Цукровий ринок іде донизу. Порятунок галузі у диверсифікації

Бурякоцукровий сезон в Україні зазвичай відкривається початком сівби цукрових буряків. Цього року через затяжну зиму посівні агрегати вийшли в поле пізніше. Аби вкластися в строки, наближені до оптимальних, сіяти довелося швидше. Фактичні площі під цукровими буряками зменшилися на 13-15% проти минулого року і становлять 280 тис га. Що відбувається на полях та на цукровому ринку України? Про це розмовляємо з керівником аналітичного відділу Національної асоціації цукровиків України “Укрцукор” Русланою Бутило.–Руслано, перш ніж оцінити ситуацію на початку нинішнього сезону, нагадайте нашим читачам основні досягнення аграріїв та цукровиків у минулому…

–Збирання цукрових буряків проводилося з площі 318 тисяч га, це плюс 20 тисяч до позаминулорічного показника. Середня урожайність – 465 ц/га, нижча позторішньої на 3,3%. Вал становив 14,4 млн – вище на 480 тисяч тонн, цукру вироблено понад два мільйони тонн, майже на рівні сезону 2016 року.

–В яких агропідприємствах досягли найвищої врожайності?

–В минулому році цукрові буряки страждали від спеки, посіви в центральних областях два місяці були без дощів. Лідерами із урожайності стали підприємства, що мали зрошення або ж географічно близькі до Західної частини України. Гарні врожаї понад 60 т/га отримали на підприємствах ПП «Західний Буг» (Львіська обл., Радехівський р-н), ТОВ «Агролан Крупець» (Рівненська обл., Радивилівський р-н), ПАП «Фортуна» (Тернопільська обл., Чортківський р-н), ПАП «Богдан» (Тернопільська обл., Теребовлянський р-н), ПАП «Агропродсервіс» (Тернопільський р-н, Тернопільська обл.), ПАП «Аркадія» (Тернопільська обл., Гусятинський р-н).

–І нарешті переходимо до справ цьогорічних…

–Площа до збирання може бути дещо меншою від посіяної і становитиме близько 275 тис га. Це не катастрофічне зменшення для галузі, нагадаю, що 2015 року буряковий клин становив 237 тис га, але незважаючи на це, були вироблені обсяги продукції, які повністю покрили внутрішні потреби країни. Відбулися деякі зміни в структурі площ в розрізі регіонів. На Півдні України (Миколаївська та Херсонська обл.) буряків взагалі не сіяли. Причиною цьому стало рішення про закриття Засільського цукрового заводу (ТОВ «Юкрейніан Шугар Компані»), де завдяки іригаційним системам дощування отримували найвищі показники урожайності цукрових буряків в Україні, на окремих полях урожайність становила понад 90 т/га. значного скорочення зазнали посівні площі Харківської, Київської, Хмельницької, Львівської, Волинської областей. Дещо зменшилися площі цукристих на Вінниччині, Житомирщині, Рівненщині, Полтавщині, Черкащині, Кіровоградщині. Збільшенням посівних площ, зможуть похвалитись лише підприємства Тернопільщини.

–Який стан посівів, зважаючи на пізній посів, чи всі регіони вклалися в оптимальні строки?

–Пізній посів компенсувався швидкістю, адже відразу після Великодня, за два тижні було засіяно 85% площ цукрових буряків. Погодні умови стали причиною руху посівної із Заходу на Схід, тому Київська, Харківська та Чернігівська області мали незначне відставання в ході польових робіт. Стан посівів на полях задовільний, головна проблема – нестача вологи, яка необхідна для вегетації рослин. Найбільше від спеки та посухи страждає центральна частина України, бо на заході та півночі все-таки пройшли невеликі дощі. Спека та відсутність вологи не лише гальмували ріст цукрових буряків, а й не дозволили агрономічним службам проводити обприскування в денний період. Більше того, посуха послабила дію ґрунтових гербіцидів, що значно ускладнило боротьбу із бур’янами.

–Чи перемогли буряководи довгоносиків на Лівобережжі?

–Неприємною несподіванкою стала поява довгоносика на полях, за словами агрономів, такої маси шкідників вони ще не бачили за всі роки роботи. Причиною стала суха та спекотна погода, саме вона є ідеальною для пробудження комах і сприяє їх швидкому поширенню на полях. Боротьбу з шкідниками ускладнювало те, що не всі господарства мали обприскувачі у потрібній кількості. Найпроблемнішими були поля, розташовані поряд із минулорічними, часто комахи просто з’їдали краї і їх довелося пересівати. Наразі ж, цукрові буряки підросли, господарства провели додаткові обробки інсектицидами та нарешті справилися з цією бідою. Але внаслідок 3-5 понаднормових обробок інсектицидами суттєво зросла собівартість вирощування. Також відбулося часткове зрідження густоти посівів.

–Яка частка інтегрованих компаній в загальній площі? Зросла чи зменшилася?

–Частка інтегрованих компаній в загальній площі кардинально не змінилась,. НАЦУ «Укрцукор» розглядає структуру посівних площ, розраховуючи сировинні зони цукрових заводів. Сировинна зона в себе може включати площі холдингу, який є власником заводу, стороннього холдингу, сільськогосподарських підприємств, фермерських господарств та приватних підприємців-одноосібників. Найбільше скоротилася частка дрібних підприємців, фермерів та господарств, що вирощували по 20-60 га цукрових буряків. Ціни на вітчизняному ринку змушують їх обирати інші прибуткові культури: ріпак, сою, кукурудзу, соняшник.

–Якими були витрати на 1 га площі, наскільки вони вищі минулорічного рівня?

–Витрати на вирощування цукрових буряків становлять – 30 000 грн/га, якщо порівняти з минулим роком, то собівартість зросла на 10%. Зростання витрат на добрива становило 33%, на паливно-мастильні матеріали – 29% і на насіння цукрових буряків – 15%.

–Ми знаємо, що для цукрового ринку властиві періодичні коливання. Чи не задумуються цукрові заводи про диверсифікацію виробництва, аби зменшити ризики?

–Так вони працюють над цим. Один із шляхів – виробництво біоетанолу та біогазу. На даний момент біоетанол виробляють на двох заводах: ПАТ «Гнідавський цукровий завод» та ТДВ «Узинський цукровий завод». Біогазовий комплекс «Біопек» (Гнідавський ц/з) був побудований і запущений в експлуатацію в 2017 році. Обсяг виробництва біоетанолу становить 48-50 тонн на добу. В основному, біоетанол продають для хімічної і нафтопереробної промисловості, проте проблеми з реалізацією все залишаються.

Однозначно можемо сказати, що така диверсифікація виробництва на цукровому заводі сприяла підвищенню його рентабельності, але нормативно-правова база потребує удосконалення. В низці країн є обов’язкова норма стосовно додавання етанолу до пального. В Україні такої вимоги немає і на даний момент ця ініціатива перебуває в стані законопроекту, яким передбачено додавання 3-5% в бензин. З огляду на те, що наразі це не є обов’язковою нормою, український ринок біоетанолу не є таким активним, як хотілося б.

Найперший біогазовий комплекс у цукровиробництві збудований ТОВ «Фірма «Астарта-Київ». Це «Глобинський біоенергетичний комплекс». Він постачає біогаз на Глобинський цукровий завод та Глобинський завод з переробки сої. Обсяг виробництва біогазу становить 5-6 тис. куб. метрів на годину. Цього вистачає для забезпечення 50% потреби цукрового заводу в енергоносіях під час переробки цукрових буряків. В сезон переробки цукрових буряків, починаючи з вересня, Глобинський цукровий завод є основним споживачем біогазу.

Також та базі ПАТ «Теофіпольський цукровий завод» діє  «Теофіпольська енергетична компанія», проте, вона не виробляє електроенергію для цукрового заводу. Єдина взаємодія з цукровим заводом – поставка сировини, а саме жому. Наразі працює перша черга потужністю 5МВТ і добудовується друга – 10МВТ. Загальний плановий об‘єм виробництва зеленої електроенергії – 15МВТ на годину.

Якщо говорити про перспективи: ПАТ «Гнідавський цукровий  завод» разом з ПрАТ «Українська технологічна компанія» планують ввести в експлуатацію завод з виробництва біогазу у поточному році. Також, ТОВ «Новомиргородський цукровий завод» розпочали будівництво заводу з виробництва біогазу, який буде використовуватися на виробництво електроенергії по зеленому тарифу.

На базі ПАТ «Линовицький цукровий завод» (компанія «ГОПАК», Городище-Пустоварівський агропромисловий комплекс) збудували завод із виробництва біогазу потужністю 2400 кВт. зеленої електроенергії. Планується ввести в експлуатацію у поточному році.

–Який прогноз виробництва цукру у світі на цей маркетинговий рік? Як це вплине на цінову ситуацію в Україні? Чого чекати?

–На світовому ринку в поточному сезоні очікується профіцит солодкого продукту, розмір якого варіюється за різними оцінкам від 6 до 10 млн т. Це вже не перший рік, коли обсяг виробництва цукру в світі перевищує глобальне споживання. Така ситуація відображається на динаміці світових цін. Так, станом на кінець травня цукор білий торгувався на Лондонській біржі по 351 дол./т, що +20 дол/т в порівнянні із кінцем квітня, проте, ще далеко до рівня травня 2017 р. чи 2016 р.

Чого варто очікувати? В першу чергу варто пам’ятати, що профіцит прогнозується і на наступний сезон, тому не варто розраховувати на сезон високих цін в найближчому періоді (що стосується міжнародного ринку). Що стосується внутрішнього ринку, то навіть незважаючи на скорочення виробництва в країні для її потреб цукру буде достатньо. Загальне зменшення профіциту цукру в рамках України повинно допомогти вийти із зони безприбутковості, оскільки зараз оптововідпускні ціни практично рівноцінні витратам на виробництво.

–Яка динаміка цукрового експорту України, чи з’явилися нові ринки?

–За вересень-квітень 2017/18 МР українські цукровики поставили на зовнішні ринки 380,5 тис. т цукру, загальною вартістю 153,5 млн дол. Очікується, що загальні обсяги експорту становитимуть близько 500 тис тонн. Основними ринками збуту є Узбекистан (21,9%), Туреччина (12,6%), Шрі-Ланка (10,6%), Азербайджан (8,9%), Великобританія (6,5%). Якщо зіставляти із показниками аналогічного періоду попереднього МР, то тоді лідирували Шрі-Ланка (16,2%), Грузія (6,3%), Лівія (6,3%), М’янма (5,4%) та Кот-д’Івуар (5,1%). Нагадаю, що експортним рекордом є показник сезону 2016/2017, коли реалізували за кордон найбільші обсяги цукру за всі роки Незалежності – понад 767,3 тис тонн. Це було пов’язано зі значним дефіцитом цукру на світовому ринку, ситуація на якому розвивається циклічно: дефіцит змінюється профіцитом і навпаки.

За оцінками асоціації в цьому році працюватиме близько 40 заводів (в минулому сезоні працювало 46). Всі розпочали підготовку до нового сезону…

Розмовляв Олександр КАРПЕНКО.

Інфоіндустрія

Читайте нас у Telegram