В Україні досі не налагоджено ефективного контролю за використанням пестицидів
01.03.2019
Таку думку висловила у своєму виступі на VII Київському агрохімічному форумі кандидат хімічних наук, завідуюча лабораторією «Токсикологічний дослідницький випробувальний центр фізико-хімічного аналізу та референс-лабораторій» Алла Гринько.Питання контролю якості пестицидів дуже важливе, оскільки в Україні застосування фальсифікованих ЗЗР становить досить значну частку в загальному обсязі, заявила фахівець. Це відбувається тому, що вони завозяться в нашу країну безконтрольно. Не організовано процес державного моніторингу подібної продукції. Цю роботу в Україні можуть виконувати тільки лабораторії, які акредитовані у відповідності з вимогами ДСТУ та ISO 17025.
Ця акредитація вимагає наявності певної методичної нормативної документації, навченого персоналу, інструментальної бази – хроматографів газових та рідинних, а також участі у міжлабораторних випробуваннях. Таких лабораторій небагато: це Токсикологічний центр, який очолює Алла Гринько, УЛЯБ, прикордонна лабораторія міста Одеси та ще кілька лабораторій, які належать науковим установам.
Окрім відповідного обладнання та сертифікації лабораторії не мають повного пакету методичної бази та повного спектру діючих речовин, які застосовуються в Україні. Наприклад Токсикологічний центр може працювати з понад 400 діючими речовинами в різних пестицидах, а є лабораторії, які можуть розпізнати лише 9-20 д.в. І це величезна проблема, тому що зарубіжні методики коштують дуже дорого, кожен аналітичний стандарт – мінімум 330 євро.
Ці проблеми треба вирішувати на законодавчому рівні, вважає Алла Гринько. Років десять тому робилися спроби ухвалити підзаконні акти, в яких вимагалося, щоб фірми одночасно з імпортом своїх пестицидів, завозили й аналітичні стандарти. Це була прерогатива Мінагрополітики, яке повинно було створити базову лабораторію, де ці стандарти зберігалися б і розподілялися б по лабораторіям, які здійснювали б цей контроль. Але ця проблема так і не була не вирішена.
Однак солідні фірми-оригінатори почали завозити ці стандарти, вони їх спочатку зберігали у свої центральних офісах, але жоден державний орган не вимагав від них, щоб вони поширили їх між контролюючими лабораторіями. Сьогодні ці компанії тримають ці стандарти в кількох сертифікованих лабораторіях і відправляють їх в регіональні лабораторії лише в міру потреби. Але це місцеве вирішення питання, а не державне. Розв’язання проблеми віддано на відкуп кожній лабораторії: маєте гроші – купуйте стандарти, чи методики для контролю пестицидів.
Поки що не можна напряму зв’язати якість продукції із якістю пестицидів, говорить Алла Гринько. Дуже багато залежить від культури застосування пестицидів. Наскільки наші аграрії застосовують їх правильно, чи не купують фальсифіковані продукти. Тобто в цій проблемі можна виділити ще один напрямок. А тому держава має розв’язати її комплексно. По-перше, на законодавчому рівні, по-друге, має бути визначений уповноважений державний орган, який організує моніторинг контролю якості пестицидів, по-третє, має бути встановлена відповідальність за використання пестицидів невідомого походження, по-четверте, відповідні державні органи, навчальні заклади, громадські організації повинні вести просвітницькі роботу серед аграріїв. Вони мають розуміти, якої шкоди завдають довкіллю та своєму бізнесу.
Інфоіндустрія
Читайте нас у TelegramПов’язані теми:
