Як правильно застосовувати гербіциди для захисту соняшника

2 лютого відбулася друга лекція онлайн-курсу PRO.Соняшник, організаторами якого виступили Освітній проєкт «Агрокебети» спільно з УКАБ та агенцією UCABevent.

З темою «Програми застосування гербіцидів для захисту посівів соняшнику» перед онлайн-аудиторією виступив Євген Мордерер, Завідувач відділу фізіології дії гербіцидів Інституту фізіології рослин і генетики НАН України, доктор біологічних наук.

Розпочав він з опису основних груп гербіцидів, які класифікують за механізмами (сайтами) дії.

«На даний момент усі препарати і всі діючі гербіциди розподілені по групах, в залежності від механізму дії. Це пов’язано з явищем резистентності», – пояснив Є. Мордерер та додав, що через це кожен агроном повинен знати препарати якої групи він використовує, щоб у випадку виникнення резистентності можна було змінити цю групу й уникнути втрат урожаю.

Характеризуючи групи гербіцидів, науковець відзначив, що, перша група – це грамініциди. Гербіциди цього класу діють тільки на рослини з родини злакових, тонконогових.

Другий клас (АЛС), за його словами, найбільш популярний, найбільш ефективний та найбільш екологічно дружній.

Третя група гербіцидів така, як інгібітори полімерізації мікротрубочок є дуже старою та доживає останні дні, оскільки цей гербіцид має мутагенну дію і його рекомендують для вилучення з практики.

Четверта та п’ята групи теж, за словами Євгена, дуже старі. А от 14 – дуже цікава група гербіцидів, на яку одразу після її появи покладалися великі надії. Адже гербіциди цієї групи швидко діють і є дуже ефективними.

«Але ця їх позитивна риса, на жаль, приводить до того, що у них є дуже велика проблема з резистентністю. І хоча ці гербіциди більш ефективно застосовувати по вегетації, з’ясувалося, що для того, щоб вони були селективними, необхідно застосовувати їх у ґрунт», – зазначив доктор біологічних наук.

15 ж велика група – це основні гербіциди, які застосовуються у посівах соняшнику.

До речі, пан Мордерер зауважив, що з таблиці класифікації гербіцидів періодично щось зникає, тому що вимоги до них стають все жорсткішими з точки зору екології й токсикології. І це, за його словами, правильно. «Все, що ми застосовуємо, щоб захистити рослину, не повинно впливати на довкілля», – підкреслив науковець.

Торкнувся спікер й теми впровадження нових діючих речовин гербіцидів. Науковець відмітив, що до 90-х років минулого століття кожну декаду з’являлася велика кількість діючих речовин і механізмів дій, а після 90-х все різко пішло вниз. І зараз, якщо і з’являються окремі нові діючі речовини, то тільки серед відомих класів гербіцидів.

«Емпіричний метод пошуку нових гербіцидів себе вичерпав. Затрати, щоб знайти нову діючу речовину сягають 250 млн євро, займає ця процедура більше 10 років. І спроможні це робити тільки величезні компанії», – пояснив вчений.

Надалі пан Мордерер дав загальну характеристику гербіцидам, рекомендованим для застосування в посівах соняшнику.

Водночас, він зазначив, що жоден з цих гербіцидів не гарантує аграріям повного захисту рослин, тому є потреба в страхових препаратах.

«Бачимо певні варіанти, що ми можемо застосувати до появи сходів і по сходах. Але, на мій погляд, найбільш ефективний варіант – це комплексне застосування гербіцидів в посівах звичайних гібридів соняшнику ще до появи сходів», – додав науковець.

Завершив лекцію спікер питанням, що стосуються боротьби з резистентністю.

«Як же дізнатися, що у вас на полі виникли резистентні до певних гербіцидів біотипи бур’янів? Якщо ви побачили, що гербіцид, який до цього часу діяв гарно, а почав діяти гірше, я впевнений, що в 90% випадків ви подумаєте, що у вас щось не те з препаратом, закінчився термін застосування чи інше. Це може бути так, або не так. Якщо ви побачили, що гербіцид, який ефективно контролював певні види бур’янів, не подіяв на декілька видів, то буде винен гербіцид. А якщо кілька видів ефективно проконтрольовано, а один вид залишився непроконтрольований, то це ознака того, що це резистентний біотип», – пояснив вчений.

Пан Євген також наголосив, що виникнення резистентних біотипів бур’янів зумовлене тиском, який здійснюють гербіциди. Тобто, це прискорена еволюція. Серед популяцій бур’янів можуть знаходитися мутанти, як несуть ознаку стійкості. Але цих мутантів може бути одна рослина на мільйон. Однак, якщо аграрії послідовно застосовуватимуть гербіциди одного класу, то в решті решт вони отримають значну перевагу, почнуть поширюватися і нарешті витісняють первинну популяцію. Таким чином на полі з’являється певний біотип, який стає стійким до певного виду гербіциду.

Далі чекаємо лекцію Андрія Федоренка, Завідуючого лабораторією прогнозу Інституту захисту рослин  НААН України, старшого наукового співробітника, кандидата сільськогосподарських наук. Поговоримо про шкідників та захист від них.

Інфоіндустрія

Читайте нас у Telegram

Популярні Новини

Підпишись на Infoindustry