Поширення шкідників у посівах

Тепла, суха на початку другої декади вересня погода та відсутність опадів стримувала розвиток сходів озимих зернових культур, проте сприяла масовому поширенню шкідників. Активне живлення злакових мух (при косінні сачком уловлювалося 3-5, макс. до 10 екз. мух на 100 помахів), блішок, попелиць, цикадок, інших фітофагів відмічається на падалиці. На сходах ранніх строків сівби в Дніпропетровській, Луганській, Кіровоградській областях відмічається живлення гусениць озимої совки по 1-2 екз. на кв.м. В степових та лісостепових областях через посуху на полях після стерньових попередників відбувається малоактивне відкладання яєць, відродження та живлення личинок хлібної жужелиці (0,5-2, макс. 3 екз. на кв.м в осередках Луганської обл.).
Велике значення в зниженні чисельності хлібної жужелиці мають організаційно-господарські та агротехнічні заходи, насамперед дотримання сівозмін, зменшення частки стерньових попередників під озиму пшеницю до 5-10%, своєчасне й без втрат збирання врожаю, лущення стерні, обробіток ґрунту за системою напівпару, знищення падалиці, сівба у другій половині оптимальних строків.

У посівах кукурудзи закінчується розвиток гусениць кукурудзяного (стеблового) метелика, якими на 40-72% площ пошкоджено 1-10% качанів (Кіровоградська, Львівська, Харківська, Чернігівська, ін. обл.).

Ретельне подрібнення рослинних решток роторними знаряддями перед заорюванням є головним профілактичним заходом для запобігання поширення шкідника в наступній вегетації. Причому ця операція органічно вписується в технологічну схему обробітку ґрунту в сівозміні.

Скрізь на сходах озимого ріпаку розвиваються і харчуються хрестоцвіті блішки за чисельності 1-6 екз. на кв.м (Київська, Житомирська, Миколаївська,Сумська, Тернопільська, Чернівецька обл.), де ними пошкоджено 3-12% рослин у слабкому і середньому ступенях. Ріпаковим пильщиком в кількості 0,2-2, макс. 6 личинок на кв.м, пошкоджено 2-10% рослин (Київська, Дніпропетровська, Житомирська, Миколаївська обл.). Погодні умови вересня сприяли початку заселення сходів озимого ріпаку капустяною попелицею, ріпаковим листкоїдом, білокрилою, біланами та совками. Капустяною міллю заселено та пошкоджено близько 20% рослин, за чисельності 5-8, макс. 10-12 екз. на рослину (Полтавська, Херсонська обл.). Капустяною та озимою совками заселено 10-30% площ, де за чисельності 0,5-1 екз. на кв.м ними пошкоджено від 5-10 до 40% рослин у Баштанському районі Миколаївської області. Заселеність відмічається, в основному, по краю поля. Хрестоцвітих блішок за чисельності 3-5 екз. на кв.м за сухої погоди, t>150С знешкоджують через обробки дозволеними до використання інсектицидами.
В степових та лісостепових областях у посівах соняшника шкодять соняшникові вогнівка, шипоноска, вусач, листогризучі совки. У пізніх посівах соняшника триває розвиток бавовникової совки ІІІ-го покоління. Чисельність гусениць становить 0,5-1 екз. на рослину. Осередково завдають шкоди рослинам гусениці стеблового метелика (0,4-1 екз.). Гусениці соняшникової вогнівки заляльковуються. Зимують гусениці останнього віку в коконах у верхньому шарі ґрунту.
Повсюди на цукрових буряках триває шкідливість гусениць підгризаючих та листогризучих совок.
У плантаціях пізніх строків дозрівання капусти триває розвиток гусениць листогризучих совок, біланів, молей, рослини заселяють блішки, попелиці.

Інфоіндустрія за матеріалами Держпродспоживслужби

Читайте нас у Telegram

Популярні Новини

Підпишись на Infoindustry