Про ринок насіння і садивного матеріалу на Київському агрохімічному форумі

Про проблеми комерціалізації та виплат роялті на ринку насіння і садивного матеріалу   та багато інших цікавих фактів в рамках VII Київського агрохімічного форуму: Добрива, ЗЗР, Насіння, розповість д.е.н., завідувач відділу ННЦ "Інститут аграрної економіки НААН" Олександр Захарчук.

Потенційна пропозиція  на ринку насіння і садивного матеріалу в умовах України завжди значно відрізняється від обсягів фактичних продаж і тим сильніше, чим більш несприятливими є умови для реалізації певного сорту рослин. Якщо 2018 р. у Державному реєстрі сортів рослин знаходилося понад 10,0 тис. сортів, гібридів та ліній рослин, то для розмноження сортового добазового, базового та сертифікованого насіння засівалося лише третина від їх кількості. На ці цілі нині в Україні використовується близько половини сортів вітчизняної селекції та  іноземної селекції.

За даними Мінагропроду, тільки для забезпечення посіву прогнозованих площ в Україні необхідно мати щорічно до 2,5-3,0 млн тонн високоякісного насіння різноманітних сортів лише зернових культур, з них озимих – 1,5-1,8 млн тонн і 1,0-1,2 млн тонн ярих зернових.

Насінництво нині є досить прибутковою галуззю. Тому в нього щорічно спрямовуються значні інвестиції. За розрахунками, здійсненими в процесі цих досліджень, потенційний обсяг виробництва сортового насіння і садивного матеріалу може щорічно становити від 50,0 до 60,0 млрд грн. Особливо значні потенційні можливості для експорту має виробництво насіння пшениці понад 50 %, ячменю (16,9%), та сої (9,5%), частка яких становить три четвертих від відповідного загального обсягу. Для України, яка є важливим виробником і експортером насіння ріпаку, кукурудзи і соняшнику, необхідно спрямувати зусилля на збільшення потенційної вартості насіння зазначених культур.

Витрати на насіння в рослинництві зросли за останні 12 років від 1,7 млрд грн до 26,4 млрд грн. Частка ж насіння і садивного матеріалу в загальній сумі витрат упала  більш як на 2%, що характеризує загальне більш швидше зростання вартості матеріально-технічних ресурсів порівняно із зростанням цін на насіннєвий матеріал.

У структурі витрат на виробництво продукції рослин­ництва насіння займає значну частку. Останніми роками витрати сільськогосподарських товаровиробників на на­сіння зросли майже у 15,5 рази, в той час як рівень загальних витрат на гектар ріллі збільшився у  18,3 рази.

Досвід охорони прав на інтелектуальну власність передових країн світу визначає основним два ключові елементи здійснення платежів за її використання:

—       роялті (ліцензійний платіж) – сума, що стягається при наданні насіннєвій компанії ліцензії на виробництво та продаж насіння сортів рослин, які мають правову охорону. Платіж включається до суми вартості сертифікованого насіння, сплачується виробником насіння згідно умов ліцензійних договорів;

—       селекційні виплати за FSS – Farm Saved Seeds (насіння для власних потреб) – сума, яку мають сплачувати фермери за використання у цілях розмноження на власному господарстві продукції їх врожаю, що був отриманий із висадженого розмножувального матеріалу сорту.

Основою розвитку вітчизняної селекції й насінництва у подальшому вбачається через запровадження механізму отримання ліцензійних платежів на основі реального відображення використання вартості насіння і садивного матеріалу, й їх реєстрація незалежним органом обліку, нагляду та контролю, а також підтримка національної селекції за рахунок використання селекційних платежів за Farm Saved Seed  (насіння для власних потреб), що використовуються нині товаровиробниками без погодження із селекціонерами.

Розрахунки показують що, якщо сплата ліцензійних платежів у 2017 р. склала 80,0 млн грн, то лише за рахунок отримання селекційних платежів українські селекціонери могли б отримати додатково не менше 900,0 млн грн.

Насінництво у перспективі має розвиватися по ринковому шляху за умов створення і функціонування цивілізованого, прозорого, регульованого державою ринкового обігу насіння і садивного матеріалу та захисту інтелектуальних прав селекціонера й селекційних установ.

Запрошуємо до участі!
Програмою заходу передбачається чотири сесії:
І. Панель регуляторної політики (модератор керівник проекту ІА «Інфоіндустрія» Дмитро Гордейчук ).
ІІ. Спецдобрива — не кількість, а якість (модератор Михайло Саницький, головний аналітик ІА «Інфоіндустрія»).
ІІІ. Проблеми ринку ЗЗР в Україні (модератор Влад Седик, Президент Фітосанітарної Асоціації України).
IV. Стан та перспективи ринку насіння в Україні (модератор Сюзана Григоренко, виконавчий директор Насіннєвої асоціації України).

А також в рамках форуму 01 березня 2019 року матимите  змогу відвідати   міжнародну насіннєву компанію MAS Seeds.

Знайдіть можливість та час і не пошкодуєте матимете можливість першими почути  і побачити цікаву і корисну інформацію від  спікерів та представників  MAS Seeds.

Про захід та умови участі можна ознайомитись на сайті euroagrochem.com.

Інфоіндустрія