпеки на теперішній час для кінцевого споживача – це товар, що є упакованим та продавець, який має засоби особистого захисту. Якщо ці умови не є можливими для виконання самостійно, то доведеться шукати співпраці з тими (в т.ч. трейдерами), хто може такі вимоги споживачів виконати.

Онлайн-присутність наразі являє собою можливість позиціонувати себе на масовому ринку, що перемістився в мережу Інтернет. Це різні месенджери (Viber тощо), соціальні мережі (Instagram, Facebook), торгівельні майданчики або власні сайти. Певна категорія малого бізнесу вже віднайшла себе та своїх споживачів в онлайн. Проте значна частина сільського населення залишилась без каналів збуту, особливо ті, хто торгують овочами і які на онлайн продажі чи присутність в онлайн дивилися так: «Навіщо мені витрачати на це час, якого в мене й так немає. Краще вивезу на ринок, там хтось все одно купить».

В наш час світ змінюється дуже стрімко. І той, хто тримає руку на пульсі, вчиться, має доступ до інформації, той має і більше шансів встояти та адаптуватись в умовах змін. Бути гнучкими у сучасному світі — це шанс втримати бізнес, це можливість забезпечити сім’ю і розвиватися.

Спеціалісти UHBDP з розвитку плодоовочевого ланцюга вже зараз допомагають сільським мешканцям, в тому числі одиноким жінкам, налагодити онлайн-присутність, орієнтуватися в онлайн-майданчиках, де відбувається торгівля, знаходити та підтримувати контакти з місцевими трейдерами.

Олександра Гармаш, міжпроектний менеджер
Українського проекту бізнес-розвитку плодоовочівництва UHBDP