Соя залишається у країні – переробники платять впевненіше

На українському ринку сої відновлюється цінова динаміка, що зумовлено активізацією попиту від переробних підприємств та обмеженою пропозицією сировини. Водночас експортний сегмент залишається малорухливим через конкуренцію із боку дешевшої бразильської продукції та внутрішні регуляторні фактори.

Про це повідомляють в аналітичному департаменті сільськогосподарського кооперативу ПУСК, створеного в межах Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).

Певну підтримку олійним культурам, включаючи сою, формує зовнішній енергетичний фактор: зростання цін на нафту підсилює попит на рослинні олії. Водночас основним драйвером ринку виступає внутрішня переробка. Попит на соєвий шрот і олію зростає, що стимулює заводи до активних закупівель.

«За останній тиждень окремі переробники підвищували закупівельні ціни на 500 грн/т. Ми вже бачимо рівень близько 22 000 грн/т. До кінця квітня — початку травня є всі передумови очікувати 22 500 грн/т. Водночас, з урахуванням поточної кон’юнктури, не виключено зростання до 23 000–24 000 грн/т», — зазначають аналітики.

Водночас експортний напрям залишається слабким. «Українська соя стикається з жорсткою конкуренцією збоку Бразилії, яка активно постачає дешевшу продукцію на світові ринки. Додатковим стримуючим фактором є експортне мито 10%», — додають у ПУСК.

Нові ринкові сигнали, які вже формуються, варто враховувати під час посівної та подальшої стратегії реалізації сої.

«Соя у наступному сезоні може продемонструвати високу маржинальність. Уже були періоди, коли вона була однією з найприбутковіших культур. Світовий ринок ще не вийшов на свої цінові максимуми, а український має потенціал подальшого зростання. Тому логіка сіяти сою є, однак не варто робити на неї повну ставку — важливо враховувати географію та структуру посівів», — вважають у ПУСК.

Читайте нас у Telegram

Пов’язані теми:

Популярні новини

Підпишись на Infoindustry