Насіннєвий ринок, чи можуть гравці сидіти за одним столом? — думка експерта

Про питання роль Насіннєвої Асоціації України (НАУ) в процесах розвитку та затвердження Державної підтримки дрібних та середніх фермерів, еквівалентності з країнами ЄС системи сертифікації України, розвиток експортного потенціалу в галузі насінництва для України,   та багато іншого  спеціально для Агро ФМ  та Інфоіндустрії розповів В'ячеслав Гаврилянчик, голова правління Насіннєвої асоціації України. 

Насамперед нагадаємо, що у 2018 році  Головою правління Насіннєвої асоціації України за рішенням зборів  залишили представника ТОВ «Сингента» в особі керівника напрямку з технічних сервісів ТОВ «Сингента» В’ячеслава Гаврилянчика.

 Коротко про Насіннєву Асоціацію України (НАУ)  метою діяльності її є:

  • консолідація та врегулювання  питань, які впливають на умови діяльності на насіннєвому ринку;
  • вироблення і встановлення чітких і єдиних для всіх правил діяльності;
  • звісно закріплення їх офіційно, тобто якісна комунікація з органами влади, як з формуючими політику так і сервісними установами;
  • можливість публічно та відкрито заявити про існуючі проблеми у галузі та консолідувати зусилля  задля їх вирішення
  • обмін досвідом та практичними знаннями між представниками компаній;
  • індивідуальні питання операційної діяльності не є сферою асоціації.

В’ячеслав Гаврилянчик зазначив,  що одним із напрямів державної  підтримки є компенсація вартості насіння сільськогосподарських рослин вітчизняного виробництва, закупленого у фізичних осіб — підприємців та юридичних осіб, які здійснюють виробництво та/або його реалізацію (далі — часткова компенсація вартості насіння).  Але, зі своєї сторони, щоб надати цьому інструменту дійсно практичного характеру,   НАУ вела діалог зі споживачем (тобто тим, хто купує насіння), і вже тоді асоціація ініціювала, що відшкодуватися має вартість за насіння, те, яке виробляється в Україні (чи то іноземні, чи то національні компанії), а не прив’язуватись  до селекції (іноземна чи вітчизняна). Сума компенсації зросла від 30 до 60 тис. грн. Наразі, механізм спрощено, у листопаді 2018 внесено зміни до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання фінансової підтримки розвитку фермерських господарств. Експерт  впевнений, що у 2019 році зросте кількість охочих долучитись до даної програми.  На його думку, отримувач компенсації фермер не буде купуючи насіння, шукати серед 10 тис. сортів, яка ж там селекція, а його увага буде  він буде дивитися на якісні показники і безумовно, щоб це було офіційно сертифіковане насіння. Тому виробники насіння та постачальники зацікавлені у тому, щоб фермер купував офіційне насіння, а не шукав деінде. На думку експерта, «Участь фермера у даній програмі  повинна стати першим потужний поштовх (крок) для розвитку свого господарства».

В’ячеслав Гаврилянчик зазначив, що на передодні посівної кампанії 2019 року аграріям запропоновано великий асортимент сортів і гібридів сільськогосподарських культур, тобто вибір завжди є, що стосується цінової політики на думку експерта — вартість насіннєвого матеріалу формує ринок.

Експерт зазначив, що досягнена  оптимізація системи сертифікації в Україні. На його думку не дивлячись, що  існує (діє) два органи сертифікації  — приватний та державний, але вони не конкуренти — вони партнери.

 В’ячеслав Гаврилянчик зазначив, що питання еквівалентності, це питання іміджу галузі, нових ринків та підтвердження, що Україна, є повноцінним гравцем на міжнародних ринках. Відомо, що органи ЄС ще по процедурі остаточно рішення не прийняли. Ми розуміємо, що це процедурне питання, всі дії, які необхідні були для того, щоб ця процедура була завершена офіційно, зроблені. Передусім, міжнародні гравці, які заходили найпершими, включно почали відкривати виробничі потужності, дали чіткий сигнал, що в Україні можна працювати відкрито та законно, далі слідували спільні  наші з Міагрополітики та органами сертифікації щодо офіційного лобіювання і початку формальних дій. Так, подача запиту від України у 2011, аудит, повне оновлення законодавчої бази, перші зміни до Закону України «Про насіння і  садивний матеріал» прийняті були у 2012 р., тощо. Експерт зазначив, що питання довіри до продукції насінництва формується не за один день. Для цього ми проходили всі процеси аудиту, обмінювались інформацією і повністю показали свій процес сертифікації європейським колегам – починаючи від того, як здійснюється інспекція посівів у полі, до лабораторних аналізів і пост-контролю. Чому виникла затримка визнання еквівалентності, важко сказати. Напевно, є якісь політичні причини або виключно процедурний розгляд.

Експерт зазначив, що наразі статус України по ОЕСР наступний, зокрема,  секретаріатом ОЕСР прийнято рішення по таким схемам:

Зернові, кукурудза, сорго — рішення ОЕСР у 2009р.; від України – офіційно затверджені вимоги польового інспектування та Закон про приєднання до Схем сертифікації 2010-2011;

Олійні (соняшник та ріпак) — рішення ОЕСР у 2014р.; від України – офіційно затверджені вимоги польового інспектування уже по схемам ОЕСР у 2018, та проект Закон про розширення участі України  у Схемах ОЕСР;

Але, якщо Ви пройшли польове інспектування по новим вимогам згідно ОЕСР, то  можете отримати зразок сертифіката ОЕСР;

Цукрові та кормові буряки — рішення ОЕСР у 2017р., відповідно розпочато напрацювання проекту вимог польового інспектування.

Що стосується завоювання українським товаровиробником ринків ЄС чи інших країн, ініціативи йдуть від ринку тобто безпосередньо від виробника, ми як Асоціація постійно аналізуємо та пропонуємо рішення і спільні дії:

  • по-перше, щоб українські виробники були спільно з міжнародниками та мали ті ж умови діяльності, які  є кращими практиками регулювання;
  • по-друге, поінформованість та робота над змінами, які мають бути регулярними та системними, наразі сьогодення цього вимагає від усіх;
  • по-третє, самостійність та впевнена позиція галузі у структурі АПК;

Так, наприклад, із буряками цукровими, хоч попри загальний посил, що галузь занепадає, можливо ми не розвивали якийсь аспект, якщо в Україні можна виробляти насіння для експорту, то давайте розвивати напрямок, що ми і ініціювали.

Експерт наголосив, що насіннєвий матеріал є  експортним потенціалом України, як і інша сільськогосподарська продукція.  На його думку, експорт насіння буде суттєвим внеском до  бренду made in Ukraine. Зазначив, що країни-експортери насіння – це високо розвинуті країни (США, Франції, тощо), Україна може бути  і повинна бути серед них.

Що стосується системи роялті в Україні, на думку експерта вона потребує удосконалення і регулювання. Наразі НАУ спільно з державними органами активно працює у даному напряму, зокрема, вивчаються досвід інших країн, їх моделі. Експерт зазначив, що Франція на сьогодні є визнаним світовим лідером щодо виробництва насіннєвого матеріалу.

В’ячеслав Гаврилянчик, як голова правління НАУ коротко зазначив подальші плани роботи асоціації це:

  • чіткість та динамізм регулювання;
  • добросовісна поведінка на ринку та чесна конкуренція;
  •  доступ українського виробника до насіння і генетики найвищої якості;
  • протидія негативним явищам, таким як контра факт, підробки, протиправне використання сортів, як об’єктів інтелектуальної власності;
  • експортний потенціал України: удосконалення сертифікації, як сервісного процесу; фіналізація еквівалентності та вимог ОЕСР;
  • удосконалення експертизи як умови реєстрації сорту.

В підсумках В’ячеслав Гаврилянчик зазначив, що  для якісного і належного функціонування насіннєвого ринку України потрібна перш за все консолідація  всього ринку, а саме  щоб всі учасники(гравці) даного ринку: селекціонер, виробник, насіннєві компанії, дистриб’ютори, органи влади,  знайшли спільну мову (думку) спрямовану на вирішення нагальних питань і як результат будемо мати сучасний, конкурентоспроможній та визнаний у світі насіннєвий ринок.

Інфоіндцстрія